Постанова

від 26.09.2016 по справі 2а-9133/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року № 2а-9133/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Федорчук В.Я.,

представника відповідача Петришина Р.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Девік" до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство "Девік" (далі - позивач, ПП "Девік") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Миколаївська ОДПІ), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0000432321, № 0000442321, № 0000812308.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Девік" зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 12.07.2011 № 347/230/19322456 про нереальність господарських операцій з ПП "Західпромінвестбуд", ПП "Колон-Сервіс", ПП "Екоенергобуд" є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подала додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні. Зазначила, що в ході перевірок встановлено відсутність поставок товарів від ПП "Західпромінвестбуд", ПП "Колон-Сервіс", ПП "Екоенергобуд", що свідчить про вчинення таких правочинів поставки продукції без мети настання реальних наслідків. Отже, продовжує відповідач, зазначені правочини в силу положень ст.ст. 215, 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також, перевіркою встановлено відсутність в авансових звітах оформлених належним чином документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів - відсутній оформлений належним чином платіжний документ.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області у період з 20.06.2011 до 05.07.2011 проведено виїзну планову перевірку ПП "Девік" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011, про що 12.07.2011 складено акт № 347/230/19322456 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення:

- вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які полягали у завищенні валових витрат на загальну суму 70436,00 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 17609,00 грн;

- вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які полягали у завищенні податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 16586,00 грн;

- вимоги пунктів 3.1, 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, які полягали у відсутності платіжних документів, які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів у розмірі 5278,84 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями, проведеними з ПП "Екоенергобуд" (згідно договору щодо надання маркетингових послуг від 01.10.2010 № 01/10-10 та згідно договору перевезення вантажів від 01.12.2010№ 987), з ПП "Колон-Сервіс" (згідно договору про надання послуг по виготовленню, розміщенню та експонуванню рекламного зображення від 04.01.2010№ 04-01-145) та з ПП "Західпромінвестбуд" (згідно акту виконаних робіт № 14512 від 12.12.2009 про розробку програмного забезпечення по захисту даних від втрат і несанкціонованого доступу), з огляду на те, що від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшла відповідь від 14.06.2011 № 11350/7/23-1106 про неможливість проведення перевірки ПП "Екоенергобуд", оскільки ПП "Екоенергобуд" за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місце ведення фінансово-господарської діяльності підприємства не встановлене, про наявність рухомого чи нерухомого майна підприємство до податкового органу за місцем реєстрації не звітувало; від ДПІ у Сихівському районі м. Львова надійшла відповідь від 25.05. 2011 № 7711/23-416/2477 про неможливість проведення перевірки ПП "Колон-Сервіс", оскільки відповідно до бази даних АІС ОР стан платника - "Визнано банкрутом", дату початку ліквідації - 12.04.2011; від ДПІ у Галицькому районі м. Львова надійшла відповідь від 23.05.2011 № 7683/23-409/32801104 про неможливість проведення перевірки ПП "Західпромінвестбуд", оскільки ПП "Західпромінвестбуд" за юридичною адресою не знаходиться, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 05.09.2009, фактичне місце ведення фінансово-господарської діяльності підприємства не встановлене; в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від вказаних вище контрагентів у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), товарно-транспортних накладних, документів, що засвідчують отримання послуг. Також, в акті перевірки було вказано, що до авансових звітів від 31.07.2009 № АО-0000017 та від 26.01.2011№ АО-0000002 позивачем не було додано розрахункових документів які підтверджують сплату підзвітною особою (ОСОБА_1) виданих під звіт коштів у сумах 13,50 грн та 5265,34 грн відповідно.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 01.08.2011 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000442321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20732 грн 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 16586 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4146 грн 50 коп.;

- № 0000432321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 22011 грн 25 коп., в тому числі, за основним платежем - 17609 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4402 грн 25 коп.;

- № 0000812308, яким до позивача застосовано суму (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5278 грн 84 коп.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП "Західпромінвестбуд", ПП "Колон-Сервіс", ПП "Екоенергобуд" позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що згідно акту виконаних робіт за від 12.11.2009 № 1452 ПП "Західпромінвестбуд" надало ПП "Девік" послуги з розробки програмного забезпечення по захисту даних від втрат і несанкціонованого доступу, профілактики програмного забезпечення, антивірусного захисту програмного забезпечення на загальну суму 14990,00 грн та ПП "Західпромінвестбуд" видало податкову накладну від 12.11.2009 № 1452 на загальну суму 14990,00 грн (12491,66 грн та ПДВ 2498,34 грн).

Між ПП "Девік" (замовник) та ПП "Колон-Сервіс" укладено договір від 04.01.2010 № 04-01-145 про надання послуг по виготовленню, розміщенню та експонуванню рекламного зображення предметом якого виступають взаємовідносини сторін щодо виготовлення виконавцем власними засобами і силами (або при залученні третіх осіб) рекламного зображення на замовлення замовника, розміщення та експонування даного рекламного зображення на об'єкті та в терміни, визначені у Додатках до цього договору, та прийняття Замовником наданих послуг по виготовленню, розміщенню та експонуванню рекламного зображення та оплати та оплати їх вартості в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Виконання умов договору оформлено актом виконаних робіт від 04.01. 2010 № 1452, згідно якого надані послуги з виготовлення макету, друку постера (3од.), оренди щитів (3 од.) на загальну суму 12175,52 грн, а також виданою ПП "Колон-Сервіс" податковою накладною від 04.01.2010 № 10 на загальну суму 12175,52 грн (10104,17 грн та ПДВ 2020,83 грн) та актом виконаних робіт № 15 від 22.02.2010 ПП "Колон-Сервіс" надало послуги зі створення креативної веб-сторінки, що включає: розробку концепції, підготовку технічного завдання, розробку дизайну, графіки, веб-програмування, верстку та наповнення бази даних на загальну суму 14800,00 грн, а також виданою податковою накладною від 22.02.2010 № 734 на загальну суму 14800,00 грн (12333,33 грн та ПДВ - 2466,67 грн).

Між ПП "Екоенергобуд" (виконавець) та ПП "Девік" укладено договір № 01/10-10 щодо надання маркетингових послуг від 01.10.2010, відповідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника.

Виконання умов договору оформлено актом надання послуг від 05.11.2010 № Е/Лв/5/11 на загальну суму 30100,00 грн, а також виданою ПП "Енергобуд" податковою накладною від 05.11.2010 № 1105000014 на загальну суму 30100,00 грн (25083,33 грн та ПДВ 5016,67 грн).

Між ПП "Девік" (експедитор) та ПП "Енергобуд" (виконавець) укладеного договір перевезення вантажів від 01.12.2010 № 987, згідно з яким експедитор доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надавати експедитору послуги з організації та перевезення вантажів власним або найманим автомобільним транспортом, а також надавати інші послуги, пов'язані з перевезенням, в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Виконання умов договору оформлено актами здачі приймання робіт (наданих послуг) від 10.12.2010 № 1210000021 на суму 9500,00 грн, від 17.12.2010 № 1217000032 на суму 9000,00 грн, від 24.12.2010 № 1224000026 на суму 9000,00 грн, а також виданими ПП "Енергобуд" податковими накладними від 10.12.2010 № 1210000021 на загальну суму 9500 грн (7916,67 грн та ПДВ 1583,33 грн), від 17.12.2010 № 1217000032 на загальну суму 9000 грн (7500,00 грн та ПДВ 1500,00 грн), від 24.12.2010 № 1224000026 на загальну суму 9000 грн (7500,00 грн та ПДВ 1500,00 грн).

Позивачем також долучено до матеріалів справи:

- заявки до договору від 01.12.2010 № 987 від 08.12.2010 № 08/12, від 14.12.2010 № 14/12, від 15.12.2010 № 15/12, якими підтверджується надання послуг перевезення вантажів ПП "Енергобуд";

- договорів від 01.12.2010 № 0842-10 про експедиторське обслуговування укладеного між ПП "Девік" (експедитор) та АК "Індустріальні та дистрибуційні системи" (замовник), відповідно до умов якого експедитор зобов'язується за рахунок замовника виконувати чи організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів.

В матеріалах справи наявні також зразки рекламних зображень та результати маркетингових досліджень, що також вказують на реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з вище переліченими контрагентами, на що платником податків було представлено витяги з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України, згідно яких контрагенти були платниками податку на додану вартість на час вчинення господарських операцій. Таким чином, на час укладення правочинів позивач мав офіційно оприлюднену інформацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

За таких обставин, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

Що стосується анулювання 05.09.2009 свідоцтва про реєстрацію ПП "Західпромінвестбуд" платником податку на додану вартість, то в матеріалах справи наявний лист ДПА у Львівській області від 04.11.2011 за № 29421/10/15-211/1009 згідно з якого 05.09.2009 зазначеному підприємству видано нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100242005, яке було діюче до 01.06.2010.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ПП "Девік" та ПП "Західпромінвестбуд", ПП "Колон-Сервіс", ПП "Екоенергобуд", факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ПП "Девік" та ПП "Західпромінвестбуд", ПП "Колон-Сервіс", ПП "Екоенергобуд" суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Що стосується порушень позивачем "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні " , затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 за № 637, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до пункту 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

В матеріалах справи наявний звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за № АО-0000002 від 26.01.2011, згідно з якого заступником директора Федорчук В.Я. було здійснено проплату за договором страхування наземного транспорту за від 04.11.2010 № 083-3202/669-10, укладеного між ВАТ "АСК "Дністер " (страховик) та Федорчук В.Я. (страхувальник). Оплата за договором підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 26.01.2011 № 0300 на суму 5265,34 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що документів, які б підтверджували витрачання коштів у сумі 13,50 грн згідно авансового звіту від 31.07.2009 № АО-0000017, позивач не надав.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлення-рішення відповідач не довів.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 01.08.2011 № 0000812308 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 5265,64 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 01.08.2011 № 0000442321.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 01.08.2011 № 0000432321.

5. Стягнути з Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Девік" (ЄДРПОУ 19322456, Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ, вул.Миру, 12) судовий збір в розмірі 3 (три) грн 39 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 03.10.2016.