Рішення

від 27.09.2016 по справі 173/1626/16-ц

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1626/16-ц

Провадження №2/173/832/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державна реєстраційна служба Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання права на нерухоме майно -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувсь позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, третя особа. що не заявляє самостійних вимог: державна реєстраційна служба Верхньодніпровського районного управління юстиції згідно якої просять визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 4.390 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області посилаючись на наступне.

На підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної адміністрації № 43-р від 05.12.2003 року їй було виділено земельну ділянку площею 4.390 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території с. Заріччя Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 1221085500:01:066:0610 та виданий державний акт про право приватної власності на землю від 25.12.2003 року серії ДП № 017071.

Зазначений вище державний акт про право приватної власності на землю вона загубила .

Нею в газеті «Придніпровський комунар» було зроблене оголошення про втрату вищезазначеного державного акту про право приватної власності на земельну ділянку (пай), що підтверджується довідкою газети від 30.07.2015 року.

З даної причини вона не може отримати у державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області свідоцтво про право власності на належну їй земельну ділянку, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснила, що оригінал державного акту про право приватної власності на земельну ділянку нею був загублений декілька років тому. так як на даний час змінився порядок видачі правовстановлюючих документів вона не має можливості отримати дублікат даного акту.

Відповідач - представник ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність . Будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної адміністрації № 43-р від 05.12.2003 року позивачці ОСОБА_1, було виділено земельну ділянку площею 4.390 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території с. Заріччя Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 1221085500:01:066:0610 та виданий державний акт про право приватної власності на землю від 25.12.2003 року серії ДП № 017071, що підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю серії ДП № 017071 та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім вище зазначених документів право власності позивачки на земельну ділянку (пай) підтверджується копією договору оренди земельної ділянки № 150 від 10.11.2006 року укладеному між позивачкою та ТОВ «Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма «Промінь», який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському райвідділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 29.01.2009 року за № 040911900200

З даного договору вбачається, що позивач ОСОБА_1, яка є власником земельної ділянки площею 4.390 га., розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області передала в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку.

Відповідно до ч, 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивач отримувала державний акт про право приватної власності на землю серії ДП № 017070 від 25.12.2003 року.

Але даний документ був загублений позивачкою при вчиненні крадіжки її особистого майна. З цього приводу позивачка зверталась із заявою до відділення поліції та надавала оголошення в газеті «Придніпровський комунар», що підтверджується довідкою газети від 30.07.2016 року.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як втрата власником майна правовстановлюючого документа на майно.

За наведених вище обставин , суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку (пай 537) площею 4.390 га., кадастровий номер 1221085500-01-066-0610, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 551 грн., 20 коп. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вартість належної позивачці земельної ділянки складає 113737.15 грн., відповідно сума судового збору складатиме 113737.15 грн., х 1% = 1137.37 грн. Таким чином сума недоплаченого судового збору складатиме: 1137.37 - 551.20 грн., = 586 грн. 17 коп. Дана сума підлягає стягненню з позивачки в рахунок держави. Також суд вважає, що понесені позивачко судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають, так як порушення права власності позивачки відбулось не з вини відповідача, та відповідач будь-яких вимог на належну позивачу земельну ділянку не пред'являє.

Керуючись ст. 10, 60,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 за позовом до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державна реєстраційна служба Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання права на нерухоме майно задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку (пай 610) площею 4.390га., кадастровий номер 1221085500-01-066-0610, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 586 грн. 17 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга подана не була. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо не було змінене або скасоване.

Суддя Петрюк Т.М