Постанова

від 28.09.2016 по справі 926/379/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р. Справа № 926/379/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді: Бойко С.М.

суддів: Марка Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3;

від відповідача-1 - не з'явились;

від відповідача-2 - не з'явились;

від відповідача-3 - не з'явились;

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» б/н від 01.06.2016,

на рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016, суддя -Паскарь А.Д.,

у справі № 926/379/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»

до відповідача-1 Новоселицької міської ради

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1»

до відповідача-3 відділу Держгеокадастру в Новоселицькому районі Чернівецької області

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

визнання недійсним договору оренди, зобов'язання скасувати запис у поземельній книзі

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі №926/379/16 позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Новоселицької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» та відділу Держгеокадастру в Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання скасувати запис у поземельній книзі - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення 44 сесії Новоселицької міської ради VI скликання від 12.03.2015 № 44/20 в частині передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Родничок-1" в оренду земельної ділянки площею 2,3004 га.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.05.2015 № 15, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10338924 від 06.07.2015.

Зобов`язано відділ Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:00:01:002:0407 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність чи відсутність у позивача документів, які посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту, а сама земельна ділянка не вибула з користування позивача, а тому земельна ділянка належить до земель залізничного транспорту, а Новоселицька міська рада не є уповноваженим суб'єктом на розпорядження спірною земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі №926/379/16 та прийняти нове, яким: відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення 44 сесії Новоселицької міської ради VI скликання від 12.03.2015 № 44/20 в частині передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Родничок-1" в оренду земельної ділянки площею 2,3004 га; відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.05.2015 № 15, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10338924 від 06.07.2015; припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:00:01:002:0407 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що право користування земельною ділянкою не може бути підтверджено інвентарною карткою обліку основних засобів, оскільки даний документ не є правовстановлюючим документом, а право постійного користування земельною ділянкою повинно підтверджуватись державним актом. Скаржник вказує на те, що колія № 24, яка знаходиться на балансі ПАТ «Українська залізниця» технічно несправна, що свідчить про неможливість фактичного використання ПАТ «Українська залізниця» та відсутність необхідності обов'язкового обслуговування. Задовольняючи позов судом першої інстанції порушено положення ч. 2 ст. 120 ЗК України, оскільки передача спірної смуги земельної ділянки ПАТ «Українська залізниця» ділить земельну ділянку площею 2,3004 га, що унеможливлює її подальше використання за цільовим призначенням. Також, апелянт вказує, на те, що вимога ПАТ «Українська залізниця» про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області вчинити дії відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підсудна окружним адміністративним судам, оскільки відділ Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області виступає в якості субєкта владних повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» просить залишити рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі № 926/379/16 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність чи відсутність документів, які посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту, а сама земельна ділянка не вибула з користування позивача.

Судами встановлено, що пунктом 3 рішення 44 сесії Новоселицької міської ради VI скликання від 12.03.2015 № 44/20 (а.с. 18) (далі - рішення) Новоселицька міська рада (відповідач-1) передала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Роднічок-1» (відповідач-2) земельну ділянку площею 2,3004 га та кадастровим номером 7323010100:01:002:0407 (далі - земельна ділянка) для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вулиці Пирогова, 15 в місті Новоселиця, Чернівецької області строком на 49 (сорок дев'ять) років.

На підставі зазначеного рішення між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки № 15 від 07.05.2015 (а.с.62-65), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10338924 від 06.07.2015 (далі - договір), на підставі якого відповідач-1 згідно акту приймання-передачі земельної ділянки передав, а відповідач-2 прийняв зазначену земельну ділянку, згідно з схемою та кадастровим планом земельної ділянки (а.с.19-20, 87, 88).

Між ТОВ «Роднічок-1» та Новоселицькою міською радою підписано акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 05.05.2015 (а.с.89-90).

Як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.12.2014 (а.с.56-59) ТОВ «Роднічок» (продавець) продав, а ТОВ «Роднічок-1» (покупець) купив комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: м. Новоселиця, вул. Пирогова, 15, реєстраційний номер об'єкта майна 541605673230. В п. 1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.12.2014 зазначено, що на земельній ділянці загальною площею 2,3004 га, кадастровий номер 7323010100:01:002:0407, яка знаходиться у віданні Новоселицької міської ради розташовано будівлі вартового приміщення літ. А, цегла, загальною площею 26,30 кв.м.; будівля вагової літ. Б, цегла, загальною площею 63,00 кв.м.; будівля контори літ. В, цегла, загальною площею 390,30 кв.м.; будівля бані літ. Г, вапняк, загальною площею 36,80 кв.м.; будівля котельні літ. Д, вапняк, загальною площею 31,70 кв.м.; будівля зерноочисного відділення, цегла, загальною площею 125,30 кв.м.; будівля сушарки літ. И, цегла; вбиральня літ. І, цегла; будівля підстанції літ.М, цегла; навіс-споруда літ. С, шифер; будівля комори №7 літ. Т, вапняк, загальною площею 966,90 кв.м.; будівля комбікомрмового цеху літ. Ф, цегла, загальною площею 530,70 кв.м.; огорожа №1, 6 ,7, 9-14 бет. Плити, цегла; залізнична колія № 8 металева; димохідні труби №15-16, цегла, металева; вигріб № 17, зал/бет.кільця; місця розгрузки № 18, 18а, бет., мет. пандуси.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі, що надаються в користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються Законом України «Про транспорт».

Смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (частина 2 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про транспорт», яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено що, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За таких обставин наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено Законом.

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів № 020121021 на земляне полотно з/д Чернівці Північна-Мамалига від км 9+914 до км 59+550 ширина смуги відведення залізниці становить 3,1 м та 3,5 м від осі колії. Зазначені розміри підтверджується ГОСТом 9238-89 «Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм».

Судами встановлено, що на даний момент на смузі відведення залізниці розташована під'їзна колія № 24 ст. Новоселиця, яка перебуває на балансі позивача згідно інвентарної картки обліку основних засобів № 12.

При цьому площа смуги відведення залізниці становить 0,1594 га та частково накладається на площу спірної земельної ділянки. Відповідно до частини 1 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (пункт «б» частини 3 статті 84 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами разового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені цими органами після їх виконання (постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2012 р. у справі № 21-412а12).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його в частині вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Отже, необхідною умовою правильного вирішення цього спору є встановлення наявності або відсутності порушення права та законного інтересу позивача щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю "Родничок-1" в оренду земельної ділянки площею 2,3004 га.

При вирішенні цього спору, апеляційний господарський суд виходив з того, що акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офiцiйний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин i має обов'язковий характер для цих вiдносин.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, з підстав наведених вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, тому Новоселицька міська рада не мала законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відтак, договір оренди земельної ділянки від 07.05.2015 № 15, укладений між виконавчим комітетом Новоселицької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Роднічок-1» на підставі незаконного рішення 44 сесії Новоселицької міської ради VI скликання від 12.03.2015 № 44/20 в частині передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Родничок-1" в оренду земельної ділянки площею 2,3004 га підлягає визнанню недійсним.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача-3 скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена позовна вимога підлягає розгляду в господарському суді, оскільки пред'явлена у межах однієї позовної заяви та є похідною від вимог про скасування рішення та визнання недійним договору.

У відповідності до пунктів 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, запис у Поземельній книзі скасовується державним реєстратором на підставі рішення суду. Скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Також, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що оскільки рішення 44 сесії Новоселицької міської ради VI скликання від 12.03.2015 № 44/20 в частині передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» в оренду земельної ділянки площею 2,3004 га та договір оренди земельної ділянки від 07.05.2015 № 15 є незаконними, зазначена вимога також підлягає задоволенню.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, тому рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі №926/379/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» б/н від 01.06.2016 - залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Отже, враховуючи залишення рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі №926/379/16 без змін, а апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» б/н від 01.06.2016 без задоволення, сплата судового збору покладається на апелянта (позивача).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.05.2016 у справі №926/379/16 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Родничок-1» б/н від 01.06.2016 - залишити без задоволення.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Марко Р.І.

ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2016