Рішення

від 29.09.2016 по справі 925/874/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа № 925/874/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Приватного підприємства "Друг" про стягнення 1 475 784,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 1 475 784,25 грн. з них: 776 914,68 грн. заборгованості по процентах, 396 892,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 301 977,36 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів на підставі кредитного договору № 14/12 від 26 червня 2012 року, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 01.08.2016, 12.08.2016, 23.08.2016 та від 20.09.2016 надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

26.06.2016 між публічним акціонерним товариством "Укргазбанк" ( Банк-позивач), в особі директора Черкаської обласної дирекції АБ "Ургазбанк" ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності та приватним підприємством "Друг" (Позичальник-відповідач), в особі генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, було укладено кредитний договір № 14/12 ( а.с. 9-13) .

У відповідності до даного договору на період з 26.06.2012 по 25.06.2014 року Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 6 500 00,00 грн. (шість мільйонів п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 19,50 (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих ) % річних ( п. 1.1. договору).

У п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди № 2 ( а.с. 15-19) сторони виклали кредитний договір у новій редакції та встановили, що кредитна лінія відкривається відповідачу з 26 червня 2012 року по 24 червня 2016 року на суму 6 500 000,00 грн. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення загальної суми ліміту відновлювальної кредитної лінії, який (графік) сторони виклали у додатку №1 до кредитного договору №14/12.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п 1.3 цього договору, розрахункових документів відповідача безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого в банку, або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, відкритий ним в банку. Після отримання відповідачем повної суми кредиту в межах загального ліміту, встановленого п. 1.1 цього договору, подальше кредитування в межах строків та в межах сум ліміту кредитної лінії, може здійснюватися лише після погашення відповідачем частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

Згідно з п. 3.2 договору погашення кредиту позичальник здійснює на відповідний рахунок у банку відповідно до графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії, який наведено в додатку 1 до цього договору. Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному у п. 1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Згідно з п. 3.4 договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця , наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, та в день дострокового розірвання цього договору на відповідний рахунок, відкритий в банку У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п. 5.2.2 договору Позичальник зобов'язався своєчасно вносити плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Пунктом 1.1. кредитного договору у новій редакції встановлено такі процентні ставки по кредиту:

- 19,5 % річних за період з 26.06.2012 по 28.04.2014;

- 20,75 % річних за період з 29.04.2014 по 24.06.2016;

Також згідно п. 3.7. передбачено, що за користування кредитними коштами, які не повернуті у строки, які передбачені даним кредитним договором, відповідач повинен сплачувати:

- 24,5% річних за період з 26.06.2012 по 28.04.2014;

- 25,75% річних за період з 29.04.2014;

У п. 5.3.3 договору сторони встановили, зокрема, що у випадку коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання щодо повернення кредиту (його частини) та/або сплати плати за кредит та/або інших зобов'язань щодо сплати грошових коштів, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договору, включаючи сплату нарахованих процентів за користування кредитними коштами, комісії та штрафних санкцій.

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо визначених цим договором строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

Укладений сторонами кредитний договір відповідає вимогам ст. 1054 Цивільного кодексу України якою визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.10.2016 у справі № 925/1428/15 стягнуто з приватного підприємства "Друг" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Черкаської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" 3712386 грн. 04 коп. строкової заборгованості за кредитом, 46430 грн. 25 коп. строкової заборгованості за процентами, 481134 грн. 72 коп. простроченої заборгованості за процентами, 84972 грн. 61 коп. пені і 73080 грн. витрат на сплату судового збору. Борг розраховано станом на 22.07.2015 року.

Даним рішенням встановлено, що на виконання кредитного договору № 14/12 позивач у період з 26.06.2012 по 15.10.2012 надав відповідачу 7053000 грн. кредитних коштів, що підтверджується банківською випискою із особового рахунку відповідача за період з 26.06.2012 по 22.07.2015.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отримання кредитних коштів відповідач не заперечив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи та доводів позивача вбачається, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за укладеним між сторонами кредитним договором від 26.06.2012 № 14/12 та додатковими угодами №1, №2, №3 щодо сплати в установлений цим договором строк процентів за користування кредитними коштами, повернення кредитних коштів, тому позивач вправі заявити позов про їх примусове стягнення та нарахування пені за прострочення розрахунків.

За доводами позивача, за період з 23.07.2015 року по 01.07.2016 року включно за відповідачем рахується прострочена заборгованість по процентах в сумі 776 914,68 грн. (а.с. 27).

Розрахунок процентів позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

Доказів про проведення розрахунку за процентами у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку за процентами у справі немає.

Оскільки строк проведення повного розрахунку за процентами для відповідача вже є таким, що настав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 776 914,68 грн. процентів, які нараховані за період з 23.07.2015 року по 01.07.2016 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача і пеню за прострочення проведення розрахунків по кредиту та процентах на підставі п. 6.3. договору, за яким позивач має право стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК розрахунок пені за прострочення сплати кредиту чи процентів припиняється через один рік від дня, коли зобов"язання мало б бути виконано.

Позивач поросить стягнути з відповідача 396 892,22 грн. пені по кредиту та 301977,36 грн. пені по процентах (а.с. 27).

Суму боргу по процентах позивач розрахував починаючи із стягнутої за судовим рішенням у справі № 925/1428/15 в розмірі 481134,72 грн. і додавав суму нарахованих процентів за період з 23.07.2015 по 01.07.2016 (ці суми виділені чорним у першій таблиці розрахунків).

При перевірці розрахунку суми боргу по процентах для нарахування пені суд вважає, що нарахування процентів повинні були б проводитися у більшій сумі ніж вказано у другій табличці в стовпчику "сума заборгованості по процентах", однак позивач свої вимоги у бік збільшення не змінив в цій частині розрахунків. З цих підстав суд приймає розрахунки процентів позивача для нарахування пені та перевіривши розрахунки по пені також погоджується із ними.

Розрахунок пені за прострочення боргу по кредиту є вірним.

Доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, власного контрозрахунку чи акту звірки розрахунків із позивачем не складав. Клопотання про застосування строку позовної давності до суду відповідачем не подано.

Оскільки строк виконання зобов'язання за всіма частинами позовних вимог для відповідача вже є таким, що настав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 776 914,68 грн. заборгованості по процентах, 396 892,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 301 977,36 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів на підставі кредитного договору № 14/12 від 26 червня 2012 року, укладеного між сторонами, зі змінами та доповненнями.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача також слід стягнути 22 136,76 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 49. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути приватного підприємства "Друг" (вул. Смілянська, буд. 52, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 14192960) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Черкаської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. Гоголя, 221, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 23697280) - 776 914,68 грн. заборгованості по процентах, 396 892,22 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 301 977,36 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів на підставі кредитного договору № 14/12 від 26 червня 2012 року зі змінами та доповненнями та 22 136,76 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів.

Повне рішення складено 29 вересня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських