Ухвала

від 30.09.2016 по справі 485/443/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 485/443/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кішковська З.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (далі УПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ №7/2 від 29 лютого 2016 року про відмову в зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи в Снігурівській виправній колонії №5 згідно ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення УПФУ №7/2 від 29 лютого 2016 року про відмову позивачці в зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи в Снігурівській виправній колонії №5 та зобов'язав УПФУ провести зарахування їй згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи в Снігурівській виправній колонії №5 в подвійному розмірі, починаючи з 18 вересня 2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з 13 травня 2014 року перебуває на обліку в УПФУ у зв`язку з призначенням пенсії за віком.

Згідно з записами в трудовій книжці позивачка в період з 02 червня 1978 року по 07 серпня 2006 року працювала в установі ІН-316/П-21, яка в подальшому була перейменована в Снігурівську виправну колонію №5 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області. При призначенні пенсії заявниця надала довідку від 12 травня 2014 року №5/5/-2038 Снігурівської ВК №5, в якій зазначалося, що на підставі наказу МВС УРСР від 27 червня 1983 року №119 установа ІН-316/05 перепрофільована в лікувальну установу по лікуванню засуджених, хворих на туберкульоз легень.

Вказаний період роботи позивачки у Снігурівській ВК №5 зараховано до страхового стажу у одинарному розмірі.

16 лютого 2016 року позивачка подала відповідачу заяву про проведення перерахунку пенсії внаслідок зарахування у подвійному розмірі періоду роботи у Снігурівській виправній колонії №5, як в інфекційному (протитуберкульозному) закладі охорони здоров'я з 1983 року.

29 лютого 2016 року УПФУ було прийнято рішення №7/2 про відмову в зарахуванні у подвійному розмірі періоду роботи у кримінально-виконавчій установі з посиланням на відсутність документального підтвердження віднесення Снігурівської виправної колонії №5 до спеціалізованої туберкульозної лікарні до 2009 року.

Відмова УПФУ в зарахуванні у подвійному розмірі періоду роботи позивача у наведеній установі і стала підставою для звернення позивачки до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» передбачено, що туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу; протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз.

Частиною 1 ст.23 наведеного Закону передбачено, що працівники протитуберкульозних закладів, зазначені у частині першій статті 22 цього Закону, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди страхової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

На підставі наказу МВС УРСР від 27 червня 1983 року №0119 виправно-трудова колонія (№5), індекс установи ІН 316/5 УВС Миколаївського облвиконкому, з 1 липня 1983 року була перепрофільована в установу виконання покарань, для утримання засуджених чоловіків, хворих закритими формами туберкульозу легень з лімітом наповнення - 600 чоловік, у тому числі стаціонару на 100 ліжок, з направленням хворих засуджених на лікування в ВТК №5 зі слідчих ізоляторів і виправно-трудових колоній у відповідності з вимогами наказу МВС УРСР №0230-1980 року та за нарядами медичного управління МВС УРСР. Цим наказом начальника УВД Миколаївського облвиконкому зобов'язано до виконання комплексу протиепідемічних і санітарно-гігієнічних вимог, направлених на попередження поширення тубінфекції; начальника Медичного управління МВС УРСР прийняття всіх необхідних мір по забезпеченню медичного обслуговування спецконтингенту згідно чинних наказів та інструкцій МВС СРСР, Мінздраву СРСР, МВС УРСР та Мінздраву УРСР.

В наказі МВС України від 11 жовтня 1994 року №556, затверджено Перелік спеціалізованих установ та міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені, хворі на туберкульоз (додаток №2 до наказу) в п.п.1 зазначено, що установа ІН 316/5 УМВС України в Миколаївській області визначена як спеціалізована установа, в яку направляються на лікування чоловіки, хворі на активну форму туберкульозу, які підлягають триманню на загальному та посиленому режиму ув'язнення та неповнолітні чоловічої статті, хворі на активну форму туберкульозу.

Аналогічне визначення установи було зазначено й у наступному переліку, затвердженому наказом МВС України №836 від 03 грудня 1996 року.

Як вбачається з листа №5/5-5488 від 02 грудня 2014 року Снігурівська виправна колонія №5, згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29 листопада 1999 року «Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи України» установа ІН-316/5 перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№5).

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 02 квітня 2009 року №59 Снігурівську виправну колонію №5 УДДУ у Миколаївській області перейменовано у спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки, а згідно з наказом Державної пенітенціарної служби України №427 від 18 червня 2012 року вона була перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5) й станом на 01 грудня 2014 року, значиться як спеціалізована туберкульозна лікарня, середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз).

За повідомленням Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області з 01 червня 1983 року в Снігурівській виправній колонії №5 (далі - установа) утримуються та лікуються засуджені чоловіки, хворі на туберкульоз, у тому числі й на активну форму туберкульозу, тобто фактично установа виконує функції закладу охорони здоров'я, призначеного для надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги засудженим, хворим на туберкульоз, а тому відноситься до інфекційних лікувальних закладів.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про протиправність відмови УПФУ у зарахуванні стажу роботи позивачки у вказаному закладі у подвійному розмірі.

Наведені висновки також узгоджуються з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 27 січня 2016 року К/800/23381/15.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Окрім іншого, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, а тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта у розмірі 1212,64.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (ЄДРПОУ 20916669) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять), 64 грн..

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є Зуєва О.А. Шевчук