Рішення

від 21.09.2016 по справі 910/10322/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016Справа №910/10322/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-презент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп"

про стягнення заборгованості в розмірі 161 525,90 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Мадалиць В.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-презент" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 208 910,39 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2016 було порушено провадження у справі № 910/10322/16, розгляд справи призначено на 13.07.2016.

04.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10322/16 від 08.06.2016.

13.07.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10322/16 позивач виконав.

Представник відповідача 13.07.2016 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/10322/16 від 08.06.2016 відповідач не виконав.

Ухвалою суду від 13.07.2016 було відкладено розгляд справи на 27.07.2016.

27.07.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.07.2016 позивач не виконав.

27.07.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.07.2016 відповідач не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2016 розгляд справи було відкладено на 31.08.2016.

25.08.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані додаткові пояснення по справі.

31.08.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.07.2016 позивач виконав.

Представник відповідача 31.08.2016 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.07.2016 відповідач не виконав.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача, не подання відповідачем витребуваних документів та необхідність витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 21.09.2016.

16.09.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані додаткові пояснення по суті спору, заява про зменшення розміру позовних вимог та заява про повернення судового збору.

У судове засідання 21.09.2016 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2016 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 21.09.2016 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. п. 3.10, 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Проаналізувавши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що вказана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Презент» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Читай місто груп» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 7 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим Договором товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Предметом поставки за цим Договором є наступний товар: друкована продукція, аудіо-, відео продукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари (далі - товар) (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до замовлень покупця силами позичальника та за його рахунок.

Згідно з п. 3.3 Договору розрахунки за товар здійснюються у безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 календарних днів після закінчення календарного місяця в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу покупця кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків подовжується на відповідну кількість днів затримки.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 353 545,44 грн, в свою чергу, відповідачем були порушені свої зобов'язання за Договором в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 161 525,90 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 353 545,44 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних на поставку.

В свою чергу, часткова сплата відповідачем коштів за поставлений позивачем за Договором товар в загальному розмірі 95 000,00 грн в період з 15.05.2014 - 02.03.2015 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями баскських виписок по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по його особовому рахунку є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

В період з 26.06.2014 - 25.02.2015 відбулось повернення товару постачальнику на загальну суму 91 269,54 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладних на повернення товару.

Крім того 22.01.2015 між сторонами був укладений Акт взаємозаліку № 16, згідно з яким сторони зарахували між собою існуючу заборгованість за Договором в розмірі 5 750,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 161 525,90 грн є належним чином доведеними та обґрунтованими.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 161 525,90 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, офіс 109; ідентифікаційний код: 38870613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-презент" (61125, м. Харків, вул. Греківська, 25; ідентифікаційний код: 33609158) заборгованість в розмірі 161 525 (сто шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 89 коп.

Повне рішення складено 29.09.2016.

Суддя О.В. Нечай