Ухвала

від 27.09.2016 по справі 910/7805/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" вересня 2016 р. Справа №910/7805/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

від апелянта - не з'явилися;

від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоппер Маркетинг": представник Філатова Т.М., діє на підставі довіреності б/н від 26.09.2016.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у

Печерському районі Головного управління Державної фіскальної

служби у м. Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2016

у справі № 910/7805/16 (суддя Яковенко А.В.)

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю

"Шоппер Маркетинг"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/7805/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю (далі за тектсом - ТОВ) "Шоппер Маркетинг", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Філатова В.А., вирішено інші процесуальні питання, пов'язані з подальшим розглядом справи.

Згадана постанова мотивована тим, що надані боржником докази свідчать про недостатність майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації. При цьому, місцевим судом враховано та перевірено дані бухгалтерського балансу боржника, з якого слідує, що його пасиви перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.

Не погоджуючись із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція (далі за текстом- ДПІ) у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби (далі за текстом- ГУ ДФС) у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/7805/16 та припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Шоппер Маркетинг".

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, ст. 60 Господарського кодексу (далі за тестом - ГК) України та ст. 1, 38, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон про банкрутство), без з'ясування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2016 вказану апеляційну скаргу у справі № 910/7805/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (у складі головуючого судді: Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні 27.09.2016 о 14:00.

23.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "Шоппер Маркетинг" Філатова В.А. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено доводи заперечення відносно вимог апеляційної скарги.

Через необхідність визначення складу колегії у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) в даній справі, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2016 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/7805/16 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.) апеляційну скаргу у справі № 910/7805/16 в порядку ст. 86 ГПК України було прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник боржника Філатова Т.М. заперечувала проти вимог апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 без змін.

Представник апелянта в судове засідання апеляційної інстанції 26.09.2016 не з`явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, направленням на їх адресу копії ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 01.09.2016. Отримання скаржником процесуального документа від 01.09.2016 підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 09-33/36096/16, доставленим адресату 05.09.2016.

Отже, учасники судового провадження були повідомлені про час та місце судового засідання. Жодних заяв, клопотань про неможливість з'явитися у судове засідання 26.09.2016 з причин, що від них не залежить суду не надано.

Згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки постанови Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника апелянта, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості.

Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України. Нормами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2016 заяву ТОВ "Шоппер Маркетинг" про порушення провадження у справі про банкрутство, прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 06.06.2016. Зазначена ухвала в якості повідомлення була направлена на адресу Державної податкової інспекції за місцем знаходження боржника, про що свідчить відмітка на зворотному боці процесуального документу 19.05.2016. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Шоппер Маркетинг" із застосуванням судових процедур, визначених ст. 95 Закону про банкрутство та призначено судове засідання на 11.07.2016. Зазначена ухвала в якості повідомлення була направлена на адресу органу державної податкової інспекції, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали суду 16.06.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, (а.с. - 255-260), 22.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму1209824,84 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 повідомлено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про недоліки заяви (відсутність судового забору за подання заяви про визнання кредитором).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2016, в зв`язку з невиконання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві приписів чинного законодавства у встановлений судом строк, його заява про визнання кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Шоппер Маркетинг" була поверненута заявнику без розгляду. Абзацом другим згаданої ухвали місцевого суду було роз`язнено заявнику його праву повторного зверненню до суду у цій же справі, в порядку ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство після усунення ним недоліків заяви.

Однак, матеріали справи не містять доказів повторного звернення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про визнання кредиторський вимог в порядку ч. 3 ст. 24 Закону про банкрутство, а також апеляційному суду не надано документів на підтвердження оскарження процесуальних документів господарського суду першої інстанції від 25.07.2016 та 25.08.2016. На противагу зазначеного, матеріали справи містять письмовий відзив ліквідатора боржника у якому зазначено про невизнання кредиторських вимог апелянта. Більше того, боржник посилається на відсутність заборгованості по податку на прибуток по податку на додану вартість ТОВ «Шоппер Маркетинг» та надає суду запити та довідки щодо розрахунків з бюджетом, отримані ним з електронного кабінету платника податків та підписані електронним цифровим підписом; копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016 у № 826/16492/15, якою визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки на підставі наказу № 1557 від 20.07.2015, оформленої актом від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494 та визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо складання акту від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494. А також ліквідатор боржника посилається на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 відкрито провадження за позовною заявою банкрута про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення «Р» винесеного за результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494.

Отже, станом на дату розгляду даної апеляційної скарги, кредиторські вимоги апелянта не є пітвердженими. Разом з тим, відсутність яких-небудь грошових вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві до ТОВ "Шоппер Маркетинг" та відповідно статусу учасника провадження у справі само по собі є підставою припинення провадження за апеляційною скаргою. Звертаючись зі скаргою, фіскальним органом вказано на незаконність оскарженого рішення суду, порушення цим рішенням інтересів держави, але разом з тим, враховуючи мотиви такого оскарження, наведені висновки вбачаються сумнівними, як і виконання органом фіскальної служби покладених на нього обов'язків.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, Господарський процесуальний кодекс України, зокрема, містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

У відповідності абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегія сууду бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Однак такі інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів та учасників справи про банкрутство про які прямо вказано у вказані нормі Закону, до учасників провадження у справі про банкрутства.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, з того моменту набуває право оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство, так само як і право апеляційного оскарження набувається, у т.ч. якщо відповідним рішенням суду вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не брали участь у справі. Скаржники не мають статусу учасника провадження, а тому не мають правових підстав для звернення до суду з апеляційною скаргою, представники останніх не з'явились і в судове засідання, не повідомивши про причини своєї відсутності, будучи завчасно і належним чином повідомленими про місце і час розгляду апеляційних скарг.

Постановою господарського суду Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 визнано ТОВ "Шоппер Маркетинг" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, тощо. Згідно наявних в матеріалах справи доказів зазначена постанова направлялась на адресу Державної фіскальної служби України 03.08.2016.

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1000814231 від 06.04.2016 боржник перебуває в стані припинення від 04.12.2015, в результаті ліквідації за рішенням засновників.

На виконання приписів ст. 105 ЦК України у спеціалізованому друкованому органі - Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 338 (33) 2015 рік, оприлюднено відомості про припинення ТОВ «Шоппер Маркетинг» із встановленням двомісячного строку для звернення кредиторів - 10.02.2016.

Крім того, матеріали справи також містять письмове повідомилення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС місті Києві, про ліквідацію ТОВ "Шоппер Маркетинг", листом адресованим апелянту (вих. № 1 від 10.12.2015) до якого було додано додано Заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП копію рішення власників банкрута щодо припинення "Шоппер Маркетинг" і утворення ліквідаційної комісії, відправлення якого підтверджується копією опису вкладення № 1410314102505560, копією квитанції (фіскального чеку) про відправку даного поштового відправлення (№ 0636 від 10.12.2015) та повідомленням про вручення поштового відправлення адресату - 14.12.2015

Проте, матеріали справи не містять, жодного підтвердження звернення апелянта з вимогою щодо проведення позапланової перевірки боржника.

В апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС місті Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС місті Києві не є стороною по справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів. Як зазначалося вище матеріалами справи підтверджується, що голова ліквідаційної комісії повідомляв податковий орган про початок ліквідаційної процедури боржника, а також господарський суд повідомляв податковий орган і про порушення провадження по справі про банкрутство і про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, надсилавши йому процесуальні документи суду, однак, податковий орган не скористався своїм правом на проведення перевірки та участь у справі. Не містять матеріали справи і доказів того, що податковим органом з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії направлені на проведення перевірки.

В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.2).

Відповідно до п. 11.3 зазначеного Порядку у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:

протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Факт направлення податковому органу повідомлення боржника про ліквідацію, а також ухвал господарського місцевого господарського суду підтверджений матеріалами справи. Доказів прийняття рішення про проведення перевірки податковим органом, матеріали справи не містять.

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана постанова Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/7805/16 порушує права та інтереси податкових органів, зокрема Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, до апеляційної скарги не додано.

Апелянтом не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що у разі наявності кредиторських вимог до ТОВ "Шоппер Маркетинг", податковий орган не позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду з відповідною заявою з урахуванням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/7805/16.

Керуючись ст. 80, 91, 94, 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/7805/16 припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

М.Л. Доманська