Ухвала

від 28.09.2016 по справі 815/6817/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6817/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта Грунь С.О.,

представника позивача Ігнатенка М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001352203, №0001362203 від 20.11.2015р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що за результатами позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" в період, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001352203 від 20.11.2015р. та №0001362203 від 20.11.2015р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на виконання постанов слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м.Києві Котюха І.М., слідчого СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Постного К.І., старшого слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві І.М. Попач від 31.03.2015р., старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Корнєєва Є.В. від 20.04.2015 р., слідчого-начальника другого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Гавва Р.В. від 13.07.2015р., слідчого з ОВС третього відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві А.В. Левченко від 02.06.2015р., старшого слідчого з ОВС четвертого відділу СУ КР ГСУ ФР ГУ ДФС України Діхтенко С.В. від 14.05.2015р., на підставі направлень № 001304/954 від 05.06.2015р., № 001893/1735 від 15.10.2015р., відповідно до наказу державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 934 від 05.06.2015р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014р., податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р., іншого законодавства за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. та з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з рядом підприємств, перелік яких встановлено постановами слідчих-ініціаторів перевірки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р.

За наслідками перевірки складено акт № 7850/15-53-22-03/38572882 від 06.11.2015р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" (код за ЄДРПОУ 38572882) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014р., податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р., іншого законодавства за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. та з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з рядом підприємств, перелік яких встановлено постановами слідчих-ініціаторів перевірки за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р. (т.1, а.с. 33-96), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період податкової звітності « 2014 рік» на суму 2 307596,00 грн.;

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 11025937,00 грн., у тому числі: за липень 2014 року у сумі 20833,00 грн.; за серпень 2014 року у сумі 254081,00 грн.; за вересень 2014 року у сумі 327251,00 грн.; за жовтень 2014 року у сумі 298272,00 грн.; за листопад 2014 року у сумі 919882,00 грн.; за грудень 2014 року у сумі 532247,00 грн.; за січень 2015 року у сумі 413501,00 грн.; за лютий 2015 року у сумі 2 729580,00 грн.; за березень 2015 року у сумі 326542,00 грн.; за квітень 2015 року у сумі 3 254164,00 грн.; за травень 2015 року у сумі 1 633944,00 грн.; за червень 2015 року у сумі 315640,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001352203 від 20.11.2015р. форми «Р», яким ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2307596,00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями 1153798,00 грн. (т.1, а.с. 97) та №0001362203 від 20.11.2015р. форми «Р», яким ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11025937,00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями 5512969,00 грн. (т.1, а.с. 98);

Судова колегія не приймає доводи апелянта та погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно п.п. 78.4-78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8.1 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13 493 703,00 грн. За період з 01.01.2015р. по 30.06.2015р. ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 22 375 790,00 грн. (т.1, а.с.73).

У ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" щодо повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. та з 01.01.2015р. по 30.06.2015р. встановлено його завищення всього на суму 11 025 937,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з контрагентами здійснення господарських операцій достовірно підтверджені договорами, первинними обліковими документами у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", іншими первинними документами, податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням робіт, послуг з метою подальшого використання таких робіт, послуг в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Так, судовою колегією встановлено, що 06.08.2013р. між публічним акціонерним товариством «Київхімпостач» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду з виконанням функцій служби замовника № БЛК 30/08/13, відповідно до п.2 якого замовник доручає, а генеральний підрядник бере на себе обов'язки на підставі проектної документації, згідно умов цього договору надати генпідрядні послуги з будівництва об'єкта «Громадсько-торговий центр», загальною площею 84258,00 кв.м з підземним і надземним паркінгом загальною площею 32730,00 кв.м, на території м.Київ, пр.-т Московський, 36. Генеральний підрядник в межах договірної ціни, погодженої сторонами, виконує на власний ризик власними та залученими силами та засобами будівельно-монтажні роботи із власних чи/та отриманих від замовника матеріалів по об'єкту (т.16, а.с.190-200).

Для підтвердження факту виконання умов договору № БЛК 30/08/13 від 06.08.2013р. позивачем надано засвідчені копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.16, а.с. 201-250; т.17, а.с. 1-250; т.18, а.с.1-32).

З огляду на викладене що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від вищезазначених контрагентів податкових накладних.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Так, підпунктом 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 ПК визначено обов'язок платників податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом; підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 ПК передбачено обов'язок платника не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

За змістом підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Закріплені в підпунктах 16.1.13, 16.1.19 пункту 16.1 статті 16 ПК обов'язки платника податків, яким кореспондують визначені у підпункті 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК повноваження контролюючих органів, є необхідними умовами для забезпечення виконання податковим органом фіскальних функцій з податкового контролю. Отже, наявність підстави недопуску до перевірки, передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК, визначається перешкоджанням платником виконанню податковому органу функцій з податкового контролю, а не ступенем відповідних перешкод.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення валових витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. встановлено їх завищення всього у сумі 228772680,00 грн. (т.1, а.с. 38).

При цьому, перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. у загальній сумі 227269300,00 грн. встановлено, що на формування цього показника мали вплив собівартість робіт, наданих послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, а саме: будівельних матеріалів, послуг субпідряду, придбання та списання МБП, послуги інжинірингу, амортизаційні відрахування.

Згідно акту перевірки, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" показників рядка 05.1 Декларацій „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на 12819980,00 грн.

При цьому відповідачем зазначено, що за період податкової звітності « 2014 рік» ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість робіт, будівельних матеріалів та послуг на суму 12819980,00 грн. від ПП «Білдінг стаф», ТОВ «ЦКС», ТОВ «Будівельна компанія «ГРАНДЕС-2020», ПП «Юнікор», ТОВ «Кейпер Сіті Строй», ПП «Львівопттрейд», «ЕКО-СТРОЙ-ГРАД», ТОВ «Скера», ПП «Універсал Будтрест», ТОВ «Денекс Груп», ТОВ «Рентакран», ТОВ «ПБКУ», ТОВ «Служба безпеки «Троя», ТОВ «Будівельна компанія» «Гранд моноліт», за фактом чого ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" надано до перевірки повний обсяг документів первинного та податкового обліку.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про неправомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податковий орган обґрунтовує лише посиланням на інформацію, яка міститься в акті №4346/15-53-22-3/39071313 від 01.08.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Білдінг стаф», код за ЄДРПОУ 39071313, щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами», акті №4308/2203/33421229 від 14.11.2014р. «Про результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЦКС (п.н. 33421229) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ГРАНД ІШИМ (п.н. 38969270) за період липень 2014 року», акті №2065/26-59-22-08/38781754 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Євроальянсбуд» (код за ЄДРПОУ 38781754) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р., акті №2543/26-55-22-09/38947518 від 21.08.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Денекс Груп», код за ЄДРПОУ 38947518, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.05.2014-31.07.2014р.», а також на податкову інформацію №149/7/26-55-22-08, складеної ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, податкову інформацію №153/21-03-22-04/39041086 від 05.05.2015р. по ПП «Юнікор» (код ЄДРПОУ 39041086) за період з вересня по листопад 2014р., податкову інформацію №865/08-26-22-11/38922404 від 19.02.2015р. щодо неможливості проведення перевірки ПП «ВЕК-ХОРТИЦЯ» (код за ЄДРПОУ 38922404) по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.09.2013р. по 31.12.2014р., складену ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, податкову інформацію №151/26-55-22-07/38914241 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Скера», код за ЄДРПОУ 38914241 за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основний вид економічної діяльності ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" (ЄДРПОУ 38572882) 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (т.3, а.с.245).

Відповідно до ч.1 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Згідно ч.1 ст.318 Господарського кодексу України, ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно ч.2 ст.319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

За приписами ч.1 ст.323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009р. «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (чинного на момент здійснення правовідносин) затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2 в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції з ТОВ «ЦКС», ТОВ «Будівельна компанія «ГРАНДЕС-2020», ПП «Юнікор», ТОВ «Кейпер Сіті Строй», ТОВ «Скера», ТОВ «Юкатан Груп», ПП «Троя», ПП «Універсал Будтрест», ТОВ «Денекс Груп», ТОВ «ТБК БС», ТОВ «БК «Акто Моноліт», ТОВ «Віва Білдінг», ТОВ «Пропайл», ТОВ «Рентакран», ТОВ «ПБКУ», ТОВ «Служба безпеки «Троя», ТОВ «Демо Груп», ТОВ «Флекстайм Груп», МПП «Інвестбуд», ТОВ «Гелеонбуд», ТОВ «Будтехнолоджінвест», ТОВ «Євробуд-2012», ТОВ «Прушинські», ТОВ «БК Екватор» не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентами, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Водночас, як встановлено судом та зазначено позивачем, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

В своїй апеляційній скарзі апелянтом зазначається про безтоварність господарських відносин вказаного підприємства із вказаними контрагентами. При цьому, посилаючись на відсутність реально вчинених господарських операцій між ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" та його контрагентами, апелянт дійшов висновку про юридичну дефектність відповідних первинних документів, що, на думку податкового органу, не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення витрат та податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціях із зазначеними контрагентами. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що договори укладені між ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" з вищевказаними підприємствами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат від операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, інших витрат та витрати банківських установ.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з підрядниками здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням робіт з метою подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Доводи апелянта, що операції з виконання робіт контрагентами позивача мали нетоварний характер є безпідставними, оскільки останні не мали можливостей виконувати операції придбання, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З огляду на зазначене, позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято роботи та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, апелянтом ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду не надано.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено під час розгляду справи, надані ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг/виконання робіт. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Апелянтом не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Крім того до суду апеляційної інстанції товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" для підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами були надані копії узгоджень договірних цін з контрагентами на будівництво Загально-торгівельного центру «Блокбастер Молл», протоколу узгодження договірної ціни на здійнення заходів охорони з ТОВ «Служба безпеки «Троя», дислокації обєкту охорони з ТОВ «Служба безпеки «Троя», Інструкції із організації службової діяльності чергової зміни охоронників на охоронбваному обєкті ТОВ «Служба безпеки «Троя», додаткової угоди №1 від 17.02.2014 р., копії специфікацій та інше (т.ХІХ а.с.7-148.)

Таким чином матеріалами справи доведено, що в ході перевірки з боку позивача були надані всі необхідні документи (податкові накладні, господарські договори з відповідними додатками, акти виконаних робіт та наданих послуг, первинні банківські та касові документи, реєстри виданих податкових накладних, товарні накладні, журнали-ордери, довіреності тощо), з яких вбачається, що всі господарські операції, які здійснювались позивачем за період, що перевірявся, носять реальний характер.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт реальності господарських операцій, посилання апелянта на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

Наявність чи відсутність певних обставин встановлюється на підставі будь-яких фактичних даних, що мають значення для справи, та які є доказами у розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності таких доказів, а тому, за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Проте, всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем належних та допустимих доказів суду надано не було.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик