Рішення

від 29.09.2016 по справі 637/902/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.09.2016 637/902/16-ц

РІШЕНН

Іменем України

27 вересня 2016 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю секретаря - Кучер А.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні с.м.т. Шевченкове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» про визнання договору оренди припиненим та повернення земельної ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі довіреності позовні вимоги просив задовольнити. В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 5.8614 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

02 квітня 2009 року між позиваем та відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років.

Після спливу терміну дії вказаного договору позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення належної їй земельної ділянки, однак їй повідомили ,що договір оренди припиняє свою дію в 2017 році , так як зареєстрований тільки в 2012 році. Вона не згодна з таким висновком, так як мала намір на укладання договору строком на 5 років , а ніяк не більше. Тому просить суд визнати даний договір оренди припиненням та повернути позивачу земельну ділянку.

Представник відповідача: СТОВ «Грозянське» в судовому засіданні, проти позову заперечувала. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що дійсно між СТОВ та позивачем ОСОБА_3 в 2009 році був укладений договір оренди належної їй земельної ділянки. Відповідно до умов Закону, що діяв на час підписання договору, договір набув чинності з часу його державної реєстрації тобто з 05 квітня 2012 року, таким чином підприємство на правових підставах використовує дану земельну ділянку і може її використовувати до 2017 року. Також зазначила ,що дата підписання договору 2 квітня 2009 року є дописаною , коли конкретно пояснити не змогла, тому фактично договір набув чинності після його державної реєстрації. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_3, згідно державного акту на право приватної власності на землю (серії Р2 № 748607), виданого 8 квітня 2003 року на підставі розпорядження голови Шевченківської райдержадміністрації Харківської області від 10 грудня 2002 року №254, є власником земельної ділянки №46, площею 5.8614 га, кадастровий номер 6325785800:02:002:0031, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, копія якого мається в матеріалах справи .

Відповідно до п. 7 цього Договору він укладався на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 41 Договору зазначено, що він набирає чинності після його підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Договір було зареєстровано у у Шевченківському районному відділі Харківської області регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 квітня 2012 року за № 632570004001289.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі» ).

Договір оренди землі, згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» , - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про оренду землі» типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі вбачається, що він відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 3 березня 2004 року №220 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №1724 від 13.12.2006 року , №780 від 3 вересня 2008 року).

Відповідно до п.1 укладеного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку відповідної площі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Петропільської сільської ради, Шевченківського району, Харківської області.

За умовами п.7 договір укладається строком на 5 років. Договір оренди землі був зареєстрований у Шевченківському районному відділі Харківської області регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» 05 квітня 2012 року.

Аналізуючи законодавчі акти, що діяли на час виникнення правовідносин, суд дійшов наступного.

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Дана правова позиція викладена у справі №6-162-ц13 від 19 лютого 2014 року Верховного Суду України, що в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що договір, укладені між позивачем та СТОВ «Грозянське» 2 квітня 2009 року, закінчив свою дію 2 квітня 2014 року.

Посилання представника відповідача в запереченні, що дата підписання договору не є фактичною, свого підтвердження в судовому засідання не здобула та не можу бути в'язати до уваги.

Судом був витребуваний договір оренди земельної ділянки, який знаходиться в Шевченківському управління Держгеокадастрі Харківської області і який також датований 2 квітня 2009 року. Також судом роз'яснені положення ст. 145 ЦПК України , від проведення судово - почеркознавської експертизи представник відповідача вімовилась, інших належних та допустимих доказів суду не надала.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, в нашому випадку з квітня 2009 року.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, відповідно до якого, договір є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За умови Договору, у разі припинення договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.

Виходячи зі змісту ст. 640 Цивільного кодексу України , державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто строк дії договору, так як державна реєстрація договору оренди пов'язана з чинністю самого договору, а не зі строком його дії. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Будь-яких змін, в тому числі щодо зміни терміну дії договору до Договору оренди землі сторонами не вносилося.

Після спливу строку дії договору оренди землі, власник має право витребувати у відповідача своє майно у вигляді спірної земельної ділянки.

Таким чином, на теперішній час відповідач по справі безпідставно користується вищевказаною земельною ділянкою, так як строк дії договору оренди сплив, і він не має законної юридичної сили, що є безпосередньою підставою для задоволення позовних вимог.

Суд при розгляді даної справи застосовує норму закону, яка відповідає даним правовідносинам про захист права власності.

Відповідно до положень 319, 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням того, що між сторонами договірних зобов'язань в даний час не існує, оскільки договір оренди припинив свою дію, то до спірних правовідносин застосовуються положення статті 391 ЦК України.

Така правова позиція ВСУ була висловлена в постанові ВСУ від 27.05.2015 року № 6-92 цс 15, щодо неоднакового застосування статі 317 Цивільного кодексу України .

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституцією України забезпечується кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Зазначене положення повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод , що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, давши їм правову оцінку суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та такими , що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача, стягуються судові витрати, які пов'язані з розглядом справи.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України,

ст.ст. 317, 319, 391, 631, 638, 640 Цивільного кодексу України, Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод ст. 31 Закону України «Про оренду землі», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» про визнання договору оренди припиненим та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати припиненим догорів оренди земельної ділянки № 46 від 2 квітня 2009 року, укладений між СТОВ «Грознянське» та ОСОБА_3, зареєстрований 5 квітня 2012 року за № 632570004001289 в Шевченкіському відділу Харківського регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України».

Повернути ОСОБА_3 змельну ділянку площею 5.8614 га в межах згідно з планом,розташовану на теріторії Петропільскої сільської ради Шевченківського району Харківської області,призначену для введення сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6325785800:02:002:0031.

Стягнути зі СТОВ «Грознянське» код ЕГРПОУ 30755444, розташованого в с.Гроза Шевченківського району Харківської області на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1929. 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ