Рішення

від 19.08.2016 по справі 404/7508/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7508/15-ц

Номер провадження 2/404/511/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Кулакевич І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовною заявою ОСОБА_1 до корпорації «Юніфарм, ІНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом, відповідно до якого просив:

- стягнути з Представництва «Юніфарм, ІНК» на свою користь 233543,53 грн. на відшкодування матеріальних збитків;

- стягнути з Представництва «Юніфарм, ІНК» на свою користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Представництва «Юніфарм, ІНК» на свою користь 1107 грн. на відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження.

На обґрунтування позову зазначено, що 22.12.2014 року о 12 год. 40 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - Volkswagen Polo 1.6 державний номер НОМЕР_1, що належить Представництву «Юніфарм, ІНК», на перехресті вулиць Соціалістична та Панфіловців при повороті ліворуч, не надавши перевагу у русі транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, допустила наїзд на автомобіль НОМЕР_2.

В наслідок ДТП автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень.

20.01.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда було встановлено, що ОСОБА_2 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 552 від 01.04.2015 року, сума збитків складає 283543,53 грн. Частину цих коштів у розмірі 50000 грн. позивачу було виплачено страховою компанією відповідача АТ «СК «АХА Страхування». Таким чином різниця між фактичним розміром матеріальних збитків і страховою виплатою складає 233543,53 грн. Відповідач добровільно відмовився відшкодувати збиток, в зв'язку з цим для вирішення даного питання він звернувся до суду з даною заявою.

Крім матеріального збитку, позивачу було завдано моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яка полягає у душевних стражданнях, що він переживав у результаті ДТП, як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на зміст його обґрунтування.

02.06.2016 року ухвалою суду замінено неналежного відповідача - представництво «Юніфарм, ІНК» на належного - корпорацію «Юніфарм, ІНК» (а.с. 86).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 20.10.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено СК «АХА Страхування» (а.с. 23-24).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомі.

23.03.2016 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_2 (а.с. 54).

Третя особа в судове засідання не з'явилась про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не відомо.

Суд вважає за можливе відповідно зі ч.4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу за відсутності відповідача, який повторно не з'явився в судове засідання, на підставі наявних у справі даних та доказів, постановляючи згідно зі ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи про порушення правил дорожнього руху, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, 22.12.2014 року, о 12 год. 40 хв., керуючи т/з «Фольксваген Поло», державний номер НОМЕР_3, рухалася в м. Кіровограді на нерегульованому перехресті по вул. Соціалістична та вул. Панфіловців та під час виконання повороту ліворуч не надала дороги та допустила зіткнення з т/з «Сітроен С5» д/н НОМЕР_4, який рухався в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Своїми діями правопорушник порушила вимоги п.п.10.1 та 16.3 правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с. 2, справа № 404/68/15-п, н/п 3/404/89/15).

20.01.2015 року згідно до постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_2, яка працює представником з реклами «Юніфарм. ІНК» визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 5).

Відповідно до висновку експертного дослідження Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 552 від 01.04.2015 року сума матеріальних збитків завданих власникові колісного транспортного засобу ОСОБА_1 «Сітроен С5» д/н НОМЕР_4, пошкодженого внаслідок ДТП станом на 22.12.2014 рікскладає 283543,53 грн. (а.с. 7-19).

Згідно до ату № 552 здачі-приймання висновку судового експерта (спеціаліста) по заяві ОСОБА_1 від 10.03.2015 року вартість вище вказаної експертизи складає 1107 грн. (а.с. 6).

05.11.2014 року між АТ «СК «АХА «Страхування» та Представництвом «Юніфарм ІНК» було укладено Поліс А1 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпечений ТЗ «Фольксваген Поло», державний номер НОМЕР_3 (а.с. 65).

Відповідно до п. 4 Полісу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого.

02.03.2015 року АТ «СК «АХА Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 50000 грн., яка встановлена в п. 4 Полісу, шляхом переказу на банківський рахунок, що був вказаний у заяві від 19.02.2015 року на виплату ОСОБА_1 (а.с. 53, 66).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як слідує зі ст. 1187, 1188 цього ж кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Тому, з врахуванням того, що вину працівника відповідача у ДТП доведено судом, вартість матеріальної шкоди підтверджена належним і допустимим доказом, позовні вимоги про стягнення з юридичної особи, в якої працював на той час водій, винен у ДТП, суд приходить до висновку про задоволення вимог повністю в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми реальних збитків у розмірі 233543,53 грн.

Як слідує з п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК. Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Відповідно до аналізу норм ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем роботодавця, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм.

В даній справі, суд також застосовує правовий висновок ВСУ від 20 січня 2016 року у справі № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Що стосується витрат позивача за вартість послуг експертизи в сумі 1107 грн., то суд зазначає, що ці витрати також слід стягнути з відповідача. Так в силу частини 2 та 3 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У разі завдання потерпілому моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням майна, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, при підтвердженні їх доказами, підлягають задоволенню.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, пов'язану з душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Суд з урахуванням встановлених по справі обставин вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 3000 грн.

Також, вирішуючи питання чи є відповідач належним, суд в з'яв до уваги зміст рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/31529/15, згідно якого з Фірми «Юніфарм» в особі представництва «Юніфарм, ІНК» стягувались кошти за борговими зобов'язаннями.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2446,51 грн. та 387,19 грн. судового збору на користь держави.

На підставі вище викладеного, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до корпорації «Юніфарм, ІНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Юніфарм» в особі представництва «Юніфарм, ІНК» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3, код ЄДРПОУ 25882260) на користь ОСОБА_1 233543,53 грн. матеріальних збитків, 3000 грн. моральної шкоди, 1107 грн. витрат на проведення автотоварозначого дослідження та 2446,51 грн. судового збору.

Стягнути з корпорації «Юніфарм, ІНК» на користь держави 387,19 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда