Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/13868/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/13868/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат № 7»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4»

Про стягнення 89 379,94 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Дяденчук О.Г. представник за довіреністю № 7 від 12.01.16.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Деревообробний комбінат № 7» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» (далі - відповідач) про стягнення 89 379,94 грн., а саме: 45 694,82 грн. - основного боргу, 40 124,68 грн. - інфляційних втрат, 3 560,44 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.16. порушено провадження у справі № 910/13868/16 та призначено її до розгляду на 15.09.16.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 15.09.16. представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 15.09.16., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 27.09.16., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 27.09.16. позивачем було підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 27.09.16. повторно не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/13868/16.

В судовому засіданні 27.09.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.13. між відповідачем (далі - Підрядник) та позивачем (далі - Субпідрядник) було укладено Договір на виконання робіт № 1/2013-П (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Субпідрядник приймає на себе зобов'язання власними силами, якісно та в строк виконати і здати Підряднику комплекс робіт по виготовленню та монтажу: металопластикових конструкцій з профілю WDS колір - білий із застосуванням фурнітури з функцією зимового провітрювання, разом із відливами Ranila 170мм (колір - білий) та підвіконнями ПВХ 300 мм з заглушками, з захисною плівкою профілю, склопакетів двокамерні з енергозбереженням (формула 4М1-10-4М1-10-И4) коефіцієнт опору теплопередачі - 0,6 кв.м К/Вт та однокамерні (формула 4-16-4), добірний профіль 60мм та 40мм на лоджіях і засклених балконах. Сендвіч-панелі 24мм білі. Орієнтовний обсяг робіт, який доручається Субпідряднику, на день укладання Договору становить: 1049,10 кв.м (в тому числі двері холодних переходів - 39 кв.м). (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, Підрядник, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання надати Субпідряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію та оплатити виконані Роботи, за умови надходження коштів від Замовника.

Згідно з п. п. 2.2, 2.3 Договору, вартість робіт по виготовленню та встановленню в прорізи метало пластикових віконних конструкцій складає 872,09 грн. разом з ПДВ за 1 кв.м умовної площі виробу та дверей холодних переходів 1 042,17 грн. з ПДВ за 1 кв.м. Орієнтовна договірна вартість робіт становить 921 542,40 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.5 Договору сторони погодили, що поточні розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісячно згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт ф. № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф. № КБ-3, оформлених відповідними представниками підрядника та Субпідрядника.

Підрядник приймає та оплачує роботи виконані Субпідрядником у наступному порядку: Підрядник перераховує аванс в розмірі попередньо обумовленому сторонами. Розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються на підставі підписаного Підрядником акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які подаються Субпідрядником не пізніше 25 числа звітного місяця. Підрядник розглядає і підписує їх протягом 5 днів з дати отримання або у той же час надає обґрунтовану відмову в прийманні робіт. Підрядник розраховується з Субпідрядником за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання Акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору субпідрядник сплачує Підряднику послуги генпідряду у розмірі 2,5 % від Договірної ціни, визначеної Договором. На вимогу Субпідрядника Підрядник повинен надати обґрунтування розміру вартості послуг генпідряду.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.13., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Додатковою угодою № 1 від 16.04.13. до Договору сторони дійшли взаємної згоди збільшити ціну Договору на суму 351 927,60 грн. з ПДВ у зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт. Загальну вартість робіт за Договором встановлено 1 273 470,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 до Договору сторони дійшли взаємної згоди збільшити ціну Договору на суму 540 265,20 грн. з ПДВ у зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт. Загальну вартість робіт за Договором встановлено в розмірі 1 813 735,20 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 22.08.13. до Договору сторони дійшли взаємної згоди збільшити ціну Договору на суму 77 947,20 грн. з ПДВ у зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт. Загальну вартість робіт за Договором встановлено 1 891 682,40 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 28.10.13. до Договору сторони дійшли взаємної згоди збільшити ціну Договору на суму 67 808,03грн. з ПДВ у зв'язку з виникненням додаткових обсягів робіт. Загальну вартість робіт за Договором встановлено 1 959 490,43 грн. з ПДВ.

Позивачем було виконано наступні роботи за Договором:

- за Актом та Довідкою від 28.02.13. за лютий 2013 року на суму 369281,04 грн.;

- за Актом та Довідкою від 31.03.13. за березень 2013 року на суму 219806,16 грн.;

- за Актом та Довідкою від 31.05.13. за травень 2013 року на суму 488904,53 грн.;

- за Актом та Довідкою від 30.06.13. за червень 2013 року на суму 196580,27 грн.;

- за Актом та Довідкою від 31.07.13. за липень 2013 року на суму 208469,11 грн.;

- за Актом та Довідкою від 30.09.13. за вересень 2013 року на суму 267179,18 грн.;

- за Актом та Довідкою від 31.10.13. за жовтень 2013 року на суму 31153,25 грн.;

- за Актом та Довідкою від 30.11.13. за листопад 2013 року на суму 60364,74 грн., на загальну суму 1 841 738,28 грн.

При цьому судом враховано, що у вказаних Довідках наявне посилання на договір № 7-13П, а не на Договір № 1/2013-П від 05.02.13., що за письмовими поясненнями позивача є технічною опискою, і Договір № 7-13П між позивачем та відповідачем не укладався. Зазначеного відповідачем не спростовано.

У відповідності до наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідач оплатив роботи за Договором на підставі вказаних Актів та Довідок на загальну суму 1 750 000,00 грн.

Судом враховано, що в призначеннях платежу за частиною зазначених проплат відповідач вказував договір № 7-13п від 07.02.13., а не на Договір № 1/2013-П від 05.02.13., що за письмовими поясненнями позивача є технічною опискою, і Договір № 7-13П між позивачем та відповідачем не укладався. Зазначеного відповідачем не спростовано, отже суд приймає часткові проплати з призначенням платежу за договором № 7-13п від 07.02.13. як належні докази оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» виконаних позивачем робіт за Договором за зазначеними Актами та Довідками.

Умовами Договору не встановлено порядку зарахування грошових коштів за оплату виконаних підрядних робіт.

Отже, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, в даному випадку Акт та Довідку, згідно яких здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Отже, зарахування коштів без чіткого посилання платника на призначення платежу в погашення заборгованості за минулі періоди не заборонено нормами законодавства.

За таких обставин, позивач правомірно зараховував дані кошти в рахунок погашення заборгованості за Актами і Довідками в їх хронологічному порядку.

Отже, залишок неоплаченої відповідачем суми виконаних позивачем робіт за Договором за зазначеними Актами та Довідками становить 91 738,28 грн.

Отже, за вирахуванням послуг генпідряду в розмірі 2,5% 46 043,46 грн., які передбачені Договором, борг відповідача перед позивачем за виконані проте не оплачені роботи становить 45 694,82 грн.

Спір у справі виник в зв'язку з неоплатою відповідачем робіт за Договором.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В зв'язку з неоплатою відповідачем виконаних робіт, позивач звернувся до відповідача з претензією № 437 від 18.11.15. (направлена 18.11.15.) з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином відповідач свого обов'язку по сплаті передбаченої Договором вартості виконаних робіт в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 45 694,82 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 40 124,68 грн. - інфляційних втрат, 3 560,44 грн. - 3% річних.

Позивач здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.12.13. по 20.07.16. на суму заборгованості в розмірі 45 694,82 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Судом перевірено правильність визначення позивачем періодів для нарахування інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що вони позивачем визначені вірно, та здійснено власний перерахунок, внаслідок чого встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 560,44 грн. - 3% річних та 40 038,86 грн. - інфляційних втрат. Інфляційні втрати в розмірі 85,82 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, оф. 36; ідентифікаційний код 37165641) на користь Публічного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат № 7» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 9; ідентифікаційний код 30531566) 45 694 (сорок п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 82 коп. - основного боргу, 3 560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 44 коп. - 3% річних, 40 038 (сорок тисяч тридцять вісім) грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.16.

Суддя Т.М. Ващенко