Рішення

від 27.09.2016 по справі 917/1129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 Справа №917/1129/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8

до Комунального медичного закладу "Лікарня відновного лікування", 39623, м. Кременчук, вул. Толстого, 1а

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та річних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10-73/2143 від 22.02.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №521/01-17 від 29.08.2016

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором №120 від 01.08.2010 у розмірі 868851,22 грн, з яких: 356280,65 грн - заборгованість за спожиту теплову енергію, 200 338,92 грн - пеня, 296435,99 грн - інфляційні, 15 795,66 грн - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитої теплової енергії.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, посилаючись на відсутність вини у порушенні термінів оплати за теплопостачання, оскільки бюджетні кошти надходили несвоєчасно; повідомив суд про сплату суми основного боргу; подав клопотання про зменшення розміру пені на 50%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.08.2010 Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії та Комунальний медичний заклад В«Лікарня відновного лікуванняВ» уклали договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 120.

Згідно умов даного договору позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді (у вигляді опалення та гарячого водопостачання ), а останні зобов'язувався сплачувати вартість спожитої теплової енергії, на умовах, визначених договором.

Відповідно до Додатку № 4 до договору Споживач (відповідач) за три 3 дні до початку розрахункового періоду повинен був сплачувати позивачу вартість зазначеної кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця.

Порушуючи договірні зобов'язання відповідач в повному обсязі не розраховується за теплову енергію, спожиту в період з грудня 2012 року по березень 2016 рік, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 356 280,65 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наданих доказів, після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 356280,65 грн.

Провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ, що діяла в період за який нараховується.

Позивач нарахував відповідачу 200338,92 грн пені.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 50%.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про зменшення розміру пені, відповідач посилався на суспільну значимість діяльності підприємства та на те, що основний борг повністю ним сплачений.

Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, а також те, що відповідач за час розгляду справи повністю сплатив суму основного боргу за договором, та враховуючи відсутність доказів того, що прострочення зобов’язань відповідачем завдало збитків позивачу, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 50% та стягнути з відповідача 100169,46 грн пені.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 296 435,99 грн інфляційних та 15795,66 грн - 3% річних за період з 23.05.2013 - 07.04.2016.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунальний медичний заклад В«Лікарня відновного лікуванняВ» , 39623, м. Кременчук, вул. Толстого, 1а, Код ЄДРПОУ 01204147 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, м. Кременчук, Пр-т Свободи, 8, р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ " Приватбанк " м. Полтава, МФО 331401, код 25717118 - 100169,46 грн пені, 296435,99 грн інфляційних, 15795,66 грн - 3% річних, 13 032,77 грн судового збору на р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 356280,65 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 03.10.2016

Суддя Д.М. Сірош