ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2016Справа №910/12937/16
За позовом комунального підприємства "Київський метрополітен"
до приватного підприємства "Румб от А"
про стягнення 1 114 913,35 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача - Ковтун Т.О.(дов. від 25.12.2015)
Від відповідача: не з"явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 1257 від 16.07.2013 у розмірі 1 114 913,35 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2016 порушено провадження у справі №910/12937/16 та призначено до розгляду на 04.08.2016.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 04.08.2016 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, але через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 15.09.2016.
Представник відповідача в судове засідання 15.09.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 15.09.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 29.09.2016.
В судове засідання 29.09.2016 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, свої позовні вимоги у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Згідно поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог, він просить стягнути з відповідача: заборгованість за договором оренди від 16.07.2013 № 1257 у розмірі 1 110 721,28 грн. - заборгованість по договору, 135 692,69 грн. - пені, 11 581,27 грн. - 3% річних. Всього 1 257 995,24 грн.
Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі збільшеної ціни позову.
При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Поставнови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Представник відповідача в судове засідання 29.09.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
16.07.2013 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), приватним підприємством «Румб от А» (далі - Орендар) та комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - «Підприємство») укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1257 (далі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець на підставі протоколу конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.06.20163 протокол № 18 передає, а Орендар приймає в оренду частину нерухомого майна, відповідно до переліку та адресами, що вказані в Додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною, далі об'єкт оренди, для розміщення автоматів з продажу газет.
Відповідно до п. 1.2 Договору оренди цей Договір визначає взаємовідносини Сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об'єктом оренди.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об'єктом оренди є частини нежилих приміщень, загальною площею 47,50 кв.м. відповідно до Схем, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору оренди загальна вартість об'єкта оренди із затвердженими Орендодавцем висновками про вартість майна станом на 31.01.2013 становить 989 400,00 грн., що вказане в Додатку № 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.4 Договору оренди об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен».
Згідно з п. 3.1 Договору оренди за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та відповідно до конкурсної пропозиції, на дату підписання Договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 1 193,00 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 56 670,83 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість грн. 83 коп.).
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається у урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікований у поточному місяці.
Відповідно до п. 3.4 договору Оренди додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплено майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) (надалі - Підприємство), а саме КП «Київський метрополітен».
Відповідно до п. 3.6 договору Оренди орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 договору Оренди Орендодавець зобов'язаний протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання передачі об'єкта оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Підприємством. У разі відмови Орендаря від підписання акта прийому-передачі протягом 10 днів з дати отримання акта від Орендодавця договір припиняє свою дію.
Акт приймання-передачі нерухомого майна Сторонами за Договору було підписано та скріплено печатками 23.07.2013.
Відповідно до п. 4.2 договору Оренди Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і повному обсязі.
Відповідно до п. 9.1 договору Оренди цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 16.07.2013 до 14.07.2016.
Проте, в порушення умов договору, відповідач за період з червня 2016 по травень 2016 не сплачував орендні платежі за договором Оренди, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 1 110 721,28 грн.
Даними діями відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за вказаним договором.
Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати по договору у розмірі 1 110 721,28 грн.
Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати ним орендної плати.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1 110 721,28 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.
Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені.
Відповідно до п. 6.2 договору Оренди за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки відповідач не оплатив надані послуги, то позивач нарахував відповідачеві пеню, яка складає 135 692,69 грн. Суд визнає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позов в цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 11 581,27 грн.
Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача 3% річних становлять 11 581,27 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Румб от А" (02152, м.Київ, просп. Тичини, буд. 20, код ЄДРПОУ 22943713) на користь комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп.. Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) основну заборгованість в сумі 1 110 721(один мільйон сто десять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 28 коп., пеню в сумі 135 692(сто тридцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 69 коп., 3% річних в сумі 11 581(одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 18 869(вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 93 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 03.10.2016
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 06.10.2016 |
Номер документу | 61743159 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні