Рішення

від 22.09.2016 по справі 909/567/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа № 909/567/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М., секретар судового засідання Андріїв Л.Я.,

За участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "ЛУКОР", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код ЄДРПОУ 31256759

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинковий розважальний комплекс "Меркурій", вул. Чорновола, 52, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32224073

про стягнення заборгованості в сумі 79 911,48 грн.,

встановив, що приватне акціонерне товариство "ЛУКОР" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинковий розважальний комплекс "Меркурій" про стягнення заборгованості в сумі 79 911,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору №8741-01П/2012 про надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку від 01.07.2012р.; договорів оренди №43/12 від 01.04.2010р. та №0515/1 від 30.04.2012р., угод про заміну боржника від 09.07.2013р. та від 16.01.2014р., не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті. Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг зв'язку та акти використання орендованого майна.

12.07.2016 р. судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2016р.

Господарський суд Івано-Франківської області розгляд справи неодноразово відкладав та зобов'язував відповідача подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, письмового відзиву на позовну заяву не подавав, причин неявки суду не повідомляв.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача, вважає, що позов слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне:

Між ПрАТ "ЛУКОР" (надалі - позивач) та ТОВ "Готель "Меркурій" (надалі - відповідач) укладено договори оренди №43/12., №0515/1 та договір про надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку №8741-01П/2012

Згідно умов вищевказаних договорів позивач зобов'язався надати відповідачу в строкове платне користування майно та послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку, а відповідач - сплачувати плату за користування майном та надані послуги.

Сторони домовилися, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку, а розрахунки за отримані в кредит послуги телефонного зв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт надання послуг та використання відповідачем орендованого майна підтверджується актами про надання послуг зв'язку та актами використання орендовано майна, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, копії яких містяться в матеріалів справи.

29.10.2014р. між приватним акціонерним товариством "ЛУКОР" (Первісний кредитор) ТОВ "Карпатнафтохім" (Новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Відпочинковий розважальний комплекс "Меркурій" (боржник) укладено договір №А201409496 про відступлення права вимоги, згідно умов якого Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору право вимоги виконання зобов'язання по сплаті заборгованості в сумі 84911,48 грн., яка виникла по таких договорах: Договір №8741-01П/2012 від 01.07.2012 про надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку; Договір оренди №43/12 від 01.04.2010р.; Договір оренди №0515/1 від15.04.2012р.; Угода №31-037/14 від 16.01.2014р. про заміну боржника у зобов'язанні; Угода №02-207/13 від 09.07.2013р. про заміну боржника у зобов'язанні, які було укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор прийняв від Первісного кредитора право вимоги вищевказаної заборгованості і став Новим кредитором по відношенню до Боржника по вказаній заборгованості. (п.1 Договору).

За домовленістю сторін, 15.04.2015р., вказаний договір було розірвано і таким чином, зобов"язання по вищевказаних угодах про заміну боржника у зобов"язанні припинились, а отже відповідач надалі зобов"язаний сплатити позивачу заборгованість в сумі 84911,48 грн.

Проте, всупереч умовам вищезазначених договорів, відповідач своїх зобов'язань по оплаті послуг та відшкодуванню витрат, понесених позивачем, в повному обсязі не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були направлені відповідачу претензії з вимогою погасити заборгованість, які відповідачем залишені без задоволення.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимоги ст. 653 ЦК України, якою передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються та приписи ЦК України, щодо обов'язковості виконання умов договору, зокрема в частині оплати, вимога позивача про стягнення заборгованості за надані послуги є обґрунтованою.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинковий розважальний комплекс "Меркурій" (вул. Чорновола, 52, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32224073) на користь приватного акціонерного товариства "ЛУКОР" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код ЄДРПОУ 31256759) 79911,48 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок) - заборгованості та 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

повний текс рішення виготовлено 03.10.2016.