Рішення

від 03.10.2016 по справі 904/7299/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.16 Справа № 904/7299/16

За позовом приватного підприємства "АГРОЕКСПО", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 395 932,78 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство В«АГРОЕКСПОВ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-КапіталВ» (надалі - Відповідач) про стягнення 395 932,78 грн. за договором поставки №11 від 25.04.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 15.09.2016 розгляд справи був відкладений на 28.09.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач долучив до позовної заяви копії договору поставки №11 від 25.04.2013, видаткових накладних №РН-000009 від 27.04.2013, №РН-0000010 від 27.04.2013, №РН-0000011 від 27.04.2013, №РН-0000013 від 29.04.2013, виписки банку від 11.11.2014, додаткової угоди №1 від 17.07.2013 до договору поставки №11 від 25.04.2013, гарантійного листа б/н від 17.07.2014, додаткової угоди №2 від 21.01.2015 до договору поставки №11 від 25.04.2013, гарантійного листа від 21.01.2015, актів звірки взаємних розрахунків станом.

Позивач керуючись п.п.7, 10 названого договору, додаткової угоди №2 від 21.01.2015, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 284 329,80 грн., три проценти річних у сумі 7 828,80 грн., інфляційні втрати в сумі 33 344,13 грн., пеню в сумі 70 430,05 грн.

Представник Позивача в судове засідання, призначене на 28.09.2016 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 30.09.2016 від Позивача надійшло клопотання, в якому Позивач просить розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами.

Суд задовольнив клопотання Позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідач у призначені на 15.09.2016, 28.09.2016 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.08.2016 адресою: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, будинок 21, приміщення 1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.09.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 між приватним підприємством «АГРОЕКСПО» (Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-КАПІТАЛ» (Відповідач,Покупець) укладено Договір поставки № 11 (надалі - Договір).

Згідно умов Договору, Позивач зобов'язався поставити та передати у власність Відповідача ОСОБА_1 (ячмінь), а Відповідач зобов'язався прийняти ОСОБА_1 та сплатити його на умовах Договору. Ціна ОСОБА_1 складає 2 170, 00 грн. (без ПДВ) за тонну. Загальна вартість поставленого ОСОБА_1 за Договором складає 303 800,00 грн. (п.п.1, 4, 5 Договору).

Згідно з п.7 Договору оплата ОСОБА_1 Відповідачем здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок Позивача, з відстрочкою платежу на 10 банківських днів. Строком виникнення зобов'язань Відповідача зі здійснення платежу є дата отримання ОСОБА_1, зазначена у видатковій накладній (ВН).

Відповідно до п.8 Договору право власності на товар переходить до Відповідача з моменту отримання ним ОСОБА_1, супровідних документів та підписання видаткових накладних про передачу товару. Поставка ОСОБА_1 відбувається партіями в узгоджені терміни.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено Відповідачу ОСОБА_1 у кількості 137,940 т, загальною вартістю 299 329,80 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Позивача та Відповідача видатковими накладними №РН-000009 від 27.04.2013, №РН-0000010 від 27.04.2013, №РН-0000011 від 27.04.2013, №РН-0000013 від 29.04.2013.

Проте Відповідач оплату за поставлений ОСОБА_1 здійснив частково, в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 11.11.2014.

Отже, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 284 329,80 грн.

17.07.2013 між Позивачем та Відповідачем до Договору укладена Додаткова угода № 1 щодо порядку та строків розрахунку за ОСОБА_1, поставлений до 17.07.2013. Додаткова угода №1 по погашенню заборгованості Відповідачем не була реалізована.

21.01.2015 з ініціативи Відповідача між Позивачем та Відповідачем до Договору укладена Додаткова угода № 2, згідно якої Договір діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку - до моменту виконання Сторонами своїх зобов'язань. Гарантійним листом від 21 січня 2015 року Відповідач підтверджує загальну заборгованість у сумі 502787,30 грн., (218457,50 грн. за Договором № 5, решта у сумі 284329,80 грн. за Договором № 11) та обумовлює графік її погашення: починаючи з лютого 2015 року до грудня 2015 року включно у сумі 45707,93 грн. щомісячно (по 19859,77 грн. за Договором № 5 та 25848,16 грн. за Договором № 11) ОСОБА_2 ні одна сума ні в один узгоджений термін від Відповідача перерахована не була.

На протязі 10 місяців, щомісячно, Позивач надсилав Відповідачу ОСОБА_3 (за номерами від 1 до 10) з вказаними сумами заборгованості (наростаючим підсумком) та розрахунками пені у розмірі подвійної ставки НБУ від прострочених платежів, втрат від інфляції та три відсотки річних. ОСОБА_3 та Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення на 3 (три) адреси Відповідача (по одному - на юридичну та поштову адреси і третя - фінансовому директору, основному засновнику Відповідача - ОСОБА_4) містяться в матеріалах справи.

Проте Відповідач заборгованість за поставлений ОСОБА_1 не сплатив, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати поставленого ОСОБА_1, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 284 329,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 7 828,80 грн. за загальний період прострочення з 01.03.2015 по 30.06.2016, та інфляційні втрати в сумі 33 344,13 грн. за загальний період прострочення з березня 2014 року по червень 2016 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку оплати за поставлений ОСОБА_1, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягають стягненню 7 828,80 грн. - 3% річних та 33 344,13 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з п.10. Договору, за невиконання своїх зобов'язань з оплати в належні строки Покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

За розрахунком Позивача розмір пені за загальний період прострочення з 01.03.2015 по 30.06.2016 складає 70 430,05 грн..

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого ОСОБА_1 Відповідачем виконано не в повному обсязі та з порушенням строку, встановленого Договором.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 70 430,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-КапіталВ» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, будинок 21, приміщення 1, код ЄДРПОУ 21882205) на користь приватного підприємства "АГРОЕКСПО" (73025, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33014565) 284 329,80 грн. - основного боргу, 7 828,80 грн. - 3% річних, 33 344,13 грн. - інфляційних втрат, 70 430,05 грн. - пені, 5 938,99 грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя ОСОБА_2