Рішення

від 29.09.2016 по справі 924/665/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2016 р.Справа № 924/665/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська, Яворівського району, Львівської області

до Приватного підприємства "Велес-Агро плюс", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області

про стягнення 240 011,79грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Велес-Агро плюс" 253011грн. 79коп., з яких 205018грн. 84коп. боргу, 41003грн. 77коп. штрафу, 6989грн. 18коп. пені, нарахованої за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р.

Ухвалою суду від 19.07.2016р. (суддя Кочергіна В.О.), порушено провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду №53/16 від 13.09.2016р. у зв'язку із перебуванням судді Кочергіної В.О. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №924/655/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №924/665/16 передано судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 13.09.2016р. справу № 924/665/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівський район, Львівська область до Приватного підприємства "Велес-Агро плюс", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 253011грн. 79коп. суддею Вибодовським О.Д. прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 16.08.2016р.

13.09.2016р. на адресу суду в порядку ст.22 ГПК України надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 192 018,84 грн. - основного боргу, 6 989,18грн. - пені та 41 003,77 грн. - 20% штрафу, оскільки згідно банківських виписок від 12.07.2016р., 13.07.2016р., 14.07.2016р., 20.07.2016р., 22.07.2016р., 25.07.2016р. та 28.07.2016р. відповідач здійснив часткову проплату заборгованості в сумі 13 000, 00грн. Таким чином, станом на 12.09.2016р. сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 192 018,84грн.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 192 018,84 грн. - основного боргу, 41 003,77 грн. - 20% штрафу та 6 989,18грн. - пені нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов'язання згідно договору №017К від 02.01.2015р., а саме не розрахувався за поставлений згідно договору товар у визначений строк та в повному обсязі. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором та видатковими накладними.

На адресу суду 26.09.2016р. від позивача надійшло письмове клопотання №583 в якому позивач просить суд розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами, оскільки не має можливості забезпечити явку в судове засідання представника, через участь в іншому судовому засіданні у м.Дніпро.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 13.09.2016р. не виконав.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.01.2015р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (Постачальник) та відповідачем - Приватним підприємством "Велес-Агро плюс" (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 017К.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі по тексту Товар) на умовах зазначених в даному Договорі. Список Товарів, що є предметом даного Договору визначається в "Прайс-листі". Асортимент, кількість та ціна Товару визначається у рахунках-фактури та/або у видаткових накладних.

Товар поставляється на умовах РСА (в редакції Інкотермс 2010) або СРТ (в редакції Інкотермс 2010) за адресою Дистриб'ютора, що зазначається у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній (далі - Пункт поставки). Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Дистриб'ютором за кількістю та асортиментом в дату поставки згідно п. 2.3. Договору. З цього часу право власності на Товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження Товару переходить до Дистриб'ютора. Датою поставки Товару, є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах РСА - це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки зазначена в товарно-транспортній накладній та/або у видатковій накладній (п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони встановили ціну товару, яка визначається як сума вартості всього товару, поставленого Постачальником Дистриб'юторові в рамках цього договору, що зазначається у видаткових накладних на товар.

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунки за цим договорм здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних.

Оплата за товар Дистриб'ютором здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної Постачальника; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 150000грн. Платежі, здійснені Дистриб'ютором, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар (п.п. 3.5, 3.6 договору).

Дистриб'ютор зобов'язаний, відповідно до п. 4.2.3 договору, своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 11.1 договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або чинним законодавством України.

Пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Дистриб'ютор сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції, штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі".

Позивач на виконання договору поставив відповідачу товару на загальну суму 274125грн. 12коп., що підтверджується видатковими накладними: №1587 від 06.05.2016р. на суму 113842грн. 56коп., №1693 від 13.05.2016р. на суму 64671грн. 36коп., №1806 від 20.05.2016р. на суму 95611грн. 20коп.

Оскільки, відповідач здійснив часткову проплату заборгованості, що підтверджується копіями банківських виписок від 12.07.2016р., 13.07.2016р., 14.07.2016р., 20.07.2016р., 22.07.2016р., 25.07.2016р. та 28.07.2016р., станом на 12.09.2016р. сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 192 018,84грн.

Враховуючи невиконання відповідачем в повному обсязі зобов'язань щодо поставки товару, позивач просить суд з урахуванням уточнення стягнути з відповідача 192 018,84 грн. - основного боргу, 41 003,77 грн. - 20% штрафу та 6 989,18грн. - пені нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору №017К від 02.01.2015р., характеризують ознаками купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №017К від 02.01.2015р. позивач згідно видаткових накладних №1587 від 06.05.2016р. на суму 113842грн. 56коп., №1693 від 13.05.2016р. на суму 64671грн. 36коп., №1806 від 20.05.2016р. на суму 95611грн. 20коп. поставив відповідачу товару на загальну суму 274125грн. 12коп.

Відповідач взятих на себе зобов'язань згідно умов договору щодо розрахунків за поставлений товар в обумовлений п. 3.5 договору строк з врахуванням відстрочки платежу в 30 календарних днів не виконав, сплативши 69106,28грн. та в подальшому 13 000,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 12.07.2016р., 13.07.2016р., 14.07.2016р., 20.07.2016р., 22.07.2016р., 25.07.2016р. та 28.07.2016р. й утворивши заборгованість в сумі 192 018,84грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідачем не подано, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 192 018,84грн. заборгованості за договором №017К від 02.01.2015р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача 205018грн. 84коп. заборгованості за договором №017К від 02.01.2015р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6989,18грн. пені, нарахованої за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р. та 41003,77грн. 20% штрафу, судом враховується таке.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 11.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Дистриб'ютор сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції, штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12.

Укладаючи договір сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та договірних санкцій у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. При цьому судом враховується презумпція правомірності правочину, визначена ст. 204 Цивільного Кодексу України

Зважаючи на строки поставки товару, обумовлену в п. 3.5 договору відстрочку платежу в 30 календарних днів, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що позивачем здійснено розрахунок невірно, здійснивши власний перерахунок пені, нарахованої за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р., суд встановив, що пеня, яка підлягає стягненню з відповідача за вказаний період (23 календарних дня) складає 4302,03грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно, а тому штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача за п. 11.3 договору, складає 41003,77грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 192 018,84 грн. - основного боргу, 41 003,77 грн. - 20% штрафу та 4302,03грн. - пені нарахованої за несвоєчасну поставку товару за період з 20.06.2016р. по 13.07.2016р. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У решті заявлених до стягнення сум у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівський район, Львівська область до Приватного підприємства "Велес-Агро плюс", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 240 011,79грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Велес-Агро плюс" (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського, 46, офіс 503, код 36871222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1, код 32730400) 192 018,84грн. (сто дев"яносто дві тисячі, вісімнадцять гривень 84коп.) заборгованості, 41003,77грн. (сорок одна тисяча три гривні 77коп.) штрафу, 4302,03грн. (чотири тисячі триста дві гривні 03коп.) пені, 3754,87грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні 87коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                       О.Д. Вибодовський

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим з повідомленням (Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1";

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського, 46, офіс 503).