КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2016 р. Справа№ 910/1200/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Прокурор:Бондарчук І.А. (посвідчення №026128 від 13.05.2014)
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: Сидорчук Р.Д.-представник;
Від відповідача-3: Здорик Д.В.-представник;
Від третьої особи: ОСОБА_5;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016
у справі № 910/1200/16 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва;
до 1) Київської міської ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутності права.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що площа земельної ділянки, яка надана підприємству в оренду, більш ніж у 5 разів перевищує площу об'єкту, який на ній розташовано. Прокурор зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 120, 124, ч.ч. 1 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України ТОВ "Сіті Прем'єр" може набути не на конкурентних засадах лише право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно, що перебуває на праві власності у товариства. Право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості, товариство може набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 124,134,135 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі №910/1200/16 в задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва у справі №910/1200/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2016.
05.08.2016 через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_5 надійшло клопотання про залучення третьої особи та від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
В судове засідання, призначеному на 09.08.2016, представник відповідача-1 не з'явився.
Представником відповідача-2 в судовому засіданні 09.08.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке колегія суддів задовольнила та долучила до матеріалів справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 продовжено строк вирішення спору, апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва відкладено на 22.09.2016. Розгляд клопотання про залучення третьої особи від ОСОБА_5 відкладено на наступне судове засідання.
В судовому засіданні, призначеному на 22.09.2016, представником відповідача-2 заявлено клопотання про оголошення перерви. Прокурор заперечував проти клопотання про оголошення перерви.
Представник відповідача-2 заперечував проти клопотання про залучення третьої особи. Прокурор підтримав залучення ОСОБА_5 в якості третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення (відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи), з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
Під час вирішення питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (пункт 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 10.09.2015 №1005/1869 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" земельної ділянки для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,4016 га по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер НОМЕР_1), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. 27.12.2015 за № 6069; визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" права користування земельною ділянкою площею 0, 4016 га по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер НОМЕР_1).
Частиною 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Таким чином необхідною умовою передачі в користування земельної ділянки юридичним особам є наявність затвердженого детального плану території.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Згідно з п.2, п.7 "Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" затвердженому Постановою КМУ №555 від 25.05.2011р. проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації. Пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, при передачі в оренду земельної ділянки необхідною умовою якої є розроблення детального плану території повинні проводитись громадські слухання, приймати участь в яких мають право мешканці відповідної території.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності, що залучена до матеріалів справи, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2, що знаходиться впритул до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1. Тобто, ОСОБА_5 є мешканцем території розроблення детального плану якої було необхідною умовою передачі в оренду земельної ділянки НОМЕР_1.
За результатами судового засідання від 22.09.2016, колегія суддів ухвалою залучила в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та відклала розгляд апеляційної скарги на 29.09.2016.
29.09.2016 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких ОСОБА_5 підтримує доводи апеляційної скарги позивача та просить рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.
В судовому засіданні, призначеному на 29.09.2016, прокурор та третя особа надали пояснення по справі, в яких просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора в повному обсязі.
В судовому засіданні, призначеному на 29.09.2016, відповідач-2 надав пояснення по суті спору, та заперечував проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві.
В судове засідання, призначене на 29.09.2016, повноважні представники відповідача-1 не з'явилися.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київської міської ради від 10.09.2015 № 1005/1869 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" земельної ділянки для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва" затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Сіті Прем'єр" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4016 га за адресою та з цільовим призначенням, вказаними у рішенні, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014 №202).
Між Київською міською радою та ТОВ "Сіті Прем'єр" на виконання вказаного рішення було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. 27.12.2015 за № 6069.
Пунктом 6-1 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що дія ч.ч. 3,4 ст. 24 цього закону до 01.01.2015 не поширюється на території де відповідно до цього закону не затверджені плани зонування або ДПТ.
20.11.2014 Київська міська рада прийняла рішення № 481/481 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Прем'єр" на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення". Таким чином, земельна ділянка для завершення будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 у м. Києві була закріплена за ТОВ "Сіті Прем'єр" ще до набрання чинності ч. 3 ст. 24 Закону, та було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з статтею 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.
Статтею 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" встановлено, що місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 116 ЗК України).
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно з ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Пунтом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси до (ст. 21 ЦК України).
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу визначено що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України особа визначено, що зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 4 статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві".
Згідно з статтею 2 Порядку, дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою. Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення (ч. 1, 2 ст. 3 Порядку).
Частиною 1 статті 10 Порядку передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 1861 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно з пунктом 2.10 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011, судам необхідно мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, багатоповерховий житловий будинок з об'єктами обслуговування населення (літ. "А"), ступінь готовності 4 %, який знаходиться на праві власності у ТОВ "Сіті Прем'єр".
ТОВ "Сіті Прем'єр" набуло право власності на вказаний об'єкт за наслідками внесення ТОВ "Ігкомтрейд Холдинг", як засновника ТОВ "Сіті Прем'єр", нерухомого майна, в якості вкладу до статутного капіталу. В свою чергу ТОВ "Ігкомтрейд Холдинг" набуло право власності на вказаний об'єкт за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 03.07.2014, укладеного з ТОВ "Провіант".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі № 910/6922/15-г, яке набрало законної сили, було встановлено, що ТОВ "СІТІПРЕМ'ЄР" правомірно набуто право власності на об'єкт незавершеного будівництва багатоповерховий житловий будинок з об'єктами ослуговування населення (літ. "А"), ступень готовності якого становить 4%, за адресою АДРЕСА_1, що пітверджується свідоцтвом про право власності № 25019719 від 31.07.2014.
Відповідно до статті 35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Враховуючи вищевикладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване рішення Київської міської ради від 10.09.2015 №1005/1869 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПРЕМ'ЄР" земельної ділянки для завершення будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з об'єктами обслуговування населення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі м. Києва", прийнято у відповідності до вимог законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.
Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1200/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/1200/16 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 06.10.2016 |
Номер документу | 61757081 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Отрюх Б.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні