Вирок

від 12.09.2016 по справі 757/30696/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30696/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2016 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016090000000039 від 19.04.2016р. за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Пологи-Вергуни Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, яка має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючу, не судиму, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності, в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва, а саме: ст.ст. 1, 14 Закону України «Про підприємництво» №698-ХІІ від 02.07.1991р. із змінами та доповненнями; ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р., ч. 1ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями,ст.ст. 81, 87 Цивільного Кодексу України,ст.ст. 56, 57, 88, 89 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 8, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", вчинила пособництво фіктивному підприємництву, що призвело до заподіяння великої матеріальної шкоди державі, а також обіцянці приховувати фіктивне підприємництво за наступних обставин.

В кінці березня 2015 року, в денний період часу, більш точний час органом досудового розслідування встанвовити не представилось можливим, ОСОБА_5 , знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване неподалік станції метро «Кловська» у Печерському районі м. Києва, вступивши в змову з невстановленою слідством особою, спрямовану на придбання ТОВ «Брайт Лайт» (код ЄДРПОУ 39604794) з метою прикриття незаконної діяльності, умисно, не маючи на меті здійснювати ведення підприємницької діяльності, домовилася з невстановленою слідством особою про придбання та перереєстрацію на її ім`я в органах державної влади юридичної особи ТОВ «Брайт Лайт» за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність, яке в подальшому, при сприянні ОСОБА_5 , невстановленими слідством особами використовувалось для прикриття незаконної діяльності, направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

При цьому, ОСОБА_5 , погодившись на пропозицію невстановленої слідством особи, домовилась про підписання документів по придбанню ТОВ «Брайт Лайт» та надання цих документів державному реєстратору для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ «Брайт Лайт» ОСОБА_5 не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись засновником товариства, фінансово-господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи та вона, при необхідності буде підписувати необхідні для прикриття незаконної діяльності фінансово-господарські документи товариства.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, як майбутнього засновника та власника ТОВ «Брайт Лайт», не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність товариства, пов`язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в статуті підприємства та мети досягнення економічних і соціальних результатів, одержання прибутку від такої діяльності, усвідомлюючи, що здійснює придбання (перереєстрацію) товариства з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, надала невстановленій слідством особі, з метою підготування статутних та реєстраційних документів для реєстрації ТОВ «Брайт Лайт», копії сторінок паспорту громадянина України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру.

У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй невстановленою слідством особою грошову винагороду, ОСОБА_5 , у денний час доби 27.03.2015 року, знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване неподалік станції метро «Кловська» у Печерському районі м. Києва, достовірно знаючи, що сприяє невстановленій слідством особі здійснити придбання ТОВ «Брайт Лайт» без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, знаючи, що здійснює створення ТОВ «Брайт Лайт» для прикриття незаконної діяльності інших осіб та що вона, в цілому, набуває право власності на товариство, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення фіктивного підприємництва, підписала наданий невстановленою слідством особою договір купівлі-продажу частки - 100% в статутному капіталі ТОВ «Брайт Лайт», протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Брайт Лайт» щодо придбання ОСОБА_5 юридичної особи. Також, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, ОСОБА_5 підписала статут ТОВ «Брайт Лайт», затверджений протоколом № 2 від 27 березня 2015 року загальних зборів учасників ТОВ «Брайт Лайт» та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Після підписання вказаних документів по придбанню ТОВ «Брайт Лайт» ОСОБА_5 , в той же день, передала зазначені документи невстановленій слідством особі, які в подальшому, невстановленою слідством особою було подано до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, на підставі яких 02 квітня 2015 року проведена державна реєстрація зазначеного підприємства на ім`я ОСОБА_9 , за що остання отримала грошову винагороду у розмірі 3000 грн.

Незважаючи на те, що ТОВ «Брайт Лайт» зареєстровано на ОСОБА_5 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під номером 10701070002056817 як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, остання сприяла в його створенні не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Після надання своїх особистих документів ОСОБА_5 , узгодивши свої подальші дії із невстановленими слідством особами, відповідно до обумовленого злочинного плану, спрямованого на перереєстрацію суб`єкту господарської діяльності - ТОВ «Брайт Лайт», бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй невстановленими слідством особами грошову винагороду, остання підписала низку необхідних для перереєстрації товариства документів, у тому числі Наказ №3 від 30.03.2015 року про призначення на посаду директора ТОВ «Брайт Лайт» ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 ніби-то приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «Брайт Лайт» з 30.03.2015 року.

Свої умисні дії ОСОБА_5 вчинила з метою отримання грошової винагороди, розуміючи при цьому справжню мету створення суб`єкта господарської діяльності, засновником та директором якого вона виступила за вказівкою невстановленої слідством особи, та від яких за наслідками сприяння у вчиненні кримінальних правопорушень та надання засобів його вчинення отримала грошову винагороду, що в подальшому дало змогу невстановленим слідством особам, прикриваючись фактом державної перереєстрації вказаного товариства в ході прикриття незаконної діяльності, здійснювати легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

Після перереєстрації ТОВ «Брайт Лайт» на своє ім`я ОСОБА_5 виступивши власником та директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалась, не призначала та не звільняла з посад працівників.

Надання ОСОБА_5 особистих даних, документів, підписання реєстраційних та інших документів ТОВ «Брайт Лайт» дало змогу невстановленим слідством особам, прикриваючись фактом державної перереєстрації вказаного товариства, здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, використовувати рахунки підприємства, систему «клієнт-банк» від імені ОСОБА_9 для прикриття незаконної діяльності, направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі в сумі 650 105,04 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництві, тобто в сприянні іншим співучасникам придбати суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та в обіцянці приховувати фіктивне підприємництво, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України.

Крім того, з кінця березня 2015 року ОСОБА_5 , ігноруючи законодавчі акти України, з корисливих мотивів, вступивши в злочинну змову з невстановленими слідством особами, спрямовану на розробку плану злочинних дій, який полягав у маскуванні незаконного походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на пособництво легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих завідомо злочинним шляхом, внаслідок чого на рахунках ТОВ «Брайт Лайт» накопичувались кошти, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, які невстановленими слідством особами при сприянні ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів легалізували шляхом вчинення з ними фінансових операцій.

Так, в період березня-вересня 2015 року, коли ОСОБА_5 являлась засновником та номінальним директором ТОВ «Брайт Лайт», з метою пособництва легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, відкрила банківські рахунки для підприємства та в подальшому надала змогу невстановленим слідством особам, прикриваючись фактом державної перереєстрації вказаного товариства, здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, використовувати рахунки підприємства для прикриття незаконної діяльності, та сприяла іншими діями невстановленим слідством особам в легалізації (відмиванні) доходів одержаних злочинним шляхом, які надходили на розрахункові рахунки ТОВ «Брайт Лайт» від підприємств реального сектору економіки у безготівковій формі за нібито роботи (послуги), що надало змогу ОСОБА_5 та невстановленим слідством особам, незаконно легалізувати грошові кошти в сумі 650 105,04 грн, здобуті завідомо злочинним шляхом, шляхом їх перерахування на розрахункові рахунки підконтрольних підприємств, за нібито товарно-матеріальні цінності та їх зняттям у касі відділення №2 ПАТ «Радикал Банк» в м. Києві.

Після цього, в період березня-вересня 2015 року ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на пособництво легалізації (відмивання) грошових коштів в сумі 650 105,04 грн, здобутих завідомо злочинним шляхом, які в подальшому невстановленими слідством особами перераховувалися на розрахункові рахунки підконтрольних підприємств, та знімались у касі відділення №2 ПАТ «Радикал Банк» в м. Києві, заздалегідь обіцявши невстановленій слідством особі приховувати легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом надавала останньому поради, вказівки щодо найбільш прийнятих способів, часу та місця вчинення легалізації (відмивання) доходів та іншим чином сприяла приховуванню злочину, реалізуючи при цьому спільні злочинні наміри, за допомогою чого невстановлені слідством особи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, перераховані безготівкові грошові кошти на розрахункові рахунки підконтрольних підприємств за нібито товарно-матеріальні цінності та частково зняті у касі відділення №2 ПАТ «Радикал Банк».

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у пособництві легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто в сприянні іншим співучасникам у вчиненні фінансових операцій з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, та в обіцянці приховати легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України.

21.06.2016р. між прокурором прокуратури Печерського району м.Києва ОСОБА_10 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 , в порядку передбаченому ст. ст.468,469та472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27 ч. 2ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Одночасно умовами п. 1 угоди визначено, що обвинувачена ОСОБА_5 визнала у повному обсязі заявлений прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_10 в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві позов про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 650105,04 грн.

Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано у обвинуваченої, що вона цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з`ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України відносяться до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та тяжкого, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка в судовому засіданні визнав свою вину у вчинені кримінальних правопорушень повністю, підтвердила обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що протиправні дії вчинила у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, за місцем проживання характеризується позитивно, на момент розгляду справи в суді не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом`якшують покарання, якими суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000,00 грн, покаранню встановленому санкцією ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та позбавленню волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, покаранню, встановленому санкцією ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

При призначенні покарання суд приймає до уваги вимоги п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р. №7 про те, що при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст. 72 КК України. Коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Оскільки сторони кримінального провадження погодились про призначення обвинуваченій остаточного покарання шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає вимоги угоди в частині призначення покарання обвинуваченій такими, що відповідають основним засадам призначення кримінального покарання.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги вимоги ч. 3 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи що санкція ч. 1 ст. 209 КК України змінена Законом України № 770-VIII від 10.11.2015р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні», щодо виключення з санкції зазначеної статті конфіскації коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, яка відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України може застосовуватися як спеціальна конфіскація за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій за вимогами ч. 1 ст. 209 КК України в редакції Закону України № 770-VIII від 10.11.2015р.

Згідно з вимогами ст.ст. 96-1, 96-2 КК України вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, тягне за собою застосування спеціальної конфіскації, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави, зокрема, грошей, іншого майна, які одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Отже спеціальній конфіскації за матеріалами кримінального провадження мають бути піддані грошові кошти у сумі 650105,04 грн.

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 96-2 КК України суд не застосовує до обвинуваченої спеціальну конфіскацію грошей, які згідно із законом підлягають стягненню з обвинуваченої за заявленим прокурором цивільним позовом, оскільки призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Крім того, враховуючи, що обвинувачена звільняється від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України до ОСОБА_5 не може бути застосовано обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації належного їй майна.

В угоді про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України її сторонами зазначені умови покладення на обвинувачену цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення, за узгодженням якої визначено, що обвинувачена заявлений до неї цивільний позов визнає у повному обсязі, про що обвинуваченою також підтверджено в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена 21.06.2016р. угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_5 , її захисником ОСОБА_4 , відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.

Виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а також даних, які були представлені сторонами в судовому засіданні при укладенні угоди про визнання винуватості, ту обставину, що одними із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також з принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ст.ст. 22, 26 КПК України), заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченої на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 650105,04 грн відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки настання матеріальної шкоди доведено матеріалами кримінального провадження та обвинувачена визнала заявлений позов у повному обсязі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.

Даних про застосування на стадії досудового розслідування інших заходів кримінального провадження обвинувальний акт та додатки до нього не містять.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 314,368,370,371,374,468,469,472-476 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.06.2016р. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100060000241 від 12.11.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, укладену між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_5 , її захисником ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 21.06.2016р. покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) грн, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_10 в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з засудженої ОСОБА_5 на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві р/р 31114009700007 УДКСУ у Печерському районі м. Києва ГУ ДКСУ, ідентифікаційний номер 38004897 банк УДК у м. Києві, МФО 820019 завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 650105,04 грн (шістсот п`ятдесят тисяч сто п`ять грн 04 коп).

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1