Ухвала

від 28.09.2016 по справі 757/20171/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 11-сс/796/2805/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: cm. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт і заборонено відчужувати кошти з банківських рахунків, у тому числі відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» /код ЄДР №37861608/ у ПАТ «ПриватБанк» /МФО 305750/, а саме на рахунки № НОМЕР_1 /українська гривня/, № НОМЕР_2 /українська гривня/, № НОМЕР_3 /українська гривня/, № НОМЕР_4 /українська гривня/ в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, із зобов`язанням банківської установи ПАТ «ПриватБанк» негайно надати слідчому інформацію у виді довідки про залишки коштів на вказаних рахунках на момент накладення арешту.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що згідно клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів наявна сукупність підстав і розумних підозр вважати, що вказані у клопотанні грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є доказами у кримінальному провадженні.

Тому, для збереження речових доказів та за наявності підстав, передбачених ст. 170 КПК України, слідчий вважає за доцільне застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на грошові кошти зазначених товариств.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на рахунки ТОВ «ДІВІТЕЯ».

Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що в клопотанні слідчого відсутня аргументація накладення арешту на рахунки ТОВ «ДІВІТЕЯ» та не зазначено конкретні факти незаконної діяльності вказаного товариства. Так, на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ» арештовано суму в 5632,76 гривень, яка не має будь якого відношення до діяльності службових осіб ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», які здійснювали незаконні операції з проведенням безготівкових коштів в готівку, про що свідчать копії виписок рахунків з банку.

Тобто, ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» взагалі не перераховувало коштів на рахунки ТОВ «ДІВІТЕЯ».

Звертає увагу суду на те, що внаслідок арешту грошових коштів, ТОВ «ДІВІТЕЯ» не має можливості здійснювати господарську діяльність, у тому числі здійснювати виплати заробітної плати та обов`язкові платежі до державного бюджету.

Тому апелянт вважає, що слідчим не надано доказів того, що кошти на рахунках товариств ТОВ «ДІВІТЕЯ» здобуті незаконним, злочинним шляхом і є знаряддям кримінального правопорушення, та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, і відповідно відсутні правової підстави для накладення арешту на банківські рахунки товариств.

Також зазначає, що оскаржувана ухвала була постановлена без повідомлення особи, власника майна представника ТОВ «ДІВІТЕЯ», а її копію підприємство отримало 04 серпня 2016 року. Тому вважає, що апеляційна скарга подана в межах строку встановленого законодавством.

Іншими власниками майна на яке накладено арешт, крім директора ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 , ухвала слідчого судді не оскаржена.

В судове засідання представник ТОВ «ДІВІТЕЯ» не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що дає апеляційному суду підстави розглядати справу у його відсутність, про що не заперечував і прокурор.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 27.04.2016 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000317 за фактом привласнення грошових коштів службовими особами ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», що виділялись з Державного бюджету України на виконання програми реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що в.о. генерального директора ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» ОСОБА_10 та його заступником ОСОБА_11 з метою привласнення грошових коштів, що виділялись з Державного бюджету України на виконання програми реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік, штучно створювались умови для перемоги в тендерних процедурах підконтрольних їм комерційним структурам, у тому числі ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ 37861608).

Крім того, в ході досудового розслідування було становлено, що за умовами укладених договорів з ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» підприємства повинні були проводити роботи з розбирання будівель і споруд, рекультивації породного відвалу, гірничотехнічні рекультивації порушених площ та інші роботи згідно проекту ліквідації шахт, однак натомість керівниками комерційних структур за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 без фактичного виконання робіт або після поверхневого (не повного) їх виконання складались та підписувались акти виконаних робіт, які передавались службовим особам державного підприємства для проведення розрахунків через Державну казначейську службу України.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що кошти отримані внаслідок незаконної діяльності перераховувалися на рахунки підконтрольних підприємств з ознаками «фіктивності» зокрема і на рахунки ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ 37861608), в подальшому знімалися готівкою та передавалися ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , як винагороду за перемогу у тендерних процедурах.

Як зазначає орган досудового розслідування, за результатами аналізу офіційного порталу публічних фінансів України установлено, що ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» за 2015 рік здійснило транзакцій вищезазначеним підприємствам на загальну суму понад 35 млн. гривень.

25.04.2016 р. старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту із забороною відчужувати кошти з банківських рахунків, у тому числі відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» (код ЄДРПОУ №37861608) у ПАТ «ПриватБанк» (МФО 305750), в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, посилаючись на те, що з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності, збереження речового доказу в заявленому вище розмірі грошових коштів та просив задовольнити його.

27.04.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно було задоволено та накладено арешт на грошові кошти.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому було вислухано доводи слідчого, були досліджені матеріали додані до клопотання, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані грошові кошти, які містяться на рахунках ТОВ «ДІВЕТЕЯ» відкритих в ПАТ «ПриватБанк», на які просить накласти арешт слідчий, можуть бути приховані, знищені, передані, використані або втрачені, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на те, що арешт на належні ТОВ «ДІВІТЕЯ» грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в ПАТ «ПриватБанк», слідчим суддею було накладено безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України, з огляду на відсутність фактів здійснення ТОВ «ДІВІТЕЯ» незаконної діяльності, не може прийматися до уваги, оскільки арешт на вказані грошові кошти, які містяться на рахунках ТОВ «ДІВЕТЕЯ» відкритих в ПАТ «ПриватБанк» накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ», які відкрито в ПАТ «ПриватБанк» та які відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «ДІВІТЕЯ» з потребами кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків слідчого судді про те, що вказані грошові кошти, які знаходять на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ», які відкриті в ПАТ «ПриватБанк» здобуті незаконним, злочинним шляхом і є знаряддям кримінального правопорушення, та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходять на рахунках ТОВ «ДІВІТЕЯ», які відкриті в ПАТ «ПриватБанк», порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі директора ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 131,132, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 р.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт і заборонено відчужувати кошти з банківських рахунків, у тому числі відкритих для ТОВ «ДІВІТЕЯ» /код ЄДР №37861608/ у ПАТ «ПриватБанк» /МФО 305750/, а саме на рахунки № НОМЕР_1 /українська гривня/, № НОМЕР_2 /українська гривня/, № НОМЕР_3 /українська гривня/, № НОМЕР_4 /українська гривня/ в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати, залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ДІВІТЕЯ» ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4