Рішення

від 29.09.2016 по справі 911/2748/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа № 911/2748/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Бородянської селищної ради, смт.Бородянка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований футбольний комплекс «Борекс», смт. Бородянка

про стягнення 84018,12 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бородянської селищної ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований футбольний комплекс «Борекс» (далі - відповідач) про стягнення 84018,12 грн.

Провадження у справі №911/2748/16 порушено відповідно до ухвали суду від 29.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 15.09.2016 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.09.2016 року без поважних причин не з'явився та надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 29.09.2016 року.

В судовому засіданні 29.09.2016 року позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 29.09.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2010 року між Бородянською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований футбольний комплекс «Борекс» було укладено Договір оренди землі №31/10 (далі - Договір), відповідно до якого Бородянська селищна рада рішенням 33 сесії 5 скликання від 23.12.2009 року надала, а ТОВ «СФК «Борекс» прийняв в платне користування земельну ділянку для обслуговування будівлі ресторану «Козак», що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 224-д в смт. Бородянка, Бородянського району Київської області загальною площею 0,2000 га. На земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - приміщення будівлі ресторану «Козак».

Відповідно до п. 3.1.Договору строк оренди складає 49 років. Згідно з п. 4.1. Договору оренди річна орендна плата становить 9216,00 грн. і вноситься у формі щомісячних платежів, розмір яких складає 768,00 грн.

Пунктом 4.4. Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 б/д до Договору оренди, яка зареєстрована 06.12.2012 року, якою сторони змінювали розмір орендної плати.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не здійснював платежів за Договором оренди, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 01.05.2016 року становить 84 018,12 грн.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі, у тому числі орендарі, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗК України кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Судом досліджено розрахунок позову та встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість в сумі 84018,12 грн. виникла за невиконаними зобов'язаннями за період січень-квітень 2016 року та шість останніх місяців 2015 року, в той час, як у справі Господарського суду Київської області № 911/4147/14 затверджено мирову угоду щодо заборгованості, яка існувала станом на 25.11.2014 року. Тобто, питання стягнення заявленої у справі заборгованості в матеріалах справи № 911/4147/14 не розглядалось.

Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №31/10 від 01.09.2010 року на заявлену у справі суму заборгованості 84 018,12 грн. підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в розмірі, який підлягає сплаті з суми заявлених позовних вимог (84018,12 грн.х1,5%) 1260,27 грн., що не може бути менше розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.). Решта зайво сплаченого судового збору може бути повернута заявнику за його окремою заявою в установленому чинним процесуальним законодавством порядку.

Щодо поданої позивачем в матеріалах справи заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідна заява була відхилена судом як необґрунтована з огляду на ст. 66 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», оскільки позивач посилається на обставини невиконання інших договорів, які не стосуються предмету спору, обраний спосіб забезпечення не пов'язаний з предметом спору, не підтверджено належності майна відповідачу.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований футбольний комплекс «Борекс» (07800, Київська обл., Бородянський р-н., смт. Бородянка, пров. Жиліна, буд. І, код 31646748) на користь Бородянської селищної ради (07801, Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, код 04363662) 84 018,12 грн. заборгованості з орендної плати та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик