ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 вересня 2016 р. Справа № 902/707/16
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишиній Н.О.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;
відповідача : не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТЕК" (04107, АДРЕСА_1)
до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"МЕДІВІН" (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 10)
про стягнення грошових коштів в сумі 22 370,09 грн.
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТЕК" (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "МЕДІВІН" (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 22 370,09 грн. заборгованості з якої: 18611,66 грн. - основна заборгованість; 2783,49 грн. - пеня; 224,49 грн. - 3% річних та 750,53 грн. - індекс інфляції.
Ухвалою від 18 серпня 2016 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13 вересня 2016 року.
Ухвалою від 13.09.2016 року відкладено розгляд справи на 28.09.2016 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судове засідання з'явились представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, ухвали направлені на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та зазначену в довідці ЄДР, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає та за закінченням терміну зберігання".
З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином. Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
17 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару № 94 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупцю (відповідач) лікарські препарати, медичні товари та інше (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору. Кожна поставка товару в рамках дії цього Договору узгоджується сторонами шляхом оформлення видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума даного Договору визначається вартістю видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1., 1.3., 1.4. Договору).
Згідно розділу 2 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару. Замовлення на поставку відповідної партії товару подається покупцем за допомогою електронних або факсимільних засобів зв'язку, або телефоном. Постачальник в строк, що не перевищує 2 робочих днів від дати отримання замовлення покупця на поставку відповідної партії товару розглядає направлене замовлення та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії товару або відхиляє замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з постачальником наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару. Датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем та/або дата якою виписано видаткову накладну. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в замовленні на поставку відповідної партії товару. Накожну партію товару постачальник надає супровідну документацію згідно з вимогами законодавства України та умовами Договору. Підтвердженням виконання замовлення постачальником є підписання видаткової накладної представником покупця при прийманні-передачі товару.
Відповідно до п. 4.1., 4.3, 4.4 Договору ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній. Відпуск товару проводиться на умовах відстрочки оплати при цьому термін між відпуском товару і його оплатою не повинен перевищувати 14 календарних днів. Покупець проводить розрахунок за товар, отриманий на умовах відстрочки оплати в строк, обумовлений у видатковій накладній.
Згідно з рахунками-накладними № М-00194 від 23.02.2016 р. та № М-00303 від 17.03.16 (а.с. 16, 17) позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 18611,66 грн.
Відповідач за поставлений товар у визначені договором строки не розрахувався.
З огляду на це, станом на день слухання справи, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 18611,66 грн.
Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 18611,66 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.
Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2783,49 грн. - пеня; 224,49 грн. - 3% річних та 750,53 грн. - індекс інфляції.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до п. 6.1. та 6.2. Договору за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3. даного договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання. За несвоєчасну оплату за отриманий товар, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, в системі «Ліга Закон», помилок не виявлено, а тому заявлені позивачем 2783,49 грн. - пеня; 224,49 грн. - 3% річних (за загальний період з 09.03.2016 по 11.08.2016) підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі що передбачені договором та законом.
Позовні вимоги в частині стягнення 750,53 грн. - індексу інфляції за період з 09.03.2016 по 11.08.2016 підлягають задоволенню частково в сумі 731,17 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом в системі «Ліга Закон».
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "МЕДІВІН" (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 10, код. 36886710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТЕК" (04107, АДРЕСА_1, код 23153491) 18611,66 грн. - основного боргу; 2783,49 грн. - пені; 224,49 грн. - 3% річних; 731,17 грн. - індексу інфляції та 1376,81 грн. - судового збору.
3. В частині стягнення 19,36 грн. - індексу інфляції відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03 жовтня 2016 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (04107, АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 10)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2016 |
Оприлюднено | 10.10.2016 |
Номер документу | 61783170 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні