Ухвала

від 28.09.2016 по справі 522/9061/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/9061/15-а

Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Сонячне» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Громадської організації «Сонячне» до Виконавчого комітету Одеської міської ради (треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5) про визнання незаконним та скасування частини рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Громадська організація «Сонячне» (далі ГО «Сонячне») звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі ВК ОМР) про визнання відсутності повноважень на прийняття рішення від 7 серпня 1998 року № 771 «Про передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, розташованих у Київському районі м. Одеси, для обслуговування житлових будинків та господарських споруд». З урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову позивач просив визнати незаконним та скасувати п.1.11 названого рішення відповідача (т. 1 а. с. 96).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2016 року позовні вимоги ГО «Сонячне» залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з ухвалою районного суду, представник ГО «Сонячне» в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновок про порушення позивачем строку звернення до суду не є обґрунтованим. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Залишаючи позовну заяву ГО «Сонячне» без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктами 1 та 7 ст. 3 Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 2 та 5 названого Кодексу органи місцевого самоврядування та органи державної влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправними суб'єктами земельних відносин.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що вимогою ГО «Сонячне» по даній справі є визнання незаконним та скасування п. 1.11 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 7 серпня 1998 року № 771 «Про передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, розташованих у Київському районі м. Одеси, для обслуговування житлових будинків та господарських споруд», яким передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 865 кв. м по вул. Костанді 3-в в м. Одесі.

Проте, виходячи з наведених вище положень чинного законодавства України, спори, предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, розгляду за правилами КАС України не підлягають. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14, від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14 та від 26 січня 2016 року у справі № 2а-10699/11/2670.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

На підставі ч. 1 ст. 203 КАС України ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Із врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вказані вимоги, залежно від суб'єктного складу сторін, підлягають розгляду в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України або Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Сонячне» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 3 жовтня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_7