Рішення

від 29.09.2016 по справі 904/6895/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.16р. Справа № 904/6895/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінар Експресс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО"

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник, наказ №1к від 05.05.2010року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінар Експресс" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02/16 від 01.02.2016 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

06.09.2016 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 47 758грн., 7281,95 грн. - пені, 619,89 грн.-3% річних та 7800грн. витрат по оплаті юридичних послуг.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 року між ТОВ «Проско» (далі -відповідач) та ТОВ «Мінар Експресе» (далі-позивач) було укладено договір № 01/02/16 на транспортне-експедиторське обслуговування (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, даний договір визначає порядок взаємовідносин між експедитором та замовником, які виникають при виконанні перевезень в міжнародному повідомленні та розрахунках за ці послуги.

Пунктом 7.3. договору, підставою для оплати послуг є надані замовнику після закінчення перевезення оригінали рахунків, акти виконаних робіт, CMR- накладна з відміткою вантажоотримувача про отримання товару та інші документи, вказані в заявці.

Термі оплати складає 30 банківських дні з моменту отримання замовником документів вказаних в п.7.3. договору.

23 березня 2016 року ТОВ «Проско» передало ТОВ «Мінар Експресе» Транспортне замовлення №23/03/2016 до договору від № 01/02/16 від № 01/02/16. Замовлення по даній заявці Позивачем було виконане, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною № 061355 та Актом здачі-прийняття транспортно-експедиційних робіт № ОУ-0000028, який був підписаний уповноваженими представниками сторін.

31 березня 2016 року ТОВ «Мінар Експресе» отримало нову заявку на перевезення № 31/03/2016-1 до договору від 01/02/16 від № 01/02/16. Дану заявку було виконано, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною № б/н від 01.04.2016 року та Актом здачі-прийняття транспортно-експедиційних робіт № ОУ-0000029. 06 квітня 2016 року, було виставлено рахунок-фактуру на виконання транспортно-експедиційних робіт та послуг № СФ-000000029 від 06 квітня 2016 року та надіслано його Відповідачу. Позивач отримав підтвердження, що адресату доставлені документи 15 квітня 2016 року.

07 травня 2016 року на Відповідачу була направлена претензія з проханням оплатити заборгованість.

03 червня 2016 року між ТОВ «Мінар Експресе» та ТОВ «Проско» був укладений Меморандум, яким сторони встановили новий порядок сплати ТОВ «Проско» заборгованості перед ТОВ «Мінар Експресс».

Згідно даного Меморандуму, який був підписаний керівниками обох підприємств, Відповідач зобов'язувався оплатити першу частину боргу в розмірі 20 000,00 грн. до 30.06.2016, другу частину боргу в розмірі 20 000,00 грн. до 31.07.2016 та третю частину боргу в розмірі 20 793,00 грн. до 31.08.2016 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати послуг, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 47758грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно в п.п. 8.5. та 8.6. Договору про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг Замовником, у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за один день прострочення (не більше подвійної облікової ставки НБУ). Крім того, передбачено повне відшкодування збитків, які сторона завдала своїм неналежним виконанням договірних зобов'язань.

На підставі п. 8.5 договору позивачем нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 7281,95грн. за період з 02.06.2016 року по 05.09.2016 року (по кожному акту окремо).

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що останній складає 7160,27грн., а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача 7160,27 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% нарахованих позивачем складає 619,89 грн. за загальний період з 02.06.2016 року по 05.09.2016року (по кожному акту окремо), позовні вимоги в частині стягнення якої підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 7800грн. витрат по оплаті юридичних послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволенні вимог в частині стягнення 7800 грн. втрат за юридичні послуги.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 5, кім. 28, код ЄДРПОУ 39964141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінар Експресс" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, б. 13, кв.96, код ЄДРПОУ 36558164) заборгованість в розмірі 47 758грн., 3% річних в розмірі 619,89 грн., пеню в розмірі 7160,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1374,99грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.10.2016

Суддя ОСОБА_2