ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/13892/16 27.09.16 р.
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіоніка"
про повернення майна
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Панкова О.А. за довіреністю № 56 від 19.04.2016 р.;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіоніка" про повернення майна.
Ухвалою суду від 01.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.08.2016 р.
11.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 19.08.2016 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою суду від 19.08.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15днів, розгляд справи відкладено на 27.09.2016 р.
Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 27.09.2016 р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.09.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.10.2010 р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"(позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гратіоніка" (відповідач, Орендар) укладено договір № 1031/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 2.2. Договору орендодавець та орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 1038 від 28.10.2010 р. передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення, для розміщення магазину непродовольчих товарів за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, буд. 4. Об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 18,9 кв.м. у тому числі окремо розташована споруда (сміттєзбірник). Вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 30.09.2010 р. становить 48 730,00 грн.
Згідно п.9.1 Договору, строк дії Договору встановлено з 28.10.2010 р. до 28.09.2013 р.
Сторони у п. 9.2 Договору погодили, що Договір припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення Орендаря до органу виконавчої влади (в копії Орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього Договору оренди, або укладанням нового договору.
28.10.2010 р. між сторонами було підписано акт прийому - передачі, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди загальною площею 18,9 кв. м , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 4.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
03.10.2013 року на адресу відповідача позивачем було надіслано лист від 01.10.2013 року № 2507/38 з проханням, у разі відсутності наміру продовження дії договору, звільнити орендоване приміщення по акту прийому - передачі та оплатити орендну плату та інші платежі по день фактичної здачі приміщення.
Проте, лист відповідача залишився без відповіді та реагування.
Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду та станом на час прийняття рішення в даній справі спірне приміщення відповідачем позивачу за актом приймання-передачі не повернуто, доказів зворотного суду не надано.
Актом від 12.07.2016 р. встановлено, що приміщення площею 18,9 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Леваневського, 4, знаходиться в задовільному стані та використовується під магазин продовольчих товарів відповідачем.
З урахуванням закінчення строку дії Договору оренди та наявністю вимоги позивача про звільнення приміщення, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для подальшого використання зазначеного вище приміщення.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гратіоніка" (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А; код ЄДРПОУ 37023939) з нежилого приміщення загальною площею 18,9 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Леванєвського, 4, передавши по акту прийому - передачі зазначене приміщення Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ-186, вул. Соціалістична, 6; код ЄДРПОУ 35756919).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіоніка" (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А; код ЄДРПОУ 37023939) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ-186, вул. Соціалістична, 6; код ЄДРПОУ 35756919) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2016 |
Оприлюднено | 06.10.2016 |
Номер документу | 61743247 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні