Постанова

від 23.09.2009 по справі 7/76-1999

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 р. № 7/76-1999

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

Полякова Б.М. - головуючог о (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Заріцької А.О.

розглянувши

касаційну скаргу

Регіонального відділенн я Фонду державного майна Укр аїни по Закарпатській област і

на ухвалу від 14.05.2009 р. господарського с уду Закарпатської області

у справі № 7/76-1999 господарського суд у Закарпатської області

за заявою Хустської ОДПІ Закарпатсь кої області

до СП "Вікторія-2", м. Хуст Закарп атської області

про банкрутство

арбітражний

керуючий

Дідич М.А. (ліквідатор б анкрута), м. Ужгород

представники сторін в судове засідання не з'явилис я.

ВСТАНОВИВ:

Справа №7/76-1999 про ба нкрутство СП "Вікторія-2" була порушена згідно ухвали арбіт ражного суду Закарпатської о бласті від 14.06.1999 р.

Постановою арбітражного с уду Закарпатської області ві д 14.06.2001 р. визнано СП "Вікторія-2" б анкрутом в порядку ст. 52 Закон у України “Про відновлення п латоспроможності боржника а бо визнання його банкрутом ” (далі - Закон про банкрутс тво), відкрито ліквідаційн у процедуру, призначено лікв ідатора банкрута та зобов'яз ано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського су ду Закарпатської області від 25.04.2006 р., зокрема здійснено пере хід до загальної процедури б анкрутства зі стадії ліквіда ції

Ухвалою господарського су ду Закарпатської області від 14.05.2009 р. (суддя Швед С.Б.) зобов'яза но ліквідатора провести дії по реалізації наявних у банк рута майнових активів та под ати до суду ліквідаційний ба ланс банкрута, а також звіт пр о закінчення ліквідаційної п роцедури.

Не погоджуючись з винесено ю ухвалою, скаржник звернувс я до Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою, в якій просить її скасув ати.

Касаційна скарга мотивова на порушенням та неправильни м застосуванням судом першої інстанції норм матеріальног о права, зокрема ст. 2 Закону Ук раїни "Про введення мораторі ю на примусову реалізацію ма йна".

Обговоривши доводи касаці йної скарги, перевіривши ная вні матеріали справи, проана лізувавши застосування судо м норм матеріального та проц есуального права, колегія су ддів дійшла висновку, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.

Як встановлено судом першо ї інстанції, державна частка у майні банкрута складає 49%, а с аме, до складу основних засоб ів, переданих СП "Вікторія-2", ув ійшли будівля цеху та обладн ання.

Слід зазначити, що 26.12.2001 р. набув чинності Закон Украї ни "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (далі - Закон), яким запровадже но мораторій на примусову ре алізацію майна державних під приємств та господарських то вариств, у статутних фондах я ких частка держави становить не менше 25%, до вдосконалення в изначеного законами України механізму примусової реаліз ації майна.

Статтею 2 Закону визначено, що під примусовою реаліза цією майна підприємств розуміється відчуженн я об'єктів нерухомого майна т а інших основних засобів вир обництва, що забезпечують ве дення виробничої діяльності цими підприємствами, якщо таке відчуження здійснюєтьс я, зокрема шляхом продажу май на в процесі провадження спр ави про банкрутство в ліквід аційній процедурі.

Отже, за змістом статті 2 Зак ону мораторій не поширюєт ься на відчуження рухомог о та іншого майна підприємст в, що не забезпечує веде ння їх виробничої діяльності (п.п. 3.3 рішення Конституційног о Суду України від 10.06.2003 р. №11-рп/20 03).

В матеріалах справи відсут ні докази здійснення банкрут ом будь-якої господарської д іяльності.

Як вбачається, ліквідаторо м банкрута було подане клопо тання про надання дозволу на реалізацію наявного майна б анкрута, оскільки внаслідок тривалої процедури банкрутс тва (понад десять років) це майно нищиться, а його част ина (обладнання) взагалі не пр идатна для використання.

Оскільки належне банкруту майно не використовується н им у виробничій діяльності, т о на нього не розповсюджуєть ся дія мораторію, що запровад жений Законом.

Більше того, встановлені За коном обмеження щодо примусо вої реалізації майна господа рських товариств, у статутни х фондах яких частка держави становить не менше 25%, не пошир юються на дану справу про бан крутство, оскільки ліквідаці йна процедура у цій справі ві дкрита 14.06.2001 р., тобто до на брання Законом чинності.

Відповідної правової пози ції дотримується і Верховний Суд України, зокрема у своїй п останові від 10.03.2009 р. у справі № 2- 4/9047.2-2007.

Таким чином, перевіривши за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, колегі я суддів дійшла висновку про відсутність підстав для змі ни або скасування оскаржуван ої ухвали суду.

Виходячи з навед еного та керуючись ст. ст. 1, 2 За кону України “Про введення м ораторію на примусову реаліз ацію майна ”, п.п. 3.3 рішення Кон ституційного Суду України ві д 10.06.2003 р. №11-рп/2003 та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11 111 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Р егіонального відділення Фон ду державного майна України по Закарпатській області зал ишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 14.05.2009 р. у справі № 7/76-1999 за лишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

А.О. Заріцька