Рішення

від 16.09.2016 по справі 308/12820/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12820/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі головуючої судді - Лемак О.В., при секретарі - Ревачко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариста з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд, з позовом, в якому просить визнати частково недійсним Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банку», укладений 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк, ПАТ «Дельта Банк» та Національним Банком України в частині передачі ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за Кредитним договором № 507-022/ФКВ-08 від 26.05.2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір № 507-022/ФКВ-08 від 26.05.2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, визнати недійсним з моменту укладення Іпотечний договір № 507-022/Zфквіп-08 від 26.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №427/428, укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, Вилучити запис з Державного реєстру іпотек №7259155 зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.12.2012 року відносно об'єкта обтяження: будинку РПВН: 23331916 та земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0236 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0245 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд.136 «г» Вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №7259257 зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26.05.2008 року відносно об'єкта обтяження: будинку РПВН: 23331916 та земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0236 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0245 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд.136 «г» та вирішити питання про судові витрати.

В судове засіданні представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання на вказану дату та час не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №507-022/ФКВ-08 у відповідності до якого Банк надав позичальнику суму 50 000,00 (с п'ятдесят тисяч) дол.. США 00 центів, строком з 26 травня 2008 року по 19 травня 2039 року зі сплатою 12,7 % річних. Цей кредит носить споживчий характер, іноземна валюта була видана на споживчі цілі - придбання домоволодіння, тобто для здійснення правочину

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ОСОБА_3 та ТОВ Український промисловий банк» було укладено № 507-022/Zфквіп-08 від 26.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №427/428

Згідно п. 1.2. договору іпотеки в заставу Банку передано житловий будинок заг. пл. 136,6 кв.м., житловою площею 65,2 кв.м. розташованого на земельній ділянці площею 0,0236 га або 236 (двісті тридцять шість) квадратних метрів кадастровий номер 2110100000:24:002:0245, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Житловий будинок та земельна ділянка знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Перемоги, (вул.. Капушанська), буд. 136 «Г» та належить на праві приватної власності - ОСОБА_3

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк, ПАТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», у відповідності до якого право вимоги за Кредитним договором №507-022/ФКВ-08 від 26.05.2008р. відступлено новому кредитору.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника - ч.1 ст. 516 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно з ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

З положень ч. 4 ст. 612 ЦК України вбачається, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до положень ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Зі змісту спірного кредитного договору взагалі не вбачається можливості повного або часткового права Кредитора на переведення зобов'язання по цьому договору, а також угодам, пов'язаним із забезпеченням повернення кредиту, третій особі.

Суд констатує, що жодного письмового доказу на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду про витребування доказів, як від первісного так і від нового кредитора в частині повідомлення позивача про факт відступлення прав вимоги, так надано і не було.

Згідно п. 22, 23 ст. 1 Закону України №1023 споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Згідно ч.4 ст. 11 Закону, в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

При укладенні оскаржуваного кредитного договору, Банк не попередив Позивача, що його послуги, зважаючи на їх ціну (вартість), явно не задовольнятимуть інтереси і вимоги Позивача, а також Банк не попередив і про те, що вартість кредиту може істотно зрости, ніж це очікувалось під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України №1023, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної чи несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право визнати договір недійсним і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України №1023, правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним, тобто виходячи з наведеного це є достатньою підставою для визнання правочину недійсним.

Так, у Кредитному договорі №0603/0608/71-007 містяться умови, які регулюють внесення змін (доповнень) Договору лише в односторонньому порядку (п. 4.2.5., 4.3.4., Договору, Розділ 6 Договору) і лише в інтересах Банку.

Спірний Договір взагалі не містить не містить порядку його зміни який би врахував інтереси споживача (Позичальника), не містить умови про порядок припинення Договору, що в цілому суперечить припису ст. 628 ЦК України та п. 8 ч. 1 ст. 6 Закону України №1023.

Все що стосується прав та обов'язків позичальника у відповідних пунктах Кредитного договору, можна трактувати дуже широко і не на користь Позичальника, так п. 6.1. договору, дозволяє Банку в односторонньому порядку без укладення будь-якої письмової угоди піднімати відсоткову ставку по кредиту.

Згідно з п. 6.2 Кредитного договору передбачено, при незгоді позичальника з новим розміром процентної ставки, зміненої згідно п. 6.1. цього договору погасити заборгованість за кредитом та сплатити належні до сплати проценти у порядку, передбаченому п. 6.1. цього договору.

Пункт 6.2. спірного Договору передбачає, сторони досягли згоди вважати факт настання наступних обставин істотною зміною обставин, та обов'язку достроково погасити кредит:

порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором;або

невиконання позичальником передбачених даним договором зобов'язань по цільовому використанню кредиту;

інформація та документи, що підлягають поданню позичальником Банку у відповідності або в зв'язку з даним договором, представлені позичальником несвоєчасно, в неповному обсязі, або якщо така інформація та документи або їх частина не відповідає дійсності;

при виникненні обставини які викликають загрозу своєчасному виконанню позичальником зобов'язань за цим договором (у тому числі погашення матеріального стану позичальника);

позичальником або іншими особами, що є поручителями не виконують обов'язки за укладеними договорами забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором , у тому числі у разі виникнення загрози втрати або зменшення вартості будь-кого з предметів іпотеки;

порушення позичальником інших умов договору;

обмеження з ініціативи позичальника та/або інших осіб , в тому числі тих, що є поручителями , прав банку щодо повернення заборгованості за цим договором..

При настанні однієї із зазначених вище обставин сторони досягли взаємної згоди щодо повернення всієї суми кредиту протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником письмової вимоги від Банку.

Таким чином фактично ще в момент підписання Кредитного договору, Позивача поставлено в невигідне та таке становище, яке порушує його права.

Згідно Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зокрема п. 16 зазначено: саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

При цьому суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Згідно п.3.4 розділу 3 Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

З п.3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року (далі - Правила), вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Враховуючи наведене, враховуючи відсутність графіку платежів визначення сукупної вартості кредиту, а також відсутності доказу ознайомлення позивача з умовами кредитування перед укладенням кредиту, що має засвідчувати інформаційний лист на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» п. 2 ст. 11 вказаного Закону, є всі підстави для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Таким чином, як в момент підписання Кредитного договору та і під час його виконання Позивача поставлено в невигідне та таке становище, яке порушує його права

У частині 3 ст. 11 Закону України №1023, встановлено правила збору та використання інформації щодо споживача як на стадії укладення договору споживчого кредиту, так і в процесі його виконання.

При укладенні оскаржуваного кредитного договору, Банк не попередив Позивача, що його послуги, зважаючи на їх ціну (вартість), явно не задовольнятимуть інтереси і вимоги Позивача, а також Банк не попередив і про те, що вартість кредиту може істотно зрости, ніж це очікувалось під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України №1023, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної чи несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право визнати договір недійсним і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Позивачу ОСОБА_3 з боку Банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання Позивачем продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України №1023, правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним, тобто виходячи з наведеного це є достатньою підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в моменту вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення

Згідно ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Таким чином заявлені позивачем позовні вимоги в частині часткового визнання Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банку» від 30.06.2010 року, визнання Кредитного договору №507/022/ФКВ-08 від 26 травня 2008 року та похідного Договору іпотеки недійсними, є обґрунтованими і підлягають до задоволення, а також відповідно до вимог ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір в розмірі 487,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,60,61,73,88,169,213,215,224,226 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банку», укладений 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк, ПАТ «Дельта Банк» та Національним Банком України в частині передачі ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за Кредитним договором № 507-022/ФКВ-08 від 26.05.2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3.

Кредитний договір № 507-022/ФКВ-08 від 26.05.2008 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» (код ЄДРПОУ 19357325) та ОСОБА_3 (ІПН - НОМЕР_1), визнати недійсним з моменту укладення.

Іпотечний договір № 507-022/Zфквіп-08 від 26.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №427/428, укладений між ТОВ «Укрпромбанк» (код ЄДРПОУ 19357325) та ОСОБА_3 (ІПН - НОМЕР_1), визнати недійсним з моменту укладення.

Вилучити запис з Державного реєстру іпотек №7259155 зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.12.2012 року відносно об'єкта обтяження: будинку РПВН: 23331916 та земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0236 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0245 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд.136 «г».

Вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №7259257 зареєстрованого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26.05.2008 року відносно об'єкта обтяження: будинку РПВН: 23331916 та земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0236 , кадастровий номер 2110100000:24:002:0245 за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд.136 «г».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»на користь ОСОБА_3 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано до Ужгородського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5