Справа № 755/11014/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарях Худякова Н.А., Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм Дістрібьюшнз Україна» про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з позовом до відповідача про зобов'язання видати трудову книжку, зміни дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 5 625 грн. та 20 грн. за пересилання листів із заявами про видачу трудової книжки і надання довідки про заробітну плату.
Вимоги мотивує тим, що в лютому 2014 року вона була прийнята до ТОВ «Шарм Дістрібьюшнз Україна» на посаду менеджера із оптової торгівлі та передала свою трудову книжку керівнику відділу продажів ОСОБА_3
04 квітня 2016 року вона написала заяву про звільнення за власним бажанням та 29 квітня 2016 року була звільнена і підписала наказ про звільнення.
Проте в день звільнення 29 квітня 2016 року трудову книжку їй видано не було, а в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них вона не розписувалась.
Декілька разів вона зверталась до бухгалтера ОСОБА_4, яка на підприємстві готує накази про звільнення та видає трудові книжки, з проханням видати їй трудову книжку, але щоразу чула якісь відмови. Тому 30 травня 2016 року вона відправила лист до ТОВ «Шарм Дістрібьюшнз Україна» із заявою про вимогу видати їй трудову книжку.
Того ж дня нею був відправлений лист до ТОВ «Шарм Дістрібьюшнз Україна» із заявою про надання довідки про заробітну плату та копії наказу про звільнення від 29.04.2016 року.
02 липня 2016 року обидва листи із заявами було повернуто за закінченням встановленого строку зберігання.
У ході розгляду справи у зв'язку з отриманням на поштовому відділенні 13 серпня 2016 року трудової книжки позивач подала заяву з уточненими збільшеними вимогами, відповідно яких просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку видачі трудової книжки за 72 робочі дні у розмірі 8 100 грн. (а.с. 40, 40 зв.)
В судовому засіданні позивач підтримала позов та викладені у ньому обставини.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись на надуманість вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Шарм Дістрібьюшнз Україна» на посаді менеджера в оптовій торгівлі. Наказом № 15-к від 29 квітня 2016 року позивача було звільнено з підприємства відповідача на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 29.04.2016 р. (а.с. 31).
Відповідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Позивач суду пояснила, що в день звільнення вона працювала повний робочий день. 29.04.2016 року її ознайомили з наказом про звільнення, проте трудову книжку не видали, при цьому за домовленістю з директором товариства, на що вона погодилася, за трудовою книжкою вона прийшла після травневих свят 10 травня 2016 року. Однак, при зустрічі у зазначений день з директором також ще відбулася розмова з приводу додаткових виплат при звільненні, при цьому виник спір під час якого директор виставила її за двері, трудову книжку їй не видали. Тому вона у подальшому неодноразово телефонувала бухгалтеру з проханням отримати трудову книжку, на що остання повідомляла, що підприємство переїжджає за іншою адресою, через що документи в неналежному порядку. У зв'язку з цим вона відповідачу 30.05.2016 року відправляла на нову адресу відповідного листа. Трудову книжку вона отримала на пошті лише 13.08.2016 року відразу після вручення їй телеграми з повідомленням про надходження туди трудової книжки, хоча згоди на пересилання документа у неї ніхто не запитував та такої вона не надавала.
Заперечуючи на позов представник відповідача пояснила, що у день звільнення 29.04.2016 р. позивач мала допрацювати до 18.00 год., однак на робочому місці до цього часу не залишилась, тому трудова книжка ОСОБА_1 вручена не була з вини останньої.
На підтвердження вказаних обставин суду надано акт від 29.04.2016 року у якому зазначено про те, що вручити трудову книжку ОСОБА_1 та ознайомити її із записами у трудовій книжці не надається за можливе у зв'язку з відсутністю менеджера в оптовій торгівлі ОСОБА_1 на робочому місці наприкінці робочого дня 29.04.2016 р. з невідомих причин (а.с. 32).
Проте до вказаного акту від 29.04.2016 р. суд відноситься критично, оскільки, як зазначено у самому акті, час його складання 18.00 год.
При цьому позивач пояснила, що днем її звільнення 29.04.2016 р. була п'ятниця, тому за трудовим розпорядком був скорочений робочий день, через що до 18.00 год. співробітники підприємства не працювали.
У спростування вказаних пояснень позивача будь яких доказів відповідачем сулу не надано.
Крім того, судом безспірно встановлено, що 29.04.2016 р. позивач була ознайомлена із наказом про звільнення, що також підтверджується її підписом на наказі (а.с. 31).
Отже, відповідач не був позбавлений можливості видати ОСОБА_1 також трудову книжку, згідно вимог ст. 47 КЗпП України, однак зволікав у цьому, чим порушив норми трудового законодавства, яким на роботодавця покладено обов'язок вручити працівнику трудову книжку в день звільнення.
Суду також не надано будь яких доказів того, що позивач ухилялася від отримання трудової книжки. До того ж, як пояснила сама представник відповідача, письмових повідомлень з пропозиціями отримати трудову книжку на підприємстві відповідача позивачу не надсилалось.
Згідно ч. 4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 зі змінами, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв»язку з затримкою видачі трудової книжки він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 зі змінами.
За викладених обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за затримку видачі трудової книжки, згідно положень ст. 235 КЗпП України.
Оскільки з часу звільнення позивача з 29.04.2016 р. до дня отримання трудової книжки 13.08.2016 р. пройшло 70 робочих днів, то до виплати позивачу з відповідача належить сума 4 883 грн. 90 коп. (69 грн. 77 коп. х 70 днів).
При цьому, суд виходить з того, що обчислення середньоденної заробітної плати, відповідно норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, що передують звільненню позивача, на число відпрацьованих робочих днів, тобто середньоденна заробітна плата позивача становить 69 грн. 77 коп. (1 500 грн. - заробітна плата за лютий 2016 року + 1 500 грн. - заробітна плата за березень 2016 року : 43 робочих днів (21 + 22)).
Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 8 100 грн., тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.
У решті заявлених вимог слід відмовити, оскільки нормами трудового законодавства, на які посилається позивач, не передбачено можливості стягнення з роботодавця понесених працівником витрат по пересилці кореспонденції, до того ж позивачем листи надсилалися не за місцем знаходження відповідача, тому останнім листи не отримувалися і були повернути без вручення.
Кодекс законів про працю України також не містить норми щодо зміни дати звільнення працівника при затримці видачі трудової книжки, при цьому наказ про звільнення позивача з 29.04.2016 р. є дійсним та позивачем не оскаржується.
За викладених обставин позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 47, 48, 235 КЗпП України, п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 79, 88, 208, 215, 218 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм Дістрібьюшнз Україна» про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм Дістрібьюшнз Україна», код ЄДРПОУ 37903035, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 4 883 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 90 коп. з утриманням обов'язкових до сплати в бюджет платежів.
В решті заявлених вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм Дістрібьюшнз Україна» на користь держави судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 10.10.2016 |
Номер документу | 61727042 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Виниченко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні