Постанова

від 03.10.2016 по справі 908/1259/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2016 справа №908/1259/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача(скаржника): розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справіОСОБА_4 ОСОБА_5 - за довіреністю № 59 від 04.04.16р. ОСОБА_6 - за довіреністю № 30 від 11.04.16р. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя Запорізької області 19.07.2016 р. № 908/1259/16

за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» с.Новгородківка, Запорізька область Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя провизнання права користування земельною ділянкою; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» с.Новгородківка, Запорізька область звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя

про:

1) визнання права користування земельною ділянкою площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005 р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором;

2) визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за №040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» с.Новгородківка, Запорізька область задоволені повністю.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із невірним застосуванням положень ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» . Зазначив, що між орендодавцем та орендарем не досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов договору, у зв'язку із чим переважне право орендаря на укладення договору землі припинилося. Крім того, вважає, що орендар неналежно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, що також свідчить про відсутність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі. Зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, взяв на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушив норми матеріального права, а саме ч.4 ст.122 Земельного кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2016 р. сформовано колегію суддів у такому складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1302 від 29.09.2016 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_7 та призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1259/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.09.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Сгара Е.В.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційний інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81-1 ГПК України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 25 лютого 2005 р. між Мелітопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований МРФ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» 04.03.2005 р. за № 040527200009, за умовами якого орендодавець відповідно до розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 24.02.2005 №172 В«Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 186,4 га ріллі, у стані, придатному для її цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п.1.2, 1.3 договору).

Договір укладено на 10 років до 25.02.2015 р. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору орендар, в разі виконання умов договору, має переважне право на продовження терміну дії договору оренди. Для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку оренди, звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і підлягає державній реєстрації.

Договір підписано сторонами без зауважень та зареєстровано у МРВ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04.03.2005р. за № 040527200009.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець передав орендарю земельну ділянку, яка розташована за межами населенного пункту на території Новгородківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 186,4 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 25.02.2005р.

Приймаючи до уваги вищенаведене зазначений договір оренди набрав чинності 04.03.2005 р. та діє до 04.03.2015 р.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 В«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 В«Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадаструВ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р В«Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадаструВ» функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Отже, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 25.02.2005 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п.4 пп. 13 Положення про головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

У зв'язку з наближенням терміну закінчення строку дії даного Договору та з метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, позивач листом-повідомленням № 230 від 29.12.2014 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому орендар просив поновити дію договору на 25 років та встановити орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації в рік.

Також, до зазначеного листа-повідомлення додані документи, наявність яких вимагається діючим законодавством, зокрема, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.02.2005 р.

Наведений лист-повідомлення отримано відповідачем 14.01.2015 р., про що свідчить відповідний запис представника відповідача на данному документі.

За результатами розгляду вказаного листа-повідомлення, Головне управління Держземагенства Запорізькій області, листом від 30.01.2015 р. № 32-8-0.4-1317/2-15 повідомило ТОВ В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» про відмову у продовженні дії договору на новий строк та втрату переваженого права на поновлення договору у зв'язку із пропуском строку звернення з листом-повідомленням про переважне право на укладення договору оренди землі, встановленого умовами п.2.2. договору.

Внаслідок відмови віповідача поновити договір оренди землі з огляду на переважне право позивача, визначене приписами чинного законодавства, позивач звернувся до господасрького суду Запорізької області з відповідним позовом.

При розгляді вищезазначених позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються, насамперед, Законом України В«Про оренду земліВ» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір, який за своєю правовою природою є правочином.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 6 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. є чиним з моменту державної реєстрації, тобто з 04.03.2005р., а тому твердження скаржника щодо закінчення строку дії договору 25.12.2014р. є безпідставними.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ч. 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2).

Згідно з частинами 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 1 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України В«Про оренду земліВ» .

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України В«Про оренду земліВ» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статтею 19 вказаного Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Статтею 31 Закону визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється у тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Статтею 777 Цивільного кодексу України встановлені наступні переважні права наймача: 1. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк;

наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк;

умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

2. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України).

Статтею 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено умови поновлення договору оренди землі, зокрема, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами

договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення; у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності); керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу; додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді; у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Законодавством України, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.

Наразі, в матеріалах справи відсутні відомості про укладення між сторонами додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р..

Відповідно до вимог ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

Крім того, судова колегія зауважує, що з огляду на вищенаведені норми, сторонами не було досягнуто домовленості щодо строку поновлення договору оренди, в результаті чого переважне право наймача на укладення договору припинилося. Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі продовження користування майном після закінчення строку договору найму, договір може вважатися поновленим на строк, який був раніше встановлений договором лише у разі відсутності заперечень наймодавця протягом місяця. У даному випадку наймодавець заперечував проти продовження строку дії договору, оскільки позивач несвоєчасно звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення строку дії договору. Тобто, позивач листом від 29.12.2014 р. скористався своїм переважним правом на поновлення дії Договору на новий строк, проте сторони не досягли згоди щодо зміни строку дії договору та відповідач повідомив про своє рішення щодо припинення договірних відносин з позивачем.

Таким чином, місцевий господарський суд помилково встановив, що позивач не отримав відмови у пролонгації договору, тоді як орендодавець у своєму листі чітко зазначив не тільки про втрату переважного права орендарем, а й про відсутність правових підстав для поновлення строку дії договору.

Також судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. через те, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати, а також що фактично між сторонами немає спору та неузгодженостей щодо суттєвих умов договору, які б унеможливлювали подальшу пролонгацію орендних відносин. Адже для поновлення договору оренди необхідні не тільки факти продовження користування земельною ділянкою та належне виконання обов'язків, але й відсутність відмови орендодавця в поновленні та укладення додаткової угоди. З матеріалів справи випливає, що сторони не дійшли згоди щодо зміни строку дії Договору і відповідач повідомив позивача про своє рішення про припинення договірних правовідносин оренди землі.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання права користування земельною ділянкою та про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, оскільки сторони не досягли згоди щодо укладання договору на новий строк, переважне право орендаря, передбачене ч.1-5 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» припинилось, і з 04.03.2015р. припинився договір оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» с.Новгородківка, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя про визнання права користування земельною ділянкою; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором підлягають залишенню без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1259/16 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі № 908/1259/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» с.Новгородківка, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м.Запоріжжя про визнання права користування земельною ділянкою; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 80, ідентифікаційний номер 30921052) на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний номер 39820689) 3 031,60грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді: А.М. М?ясищев

ОСОБА_3