Рішення

від 29.09.2016 по справі 910/15043/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016Справа №910/15043/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінгая ЮЕЙ»

про стягнення 482 842,27 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Ганага А.С. - по дов. № 02-36/3075 від 24.10.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінгая ЮЕЙ» про стягнення 482 842,27 грн., з яких: 391 884,25 грн. боргу по орендній платі, 81 007,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 9 950,86 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань останнім згідно договору оренди № 11-12-13 від 10.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15043/16 та призначено справу до розгляду на 20.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15043/16 від 20.09.2016, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 17.08.2016, розгляд справи був відкладений на 29.09.2016.

Позивач в судовому засіданні 29.09.2016 позовні вимог підтримав повністю.

Відповідач в судове засіданні 29.09.2016 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Байкова, 7, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 17.08.2016 було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку Київ-39 без вручення адресату з довідками форми Ф-20 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 29.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зінгая ЮЕЙ» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 11-12-13 (далі - договір).

Відповідно до умов договору орендодавець надає орендарю в оренду, а орендар приймає приміщення розміром 46 кв. м., що розташована на 1-му поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 4-В (бізнес-центр).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов'язку орендаря щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 2.1 договору він укладений на строк тривалістю 35 (тридцять п'ять) повних календарних місяців.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 5.1.1. договору протягом строку оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, що становить грошову суму в українських гривнях, що є еквівалентною сумі 789,36 доларів США, за офіційним курсом гривні до долара встановленим Національним банком України на дату здійснення оплати.

Відповідно до п. 5.5. договору усі суми орендної плати сплачуються на рахунок орендодавця авансом не пізніше 5-го робочого дня кожного календарного місяця.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати у період з травня 2014 року по червень 2016 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем, та складає 322 433,36 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 322 433,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки орендну плату не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 81 007,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 9 950,86 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 81 007,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 9 950,86 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з п. 9.1. договору невиконанням договірних зобов'язань з боку орендаря вважається така обставина як несплата орендної плати згідно статті 5 договору.

Відповідно до п. 9.5. договору у разів настання обставин, передбачених статтями 9.1, 9.2, 9.3. або 9.4. цього договору, якщо невиконання зобов'язань фінансового характеру залишатиметься невиправленим понад 60 днів, орендодавець має необмежене право негайно розірвати цей договір та повернути собі приміщення, надіславши орендареві відповідне повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати, було надіслано відповідачу повідомлення № 12-86/67-12011 від 23.07.2014 про розірвання договору з моменту отримання даного листа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договір вважається розірваним.

Відповідно до п. 9.6.1. договору у разі розірвання договору на підставі п. 9.5. договору орендар протягом решти строку дії договору, якби його не було розірвано незалежно від того чи будуть ці приміщення знову здані в оренду має сплачувати орендодавцю в порядку компенсації його поточних витрат орендну плату та інші виплати, передбачені договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 69 450,89 грн. орендної плати за період з липня по грудень 2016 року, внаслідок розірвання договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінгая ЮЕЙ» (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, код ЄДРПОУ 38932716) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) 391 884 (триста дев'яносто одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) грн. 25. коп. боргу по орендній платі, 81 007 (вісімдесят одну тисячу сім) грн. 17 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 9 950 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 86 коп. - 3% річних, 7 242 (сім тисяч двісті сорок дві) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя В.В.Сівакова