Рішення

від 29.09.2016 по справі 761/5824/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5824/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Фролова І.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/8918/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Усика Г.І.

- Невідомої Т.О.

при секретарі - Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» та представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про розірвання договору, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки та зустрічного позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про розірвання договору відмовлено.

Не погоджуючись частково з таким рішенням суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В решті рішення суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним і необґрунтованим. Безпідставним є висновок суду про поширення положень Закону України «Про захист прав споживачів» на правовідносини, які виникають з договору про надання правових послуг, так як діяльність у сфері права не відноситься до переліку послуг для власних побутових потреб громадянина. Викладений в рішенні висновок про те, що позивачем не було доведено факт отримання передбаченого договором результату у вигляді призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця, не відповідає матеріалам справи. З наданих суду доказів встановлено, що товариство активно вчиняло дії, спрямовані на досягнення кінцевого результату за договором, звертаючись до компетентних органів з листами, скаргами, клопотаннями. Неможливість вчинення товариством подальших дій на виконання умов договору та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України була зумовлена тим, що відповідач розірвала договір в односторонньому порядку та відкликала довіреність на представництво. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги та не застосував до виниклих правовідносин положення ст. 903 ЦК України, якою передбачено обов'язок замовника оплатити плату за договором в повному обсязі, якщо неможливість його виконання відбулася з вини замовника. Безпідставним є посилання суду на те, що сторонами не було складено акту прийому - передачі робіт на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань, так як складання даного акту не вимагається договором.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, також не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року частково, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог. В решті рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Вважає, що позивачем доведено належним чином, що ОСОБА_4 було завдано шкоди внаслідок неналежного виконання службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» взятих на себе зобов'язань, та вона була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, що є підставою для застосування положень ст. 651 ЦК України, якою передбачено право на розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Про заподіяну шкоду свідчить також те, що протягом певного періоду відповідач отримувала пенсію в розмірі меншому, ніж вона має право за законом. Поза увагою суду залишилося також те, що внесений аванс в розмірі 5000,00 грн. є передплатою за досягнення саме правового результату, а не здійснення певних дій на виконання договору, як це має місце в даному випадку. Таким чином, вказана сума підлягає поверненню ОСОБА_4, оскільки визначний умовами договору результат не було досягнуто. Незрозумілим є висновок суду першої інстанції про те, що проведенні Товариством роботи варто оцінити саме в суму авансу в розмірі 5 000,00 грн., а не в будь-яку іншу суму, так як сторонами не узгоджувалася вартість окремих процесуальних дій. Посилався на те, що в 2014 році були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та визначено відсоток пенсії державного службовця на рівні 60 % від їх заробітної плати, в той час як в попередній редакції ОСОБА_4 могла отримувати 70% відсотків, тобто на 10% більше. Вказаних втрат остання зазнала внаслідок тривалого не вирішення питання щодо призначення пенсії через некваліфіковані дії представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери», а тому має право на відшкодування збитків, які оцінює в 1332,00 грн., що є сумою недоотриманих 10% за період з моменту укладення договору по дату звернення до суду. Судом першої інстанції не було надано та викладено в рішенні оцінки доводам щодо того, що через неправомірні дії службових осіб Товариства ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року апеляційні скарги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» та представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 було відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційні скарги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» та відповідача ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» Ткачук ВладиславПетрович та Спінов Сергій Анатолійович повністю підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 заперечували, посилаючись на їх безпідставність.

ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 повністю підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити. Проти доволів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» заперечували, посилаючись на те, що їх безпідставність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 14 жовтня 2014 року ОСОБА_4 було відмовлено у призначенні пенсії державного службовця у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

16 жовтня 2014 року між ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», як виконавцем, та ОСОБА_4, як замовником, був укладений договір про надання юридичних послуг, предметом якого є надання юридично-консультаційних послуг щодо призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва

Послуги, згідно п. 1 цього договору, здійснюються шляхом представництва інтересів в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Головному управлінні управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а у випадках необхідності - складання адміністративного позову, апеляційної та (або) касаційної скарги, інших процесуальних документів, представництва інтересів в суді (п. 2 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що виконання виконавцем своїх зобов'язань по цьому договору підтверджується фактичним виконанням обов'язків по цьому договору.

Згідно 5.1.1 договору замовник сплачує на користь виконавця попередню оплату у розмірі 5 тис. грн.

Згідно п.5.1.3 договору, у випадку вирішення справи на користь замовника (повного або часткового задоволення позовних вимог), замовних частково сплачує на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 5000,00 грн. ( без ПДВ) не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили або добровільного призначення пенсії замовнику державного службовця управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва.

В якості попередньої оплати за договором, на виконання п. 5.1.1., ОСОБА_4 на користь позивача було сплачено 5 000 грн., згідно чеку № 16102014175851 від 16 жовтня 2014 року.

З досліджених судом доказів встановлено, що, на виконання умов договору, представники ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» в інтересах ОСОБА_4 звертались до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва, Пенсійного фонду України з метою призначення останній пенсії державного службовця.

20 жовтня 2014 року представниками ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» в інтересах ОСОБА_4 було подано до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва заяву щодо надання роз'яснень з приводу призначення їй пенсії за Законом України «Про державну службу».

04 листопада 2014 року співробітником ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» в інтересах ОСОБА_4 було подано до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва скаргу на дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, а саме: на неправомірну відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії державного службовця з підстав відсутності страхового стажу, так як трудовою книжкою особи підтверджується наявність у неї достатнього стажу.

Листом від 28 листопада 2014 року Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва ОСОБА_4 було повідомлено про відсутність у неї достатнього страхового стажу для призначення пенсії державного службовця та правомірність призначення Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва їй пенсії за віком.

12 грудня 2014 року співробітником ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» в інтересах ОСОБА_4 було подано до Пенсійного фонду України скаргу на дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва стосовно відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії державного службовця.

Крім того, за порадою ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», ОСОБА_4 уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві для набуття необхідного страхового стажу для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Згідно квитанції від 31 жовтня 2014 року та довідки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13 листопада 2014 року, станом на 12 листопада 2014 року сплата єдиного внеску за договором була здійснена ОСОБА_4 в повному обсязі.

28 листопада 2014 року представником ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» в інтересах ОСОБА_4 було подано до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві клопотання, додатками до якого були копія договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від 30 жовтня 2014 року та копія довідки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13 листопада 2014 року про сплату єдиного внеску.

ЛистомПенсійного фонду України від 08 січня 2015 року представнику ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», яка діяла в інтересах ОСОБА_4, було повідомлено, що у ОСОБА_4 на момент подання скарги було відсутнє підтвердження достатнього страхового стажу для призначення їй пенсії державного службовця. Одночасно роз'яснено, що для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_4 слід надати відповідну заяву та оригінали договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки про сплату страхових платежів.

Листом-повідомленням № 1 від 30 грудня 2014 року ОСОБА_4 запропонувала ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» припинити зобов'язання сторін за договором від 16 жовтня 2014 року в повному обсязі без висування один до одного будь-яких претензій, в том числі і матеріального характеру, у зв'язку з наданням неякісних послуг. Також просила в подальшому не представляти її інтереси в будь-яких органах, скасувавши при цьому всі довіреності, видані нею на ім'я представників товариства. Крім того, запропонувала ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» повідомити її в 20-ти денний строк про наслідки розгляду цього листа.

У відповідь ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» було направлено ОСОБА_4 вимогу про оплату за договором про надання послуг, відповідно до якої вимагали протягом десяти днів з моменту отримання вимоги сплатити грошову винагороду в розмірі 5000,00 грн. на користь виконавця послуг.

Вказану вимогу ОСОБА_4 отримала 16 січня 2015 року, проте залишила її без виконання.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей, пенсія державного службовця була призначена ОСОБА_4 16 січня 2015 року, після подання оригіналів договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки про сплату страхових платежів.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки, позивач ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» посилався на те, що внаслідок скасування ОСОБА_4 довіреностей позивач був позбавлений можливості належним чином виконати умови укладеного з відповідачем договору. За таких обставин, так як одностороння відмова від договору не передбачена домовленістю між сторонами, вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» не отримана грошова винагорода за договором в розмірі 5000,00 грн., штраф в розмірі 50 000,00 грн., пеня в розмірі 17 850,00 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 1 650,33 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження досягнення результату у вигляді призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця саме завдяки діяльності ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», тобто, не доведений причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими позивачем діями у зв'язку із виконанням договору про надання юридичних послуг від 16 жовтня 2014 року та призначенням пенсії відповідачеві, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як він не відповідає вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору, з наступних підстав.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 905 ЦК України).

В пункті 3.2 укладеного договору про надання юридичних послуг сторони погодили, що виконання виконавцем своїх зобов'язань по цьому договору підтверджується фактичним виконанням обов'язків по цьому договору.

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що представниками позивача ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», починаючи з 16 жовтня 2014 року вчинявся ряд дій, спрямованих на виконання умов договору щодо надання юридично-консультаційних послуг щодо призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця.

З відповідей органів Пенсійного фонду України вбачається, що пенсія державного службовця була призначена ОСОБА_4 16 січня 2015 року, після подання оригіналів договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки про сплату страхових платежів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 30 грудня 2014 року ОСОБА_4 скасувала довіреності, видані нею на ім'я представників ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери».

Разом з тим, договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, було укладено між ОСОБА_4 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 30 жовтня 2014 року, на підставі наданої консультації ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» та в період дії договору про надання юридичних послуг.

Одночасно, скасування відповідачем в грудні 2014 року довіреностей на ім'я представників ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» призвело до неможливості представниками здійснювати подальші дії на виконання умов договору про надання юридичних послуг та досягнення безпосереднього, передбаченого договором, правового результату.

Скасування довіреностей відбулося одночасно з направленням ОСОБА_4 позивачу повідомлення про припинення договірних відносин та залучення до участі у вирішенні питання іншого представника.

Стаття 598 ЦК України визначає, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Умовами укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг не було передбачено право одностороннього припинення договору за ініціативою замовника.

Належних та обґрунтованих посилань на норми закону, які б надавали право на припинення зобов'язання за договором від 16 жовтня 2014 року в односторонньому порядку, ОСОБА_4 також не наведено.

Таким чином, з наданих суду доказів достовірно встановлено, що позивачем вчинялися дії на виконання договору про надання юридичних послуг, а кінцевий результат не було досягнуто у зв'язку зі скасуванням довіреностей на ім'я представників ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» відповідачем ОСОБА_4. Враховуючи, що призначення відповідачу пенсії державного службовця відбулося на підставі документів, що були зібрані під час дії договору з позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» було позбавлене можливості закінчити виконання своїх зобов'язань по договору та досягти кінцевого результату внаслідок односторонніх дій ОСОБА_4 по скасуванню довіреностей, а не внаслідок неналежного виконання умов договору від 16 жовтня 2014 року.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, наслідки скасування ОСОБА_4 виданих довіреностей та односторонньої відмови від договору не з'ясував, в обґрунтування висновку про відмову в задоволенні первісного позову безпідставно поклав посилання на відсутність акту здачі-прийняття наданої послуги, так як складання такого акту договором не передбачено, та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пунктами 4.5, 4.6 договору про надання юридичних послуг було передбачено, що замовник зобов'язується створити виконавцю комфортні умови для виконання зобов'язань за договором, надати на працівників виконавця нотаріально посвідчену довіреність від свого імені.

Встановлені в ході розгляду справи обставини та досліджені докази підтверджують, що ОСОБА_4 порушила свої зобов'язання за договором про надання юридичних послуг, оскільки створила перешкоди представникам ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» у виконанні їх обов'язків шляхом скасування довіреностей на їх ім'я.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 ЦК України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що в разі належного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором, позивач ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» міг досягти кінцевого результату за договором про надання юридичних послуг у вигляді призначення відповідачу пенсії державного службовця та реально розраховувати на отримання грошової винагороди в розмірі 5 000,00 грн. за договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що передбачена п. 5.1.3 договору грошова винагорода в розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери».

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9 договору про надання юридичних послуг встановлено, що, в разі вчинення дій, що свідчать про односторонню відмову замовника від договору (зокрема - не сплата представницьких дій згідно п. 5.1.1, неповідомлення про день та час судових засідань, залучення до участі у справі інших представників без згоди виконавця) - сплатити штраф в п'ятикратному розмірі від суми цього договору.

Згідно п. 8 договору, в разі несплати коштів, передбачених в п. 5.1.3 договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 3% за кожен день прострочення від загальної суми боргу.

Вимогу про сплату передбаченої п. 5.1.3 грошової винагороди в розмірі 5000,00 грн. протягом десяти днів відповідач отримала 16 січня 2015 року.

Так як в ході розгляду справи встановлено, що позивачем ОСОБА_4, після отримання 16 січня 20154 року вимоги ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» про оплату за договором, не було сплачено виконавцю послуг 5000,00 грн., крім того, вчинено дії, які унеможливили належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» про стягнення з ОСОБА_4 штрафу та пені є обґрунтованими.

Позивачем ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» заявлено до стягнення штраф в розмірі 50 000,00 грн. та пеню в розмірі 17 850,00 грн..

За змістом ст. 3 ЦК України, до загальних засад цивільного законодавства відноситься справедливість, добросовісність та розумність.

За правилом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, зазначено, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

З урахуванням того, що заявлений до стягнення розмір штрафу та пені значно перевищує розмір грошової винагороди в сумі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а також враховуючи, що ОСОБА_4 є пенсіонером, розмір отримуваної нею пенсії становить суму 1762,31 грн., колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню, до 2 500,00 грн. та розмір пені до 2 500,00 грн..

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в ході судового розгляду достовірно встановлено, що ОСОБА_4 прострочила виконання свого грошового зобов'язання по оплаті грошової винагороди в розмірі 5 000.00 грн. за договором про надання юридичних послуг, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1650,33 грн. є обґрунтованими.

Будь-яких доводів щодо неправильності вчиненого розрахунку інфляційних нарахувань відповідачем ОСОБА_4 не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1650,33 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери», а тому рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про стягнення грошової винагороди, неустойки та інфляційних нарахувань підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» грошової винагороди в розмірі 5 000,00 грн., штрафу в розмірі 2 500,00 грн., пені в розмірі 2 500,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1650,33 грн., а всього 11650,33 грн..

Звертаючись до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_4 посилалася на те, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» взятих на себе за договором зобов'язань вона в значній мірі була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, а саме їй не було вчасно призначено пенсію державного службовця, а тому, в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підстави для розірвання укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг.

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні вимог про розірвання договору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено факту істотного порушення ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» умов укладеного договору, а тому відсутні передбачені ст. 651 ЦК України підстави для його розірвання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, з наступних підстав.

Так, згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13, зазначено, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Колегія суддів вважає, що зазначені ОСОБА_4 доводи не свідчать про допущенням ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» істотних порушень умов договору про надання юридичних послуг, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_4 не було доведено існування визначених законодавством підстав для розірвання договору, з огляду на що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери», ОСОБА_4 також просила суд стягнути з ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» 6 232,00 грн. завданих збитків, посилаючись на те, що через непрофесійні та несвоєчасні дії компанії їй було призначено пенсію в 2015 році, після зменшення її розміру на законодавчому рівні до 60 відсотків від суми заробітної плати, тобто, вона понесла збитки, до яких відносить як авансовий платіж по договору в розмірі 5 000,00 грн., так і недоотриману суму пенсії в розмірі 1232,00 грн.. Також просила стягнути 6000,00 грн. моральної шкоди, зазначаючи, що через дії та бездіяльність юридичної компанії зазнала моральних страждань, що призвело до погіршення її здоров'я.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» збитків в розмірі 6 232,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що грошова винагорода в розмірів 5000,00 грн. була сплачена як авансовий платіж, ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» проводилася робота на виконання умов договору про надання юридичних послуг, а тому, підстав для стягнення цієї суми немає. Необґрунтованими також є доводи щодо того, що збитками варто вважати 1232,00 грн. недоотриманих пенсійних виплат, так як неотримання ОСОБА_4 пенсії у більшому розмірі зумовлене змінами у законодавстві та іншими об'єктивними факторами, а тому ці вимоги є безпідставними.

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За правилом ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Так як в ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» проводилися дії, спрямовані на забезпечення призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця та виконання умов договору про надання юридичних послуг, а недосягнення кінцевого результату відбулося саме внаслідок дій відповідача по скасуванню довіреностей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» на користь ОСОБА_4 збитків в розмірі 6 232,00 грн..

Відмовляючи ОСОБА_4 в стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 6 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено факт допущення ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» істотних порушень умов договору про надання юридичної допомоги, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності

по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Так як судом не було встановлено в ході розгляду справи факту порушення ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» прав ОСОБА_4, припинення повноважень виконавця за договором відбулося внаслідок безпідставних дій замовника послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для стягнення товариства на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 6000,00 грн. відсутні.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 про те, що відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції не врахував їх доводів про те, що ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» було допущено істотні порушення умов укладеного між сторонами договору, внаслідок яких ОСОБА_4 в значній мірі була позбавлена того результату, на який розраховувала, так як їй було призначено пенсію в розмірі 60 % від суми заробітної плати, а не 70 %, як було встановлено законодавством на момент першого звернення з заявою про призначення пенсії, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підставою для кількаразової відмови органами Пенсійного фонду України у призначенні ОСОБА_4 пенсії державного службовця було відсутність відомостей щодо достатнього страхового стажу.

У зв'язку з вказаним, ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» та ОСОБА_4 вчинялися дії для підтвердження достатності страхового стажу для призначення пенсії державного службовця.

З цією метою 30 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві було укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та сплачено єдиний внесок.

Враховуючи, що на момент первинного звернення з заявою про призначення пенсії державного службовця необхідні дані щодо наявності у відповідача страхового стажу були відсутні, посилання апелянта на те, що їй могла бути призначена пенсія в більшому розмірі є її припущеннями, а доказування, в силу ст. 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання в апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 на те, що 5000,00 грн. є передплатою за досягнення саме правового результату, а не за здійснення певних дій на виконання договору, а тому повинні бути стягнуті на користь ОСОБА_4, не відповідають фактичним обставинам справи та умовам договору з наступних підстав.

Пунктом 3.2 договору про надання юридичних послуг було встановлено, що виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором підтверджується фактичним виконанням обов'язків по договору.

З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що саме внаслідок дій замовника послуг ОСОБА_4 ТОВ «Юридична компанія «Юридичні партнери» було позбавлено можливості вчинити всі належні дії та досягнути фактичного результату за договором.

Стаття 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника сплатити виконавцю плату за договором в повному обсязі, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам ОСОБА_4 про заподіяння їй моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд відмовив ОСОБА_4 у задоволенні вказаних позовних вимог через їх недоведеність.

Інші доводи скарги правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про розірвання договору, стягнення збитків і моральної шкоди також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову є законним та обґрунтованим, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 відсутні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» грошової винагороди в розмірі 5 000,00 грн., штрафу в розмірі 2 500,00 грн., пені в розмірі 2 500,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1650,33 грн., а всього 11650,33 грн.

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року підлягає залишенню без змін.

Так як судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» задоволено частково та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери», вирішенню також підлягає питання про розподіл судових витрат.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд змінює розподіл судових витрат.

Частина 1 даної статті встановлює, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, з урахуванням встановленого в ст. 88 ЦПК України принципу пропорційності розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» у відшкодування витрат по сплаті судового збору необхідно стягнути 294,69 грн..

Керуючись ст.ст. 3, 525, 549, 551, 598, 611, 614, 651, 625, 901, 903, 906 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 88,303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та стягнення неустойки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» (код ЄДРПОУ 38567893) грошову винагороду в розмірі 5 000,00 грн., штраф в розмірі 2 500,00 грн., пеню в розмірі 2 500,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1650,33 грн., а всього 11650,33 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» (код ЄДРПОУ 38567893) в відшкодування витрат по сплаті судового збору 294,69 грн..

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: