Рішення

від 19.09.2016 по справі 908/2143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/58/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016 Справа № 908/2143/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«САНСЕТВ» , 49126, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Панікахи, буд. 2

представник позивача: ОСОБА_1, 49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), АДРЕСА_1

до відповідача: приватного підприємства В«ВИРА ХХІВ» , 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47

про стягнення 65 234,18 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.10.15 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

15.08.16 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«САНСЕТВ» (далі - ТОВ В«ТД В«САНСЕТВ» ) з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства В«ВИРА ХХІВ» (надалі ПП В«ВИРА ХХІВ» ) за договором поставки від 31.01.13 № 27 заборгованості в розмірі 65 234,18 грн., з якої: 33 058,33 грн. - сума основного боргу, 2 964 грн. - 3% річних та 29 211,85 грн. - індекс інфляції.

15.08.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ В«ТД В«САНСЕТВ» до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.08.16 судом порушено провадження у справі № 908/2143/16, якій присвоєно № провадження 17/58/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 07.09.16.

Ухвалою від 07.09.16 судом відкладено розгляд справи на 19.09.16.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.09.16, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 31.01.13 між сторонами у справі укладено договір поставки № 27, на виконання умов якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 33 058,33 грн., що підтверджується видатковою накладною від 18.07.13 № 1665, копія якої містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав. Отже, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 33 058,33 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 2 964 грн. 3% річних та 29 211,85 грн. індексу інфляції. На підставі викладеного позивач, керуючись ст. ст. 11, 509, 510, 526, 530, 655, 712 ЦК України, ст.ст. 6, 193, 216 ГК України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом, станом на 15.08.16, тобто станом на час порушення провадження у цій справі в суді, місцезнаходженням приватного підприємства В«ВИРА ХХІВ» є: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.13 між товариством з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«САНСЕТВ» (Постачальник) та приватним підприємством В«ВИРА ХХІВ» (Покупець) укладено договір поставки № 27, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався в продовж дії договору поставити Покупцеві обладнання і запчастини для проведення поточних і капітально-відновлювальних ремонтів ліфтів за цінами в асортименті, по номенклатурі і кількості відповідно до умов цього договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати визначається сторонами на підставі двосторонніх домовленостей та фіксуються додатками до договору або у рахунках.

Асортимент, кількість та ціна товару кожної окремої партії визначаються сторонами в усних та письмових заявках та вказуються у рахунках (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, на підставі погоджених сторонами заявок, а також на підставі інших документів, Продавець формує для Покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару.

За умовами п. 4.3. договору, Покупець приймає (отримує) товар від перевізника, що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі товару, затвердженою (затвердженого) підписами керівників (уповноважених осіб) та печатками підприємств, у місці призначення. Право власності на товар та ризики виникають у Покупця в момент передачі товару Покупцю (вантажоодержувачу).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.13 (п. 8.1. договору).

Протоколом узгодження договірної ціни від 31.01.13 (Додаток № 1 до договору від 31.01.13 № 27) сторонами досягнуто домовленість щодо ціни на запасні частини до ліфтів та умов постачання обладнання.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов спірного договору від 31.01.13 та у відповідності до виставленого на оплату рахунку від 09.07.13 № 630, ТОВ В«ТД В«САНСЕТВ» поставлено відповідачу товар на загальну суму 33 058,33 грн.

Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану вище суму підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченими доказами, а саме: видатковою накладною від 18.07.13 № 1665 на суму 33 058,33 грн. та довіреністю від 18.07.13 № 121, виданою ПП В«ВИРА ХХІВ» уповноваженому представнику на отримання від ТОВ В«ТД В«САНСЕТВ» товарно-матеріальних цінностей за рахунком від 09.07.13 № 630.

Згідно з п. 2.5. договору, розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних (залежно від умов поставки товару) та рахунків-фактур Постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи № 908/2143/16 свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 33 058,33 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу в розмірі 33 058,33 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 33 058,33 грн. на підставі договору поставки від 31.01.13 № 27 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 2 964 грн. за період з 19.07.13 по 14.07.16 та індексу інфляції в сумі 29 211,85 грн. за період з липня 2013 року по червень 2016 року, що нараховані останнім на суму заборгованості в розмірі 33 058 грн.

Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами справи № 908/2143/16 доведено.

Розрахунок 3 % річних в сумі 2 964 грн. за вказаний вище період здійснений позивачем вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняється судом повністю.

За змістом п. 3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На підставі викладеного, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 29 211,85 грн. за період з серпня 2013 р. по червень 2016 р. Нарахування суми інфляції за липень 2013 року суд визнає необґрунтованим оскільки таке нарахування не відповідає положенням Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1378 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства В«ВИРА ХХІВ» (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47, код ЄДРПОУ 34748493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«САНСЕТВ» (49126, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 35987480) - 33 058 (тридцять три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 33 коп. основного боргу, 2 964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. 3% річних, 29 211 (двадцять дев'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 85 коп. індексу інфляції та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.16.

Суддя В.Л. Корсун