Рішення

від 28.09.2016 по справі 610/2527/16-ц

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2527/16-ц

2/610/818/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого -судді Тімонової В.М.,

за участі секретаря - Косолапової Ю.А.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро» про внесення змін в трудову книжку, стягнення компенсації за невикористану відпустку, суми затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп» на її користь загальну суму в розмірі 36347,76 грн, що складається із компенсації за невикористану відпустку та суми затримки розрахунку; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро» суму в розмірі 26713,80 грн, що складається із компенсації за невикористану відпустку, несплаченої заробітної плати за фактично відпрацьований час та суми затримки розрахунку; з ТОВ «Егро» на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також внести виправлення в трудову книжку.

В обґрунтування позову зазначила, що 01.09.2015 року року вона працевлаштувалась до ТОВ «АТЛАС ГРУПП» (далі - Відповідач 1) на посаду менеджера з маркетингу.

15.02.2016 року керівництво Відповідача 1 повідомило про реорганізацію товариства та запропонувало їй або звільнитись, або перейти на відповідну посаду до іншого товариства - ТОВ «ЕГРО» (далі - Відповідач 2). Вона погодилась перевестись до Відповідача-2 та 15.02.2016 року була звільнена в порядку переведення.

Під час звільнення 15.02.2016 року Відповідач 1 не здійснив з нею розрахунок компенсації за невикористану відпустку, яка складає 11 днів, не ознайомив із записом у трудовій книжці та не віддав трудову книжку на руки.

З 16.02.2016 року вона почала працювати у Відповідача 2 на тому ж самому місці та виконувала тіж обов'язки, що й у Відповідача 1.

31.03.2016 року її було повідомлено, що у зв'язку з неспівпаданням поглядів з новим керівництвом їй необхідно звільнитись з товариства.

01.04.2016 року вона була звільнена від Відповідача 2, але при звільненні їй не видали трудову книжку та не виплатили компенсацію за невикористану відпустку, яка складає 3 дні.

Протягом більше двох місяців вона намагалась отримати свою трудову книжку та просила надати довідку про доходи для можливості подати документи до Центру зайнятості, але Відповідач 2 зазначені вимоги не виконував.

Лише 07.06.2016 року їй зателефонували та запросили прийти до Відповідача 2 для отримання трудової книжки. Цього ж дня вона отримала трудову, наказ та довідку про доходи.

Після ознайомлення з трудовою книжкою 07 червня 2016 року нею було встановлено, що записи за №22, 24,25 проведені не відповідно до норм діючого законодавства, а саме: при здійсненні запису № 22 Відповідач 1 не вказав номер наказу та його дату; в записі №24 Відповідач 2 зазначив дату 19.02.2016 року, незважаючи на те, що фактично переведення відбулося 16.02.2016 року; запис №25 Відповідач 2 здійснив 01.04.2016 року, однак в зв»язку з тим, що трудова книжка була отримана 07.06.2016 року, то згідно ст. 47 КЗпП України, і дата звільнення повинна бути зазначена 07.06.2016 року.

Також зазначає, що внаслідок протиправних дій Відповідача-2 їй було завдано моральну шкоду, З урахування характеру, обсягу і тривалості завданих страждань, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, її розмір оцінює у 10000,00 грн .

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача 1 та Відповідача 2 неодноразово не з»явились в судові засідання, про час і місце їх проведення повідомлялись належним чином, відповідно до норм ст.74 ЦПК України. Клопотань, заперечень або заяв від них на адресу суду не надходило, тому суд на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України, враховуючи клопотання позивача, вважає можливим провести слухання справи за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дослідивши докази по справі дійшов висновку про часкове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до приписів ч.І ст. 48 Кодексу законів про працю в Україні, закріплено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Ст. 24 КЗпП України визначає зокрема, що працівник допускається до роботи лише після укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2015 року працювала в ТОВ «АТЛАС ГРУПП» (Відповідач 1) на посаді менеджера з маркетингу, що підтверджується записом у трудовій книжці за № 22 (а.с.52).

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 та записом №23 в трудовій книжці (а.с.56,52) позивач 15 лютого 2016 року була звільнена по переводу до ТОВ «ЕГРО», згідно з приписами п. 5 ч.І ст. 36 КЗпП України (наказу про звільнення № 15/13-к від 15.02.2016 року).

Відповідно до запису в трудовій книжці за №24 від 19.02.2016 року ОСОБА_1 було прийнято до ТОВ «ЕГРО» (Відповідач -2) на посаду менеджера з маркетингу в порядку переведення з ТОВ «Атлас групп» (наказ №2 від 19.02.2016 року).

Згідно наказу по ТОВ «ЕГРО» №010420161019 від 01.04.2016 року, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 01.04.2016 року за угодою сторін на підставі її зави від 31.03.2016 року (а.с.53). В трудовій книжці позивача зроблено відповідний запис за №25 від 01.04.2016 року (а.с.52).

Як зазначає позивач під час звільнення 15.02.2016 року Відповідач 1 не здійснив з нею розрахунок компенсації за невикористану відпустку, яка складає 11 днів, не ознайомив із записом у трудовій книжці та не віддав трудову книжку на руки.При звільненні 01.04.2016 року позивачці також не видали трудову книжку та не виплатили компенсацію за невикористану відпустку, яка складає 3 дні.

Як вбачається з розписки (а.с.57), ОСОБА_1 лише 07.06.2016 року отримала наступні документи: трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про доходи. Виплати не отримала.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі їх звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Як визначено в листі Міністерства праці та соціальної політики України № 208/13/116-11 від 24 червня 2011 року та виходячи з Порядку обчислення середньої плати, кількість днів невикористаної відпустки належить розрахувати, виходячи з фактичної тривалості належної працівникові щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому ним часу.

Згідно пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної платні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 , нарахування компенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останній перед наданням відпустки 12 місяців або менший, фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Крім того, позивачці повинна бути виплачена компенсація за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, оскільки грошова компенсація за невикористану відпустку не є заробітною платою (оплатою праці) або компенсаційними виплатами, що мають постійний характер, в розумінні ст. 1,2 Закону України «Про працю», ст. 2 Закону України "«Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням І строків їх виплат» та пункту 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку є обов'язком роботодавця, за несвоєчасне виконання якого наступає відповідальність, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю в Україні у вигляді сплати на користь працівника середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні. Зазначена компенсація сплачується роботодавцем у встановленому законом розмірі за весь час затримки по всім виплатам, які належать працівнику на день його звільнення, а її розмір не залежить від виду та розміру таких виплат.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Згідно п.2 ч.З, п.8 ч.1 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (з наступними змінами) у випадку збереження заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчисляється, виходячи з виплати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Щодо розрахунку середньої заробітної плати відповідно до Відповідача 1, вона становить 239,13 грн./ на один день та розрахована:

Кількість днів та сума розрахунку за останні два місяці, що відпрацьовані у Відповідача 1, відповідно до довідки з Пенсійного фонду та трудової книжки це -Січень 2016 року (31 день/5500,00 грн.) та Лютий 2016 року (15 днів/5500,00), тобто загальна кількість днів становить 46 днів та загальна сума становить 14500,00. Отже 14500,00/46- 239,13 грн./один день .

Відповідно загальна сума компенсації за невикористану відпустку становить: 239.13 грн. х 11 днів відпустки = 2630,43 грн та сума затримки розрахунку станом на 05.07.2016 р. становить: 239.13 грн х 141 день затримки = 33717,33 грн. (тридцять три тисячі сімсот сімнадцять грн. 33 коп.)

Щодо розрахунку середньої заробітної плати відповідно до Відповідача 2, то згідно довідки від 24.05.2015 №1/С (а.с.54) вона визначена загальним розміром 261,90 грн. /один день.

Відповідно загальна сума компенсації за невикористану відпустку становить: 261,90 грн х З дні відпустки = 785,70 грн.та сума затримки розрахунку станом на 05.07.2016 року становить: 261,90 грн х 96 днів затримки = 25142,40 грн. (двадцять п'ять тисяч сто сорок дві грн.. 40 коп.).

Стосовно позовних вимог про внесення змін до записів у трудову книжку, то вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідач 1 при здійсненні запису № 22 не вказав підстави її внесення, тобто номер наказу та його дату.

Відповідач 2 здійснив запис № 24 від 19 лютого 2016 року, не зважаючи на те, що переведення ОСОБА_1 відбулося відповідно до приписів п.5 ч.І ст. 36 КЗпП України. При переведенні працівника дата повинна була визначатися наступний робочим днем - 16 лютого 2016 року. В результаті недобросовісних дій відповідачів з трудової книжки випало три робочих дні, які ОСОБА_1 були фактично відпрацьованими, а також їй не виплатили заробітну плату, в порушення приписів ст. 94 КЗпП України за три робочих дні . Загальна сума не сплаченої заробітної платні за фактично відпрацьовані: 16 лютого 2016 року, 17 лютого 2016 року та 18 лютого 2016 року становить 785,70 грн.

Крім того, Відповідач 2 здійснив запис № 25 від 01 квітня 2016 року, що є порушенням КЗпП України. Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Тим самим запис в трудовій книжці № 25 про звільнення повинен бути зазначений датою отримання трудової книжки, а саме 07 червняя 2016 року.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди,суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом даної норми закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 3.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз»яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд України в постанові № 6-23 цс12 від 25.04.2012 року, яка є обов»язковою для суду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у її житті через тривалу затримку у видачі трудової книжки та належних до виплати сум, зусиль, вжитих для відновлення трудових прав. Виходячи з розуміння загальнолюдських цінностей, жоден працівник не може залишатися байдужим до порушення роботодавцем його прав, а тому суд погоджується з тим, що встановлені порушення трудових прав позивача пов»язані з певними душевними стражданнями та виходячи із засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60,88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.36,47, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України "«Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплат», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, суд -.

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро» про внесення змін в трудову книжку, стягнення компенсації за невикористану відпустку, суми затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Егро» внести виправлення в трудову книжку ОСОБА_1, серії БТ-1 №7652402, а саме:

- виправити запис за № 24 від 19.02.2016 року на 16.02.2016 року;

- виправити запис за № 25 від 01.04.2016 року на 07.06.2016 року,

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп» внести виправлення в трудову книжку ОСОБА_1, серії БТ-1 №7652402, а саме: в записі за № 22 від 01.09.2015 року - вказати номер наказу та дату прийняття на роботу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп», код ЄДРПОУ 35442722 на користь ОСОБА_1 загальну суму в розмірі 36347,76 грн, що складається із компенсації за невикористану відпустку в сумі 2630,43 грн. та суми затримки розрахунку в сумі 33 717.33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро», код ЄДРПОУ 36426937 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 26 713,80 грн, що складається із компенсації за невикористану відпустку загальним розміром 785,70 грн., несплаченої заробітної плати за фактично відпрацьований час: 16 лютого 2016 року, 17 лютого 2016 року та 18 лютого 2016 року загальним розміром 785,70 грн. та суми затримки розрахунку загальним розміром 25 142,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро», код ЄДРПОУ 36426937 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Егро», код ЄДРПОУ 36426937 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1378,0 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Мотивоване рішення складене 03.10.2016 року.

Суддя