Рішення

від 22.09.2016 по справі 910/13268/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016Справа №910/13268/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Королюк І.В.

розглянувши справу № 910/13268/16

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі Сервіс-Центр»;

про стягнення 4090,97 грн.

Представники сторін:

від позивача: Майданік В.Ю., довіреність б/н від 21.09.2016р.;

від відповідача: Гайдар С.А., довіреність б/н від 12.08.2016р.;

обставини справи:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі-позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі Сервіс-Центр» (далі-відповідач) про стягнення 4090,97 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує обов'язку з оплати спожитих комунальних послуг у період з 01.09.2013р. по 31.12.2013р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість загалом у сумі 2120,95 грн., за прострочення сплати якої позивачем нараховані 3% річних у сумі 565,24 грн. та інфляційні втрати в сумі 1404,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016р. порушено провадження у даній справі №910/13268/16 та призначено її розгляд на 18.08.2016р.

11.08.2016р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі та заперечення на позовну заяву.

18.08.2016р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2016р. розгляд справи відкладено на 08.09.2016р., у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів у справі.

31.08.2016р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому викладені додаткові пояснення по суті спору та долучено витребувані судом розрахунки 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2016р., у зв'язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 22.09.2016р. представник позивача подав письмові пояснення та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013р. між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (за договором - виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДіСі Сервіс-Центр» (за договором - споживач, відповідач) було укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за умовами п.1.1 якого предметом договору є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку № 18 по вулиці Празька м. Києва, в якому знаходиться нежиле приміщення загальною площею 67,80 кв.м., та яке займає споживач, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати послуг за встановленим тарифом, у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

За умовами п.1.2 договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, згідно Додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору.

Споживач сплачує плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ПДВ на розрахунковий рахунок виконавця, пропорційно займаній площі, згідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору (п.1.3 договору).

Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються суб'єктами господарювання по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків з власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитках) встановлено відповідно до Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури» та від 26.05.2011 № 830 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

Відповідно до Додатку № 1 до договору «Розрахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території» оплата відповідача з 01.10.2012р. складала 117,83 грн. в місяць без ПДВ.

Також, сторонами було підписано Додаток №2 до договору, яким затверджено тариф та структуру тарифу на послуги.

Відповідно до п.2.1 договору, виконавець своєчасно нараховує плату за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, ПДВ пропорційно займаній площі та до 20-го числа поточного місяця надає споживачу платіжну вимогу-доручення.

Згідно з п.2.2 договору, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, ПДВ перераховуються споживачем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення.

Частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу унормовано, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України, умовами п.6.1 договору встановлено, що дія договору поширюється на відносини, які виникли між сторонами з того самого предмету договору, починаючи з 01.10.2012р. по 31.12.2013р.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання зобов'язань за договором, у відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.09.2013р. по 31.12.2013р. у розмірі 2120,95 грн. також позивач зазначає, що протягом спірного періоду відповідачем не було здійснено жодної оплати за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до статей 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язок виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 Порядку обліку та оплати послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2015, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, а також в поясненнях за № 43-1259 від 22.09.2016р., позивач зазначив, що відповідач протягом періоду з 01.09.2013р. по 31.12.2013р. не здійснював оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2120,95 грн., у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу платіжну вимогу-доручення № 319 від 09.09.2013р. на суму 1696,75 грн. з ПДВ, в якій зазначено, що нараховано за отримання послуги за вересень 2013 року за послуги 117,83 грн. без ПДВ і зроблено добір на суму 1296,13 грн. за одинадцять місяців згідно з п.6.1 договору за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р.

Проте, відповідач фактично спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року з урахуванням добору за надані послуги з 01.10.2012р., не оплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2120,95 грн. з ПДВ.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, при цьому відповідач не заперечив факту отримання послуг за спірний період. Також відповідач вказав на те, що не отримував від позивача платіжну вимогу-доручення, як передбачено умовами п. 2.2 договору, а крім того відповідач вказує на те, що у платіжній вимозі-дорученні зазначено посилання на договір, який не укладався між відповідачем та позивачем.

Відтак, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем комунальних послуг та користування приміщенням відповідачем, що відповідачем не заперечується.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати вартості фактично наданих позивачем комунальних послуг, також і за період з 01.10.2012р.

Проте, відповідач свій обов'язок з оплати отриманих комунальних послуг за період з 01.09.2013р. по 31.12.2013р. у сумі 2120,95 грн. з ПДВ не виконав, вартість отриманих комунальних послуг не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2120,95 грн. з ПДВ., що, в свою чергу, відповідачем у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву не було спростовано.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив суд застосувати позовну давність, про що подав відповідну заяву.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких той звернувся до суду, а саме щодо стягнення заборгованості за отримані комунальні послуги за період з 01.12.2012 року по 31.12.2013 року у загальному розмірі 2120,95 грн., та зважаючи на подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, у суду є підстави застосувати позовну давність.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вказані норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу не підлягають задоволенню за період з 01.12.2012 року по 19.07.2013 року включно в сумі 1272,55 грн. в межах строків позовної давності, з урахуванням дати подачі позову 20.07.2016 року (про що свідчить вхідний реєстраційний штамп Господарського суду міста Києва) та заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 848,40 грн. за послуги, надані протягом липня-грудня 2013 року.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем не доведено факту прострочення відповідачем оплати наданих послуг.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу платіжних вимог-доручень, у визначений умовами п.2.2 договору строк, що позбавляє суд можливості визначити період прострочення платежу, що є обов'язковою умовою для визначення періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі Сервіс-Центр» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 3, к. 4; код ЄДРПОУ 33884422) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612) заборгованість у сумі 848 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 285 грн. 77 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 29.09.2016р.

Суддя А.І. Привалов