Рішення

від 27.09.2016 по справі 917/1173/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 Справа № 917/1173/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг", 39600, м. Кременчук, вул. Московська, 37 (вул. Пугачова)

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та річних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10-73/2143 від 22.02.2016

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №349 від 01.0.2012 у розмірі 13624,84 грн, з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію - 11393,14 грн; пеня - 1525,50 грн; інфляційні - 600,64; 3% річних - 105,56 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.04.2009 Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії та ТОВ "Кременчукзовнішторг" уклали договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 349.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до додатку №4 до договору Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця.

Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Порушуючи договірні зобов'язання, відповідач в повному обсязі не розрахувався за теплову енергію, спожиту в період з жовтня 2015 року по квітень 2016 рік, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 11393,14 грн.

Зазначену суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 11393,14 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546 та 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно з п. 6 договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1525,50 грн пені за період з 13.11.2015 по 16.05.2016.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 105,56 грн та 600,64 грн інфляційних за період з 13.11.2015 по 16.05.2016.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Кременчукзовнішторг" (39600, м. Кременчук, вул. Московська, 37, код 30661566) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, Пр-т Свободи, 8, р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ "Приватбанк " м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) 11393,14 грн заборгованості за спожиту теплову енергію на р/р № 26035308700, в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код 25717118;

1525,50 грн пені, 600,64 грн інфляційних, 105,56 грн - 3% річних, 1378,00 грн судового збору на р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118.зВидати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя Д.М. Сірош