Рішення

від 31.08.2016 по справі 495/4599/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4599/16-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

31 серпня 2016 року м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Боярського О.О.,

при секретарі - Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Новоцаричанської сільської ради та уточнивши позовні вимоги просить суд:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2, померлого 06.04.2004 року, та складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,0016 га, розташованої на території Новоцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5120885200:01:002:0646;

- визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом, право власності на спадкове майно померлого батька ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,0016 га, розташованої на території Новоцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5120885200:01:002:0646.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 6.04.2004 року, вона фактично прийняла спадщину за законом, вона керує спадковим майном, здійснює всі необхідні платежі та внески, що свідчить про фактичне прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з'явилась,надала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник Новоцаричанської сільської ради у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника сільської ради, заперечень щодо позовної заяви не має.

У відповідності з ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участі у справі,чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2004 року помер батько позивача - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 373836 виданим 08.04.2004 року Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району, актовий запис про смерть № 11.

Факт родинних відносин позивача з померлим підтверджується матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження серії ІІ-ЖД № 483432 видане 18.03.1980 року, актовий запис № 12.

Відповідно до ст..1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. ч.1 ст.1222 спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ст.1261 ЦК України, у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На запит суду відділ Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області надав відповідь, що за даними Державного земельного кадастру, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,0016 га, розташованої на території Новоцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5120885200:01:002:0646, право власності посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076758, виданим 17.09.2004 року, зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян за № 321.

Після смерті ОСОБА_2, 28.09.2004 року позивач звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у вигляді майнового та земельного паю, що вбачається з матеріалів спадкової справи № 1309/2004, яка була надана суду Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою. Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. Вочевидь, неможливість надання оригіналу правовстановлюючого документу пояснюється тим, що спадкодавець помер 06 квітня 2004 року, а державний акт на право власності на земельну ділянку видавався 17.09.2004 року. Проте, на думку суду це не підставою для позбавлення позивача спадкових прав, які переходять до неї від батька в повному обсязі.

Згідно з ст..1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст..1218 ЦК).

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК ), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

За роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п.п.23, 24) свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст.1272 ЦК .

Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Оскільки позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд доходить висновку, що позивач може реалізувати своє право на оформлення спадщини лише в судовому порядку.

У відповідності до ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства та на умовах передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини з огляду на наступне.

Частинами 1, 3 ст. 1268 , ч.1 ст. 1269 , ч.1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, звернення до нотаріальної контори у встановлений законом строк свідчить про прийняття спадщини, а відтак відсутні правові підстави для вирішення питання про встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 174, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,0016 га, розташованої на території Новоцаричанської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120885200:01:002:0646.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя