Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/14297/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/14297/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК КОНТАКТ-ЦЕНТР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компента»

про розірвання договору та стягнення 635 040,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Слюсар М.О. (дов. від 24.03.16);

Скоб'як Д.П. (дов. №196 від 14.09.16);

від відповідача - Танасійчук Т.Б. (дов. від 15.08.16);

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК КОНТАКТ-ЦЕНТР» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компента» про розірвання договору та стягнення 635 040,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо виконання робіт відповідно до умов договору №К-12/15 від 28.05.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14297/16 та призначено до розгляду на 06.09.2016.

05.09.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позову заперечив, та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутнє істотне порушення умов договору відповідачем в частині строків виконання робіт, оскільки жодним пунктом договору та додатків до нього не передбачено строк виконання робіт, а протягом усього часу виконання умов договору саме зі сторони позивача відбувались постійні затримки в наданні необхідної інформації та матеріалів, що суттєво вливало на процес виконання робіт.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2016, враховуючи неявку представника відповідача, а також у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 22.09.2016.

22.09.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заперечення на відзив, у яких наголошував на тому, що умовами договору було чітко визначено період виконання відповідачем робіт, а саме протягом 66,5 днів з часу здійснення переоплати, проте відповідачем умови договору виконані не були, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні 22.09.2016 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.09.2016.

26.09.2016 представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи по справі для встановлення виконання/невиконання відповідачем умов договору.

Розглянувши у судовому засідання 27.09.2016 клопотання відповідача про призначення експертизи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як зазначається в пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у справі судової експертизи для встановлення виконання/невиконання відповідачем умов договору.

Представники сторін прибули у судове засідання 27.09.2016 та надали пояснення по суті справі.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК КОНТАКТ-ЦЕНТР» (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компента» (далі - відповідач, виконавець) укладено договір №К-12/15 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи по створенню програмно-апаратного комплексу контакт-центру (система обробки звернень) на платформах Asterisk та MicrosoftDynamicsCRM, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.

За умовами п. 1.3 договору основні етапи, склад робіт виконавця і план-графік виконання робіт наведено в додатку №2 «Основні етапи і роботи» до даного договору.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 договору виконавець починає працювати в рамках даного договору безпосередньо після його підписання повноважними представниками сторін та внесення замовником передоплати відповідно до погодженого графіка платежів, наведеними в розділі 3 даного договору. Згідно з додатком №2 до даного договору роботи виконуються в три етапи.

Пунктом 2.4 сторони передбачили, що в процесі роботи виконавець спільно з замовником розробляє технічне завдання, в якому деталізують вимоги до створюваного об'єкту, вимоги до документації, сценарії роботи створюваного об'єкта, етапи робіт. Технічне завдання затверджується на спільному засіданні робочої групи виконавця і замовника, з фіксацією рішення в протоколі засідання.

Роботи за цим договором виконуються відповідно до плану-графіку робіт, наведеному в додатку №2 до цього договору. План графік виконання робіт може уточнюватися в процесі виконання даного договору, що оформляється додатковою угодою до даного договору, і стає його невід'ємною частиною (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 2.9 договору критерії завершення робіт: виконано тестування системи, підписані протоколи тестування підтверджують відповідність системи технічним завданням; користувачі пройшли навчання; система документована. Обсяг документування визначається в технічному завданні.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3.1, 3.3.2 договору вартість робіт виконавця за цим договором становить 882 000,00 грн. без ПДВ, ПДВ - 176 400,00 грн., всього 1 058 400,00 грн. Суму 635 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 840,00 грн. (60% вартості робіт), замовник перераховує виконавцю протягом 3 робочих днів від дати підписання цього договору. Суму 423 360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 70 560,00 грн. (40% вартості робіт), замовник перераховує виконавцю протягом 3 робочих днів після завершення усіх робіт за цим договором та підписання акту приймання виконаних робіт.

За умовами п. 3.6 договору по завершенні кожного етапу робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт у двох екземплярах.

Відповідно до розділу 4 договору по завершенні кожного етапу виконання робіт згідно з додатком №2 до даного договору, виконавець надає замовнику акт прийому виконаних робіт. При отриманні акту прийому виконаних робіт, замовник зобов'язаний розглянути його протягом трьох робочих днів з моменту отримання, підписати і повернути один екземпляр виконавцю, або в цей же строк надати мотивовану відмову від підписання акта прийому виконаних робіт. Відсутність після закінчення трьох робочих днів мотивованої відмови з боку замовника, оформленої у вигляді офіційного листа, означає, що роботи, виконані виконавцем в рамках даного договору, замовником прийняті. Розглянутий акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання, можуть бути передані замовником виконавцю по електронній пошті або з використанням факсимільного зв'язку.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 28.09.2015, однак в будь-якому випадку до повного виконання сторонам своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Відповідно додатку №2 до договору «План-графік виконання робіт», роботи повинні бути виконані в такі строки: перший етап робіт - протягом 33 днів, другий етап робіт - протягом 20 днів, третій етап - протягом 13,5 днів.

На виконання умов договору 29.05.2015 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача 635 040,00 грн. передоплати, що підтверджується платіжним дорученням №149 від 29.05.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що роботи за договором не були виконані виконавцем в узгоджений між сторонами строк, навчання співробітників замовника не проводилось, а документація не відповідає вимога замовника; в ході тестування були визначені значні недоліки, які не дозволяли використовувати систему зв'язку з тим, що вона не відповідає завданням та цілям, що ставились замовником перед виконавцем, за результатами випробувань, які пройшли 10.12.2015, 11.12.2015 та 31.12.2015 було 56 зауважень до роботи системи, про що свідчать протоколи зауважень.

10.02.2016 замовник направив на адресу виконавця претензію №34, в якій повідомив виконавця про відмову від договору та вимагав повернути здійснену передоплату в сумі 635 040,00 грн.

23.02.2016 замовник повторно направив на адресу відповідача претензію №45 про відмову від прийняття робіт та сплату заборгованості, в якій відмовлявся прийняти роботи через їх невідповідність умовам договору, а також вимагав повернути передоплату за договором.

Листом від 29.02.2015 №02/6 виконавець повідомив замовника, що роботи за договором виконані належним чином та своєчасно, а відтак відсутні підстави для повернення передоплати за договором, та направив акт виконаних робіт від 19.02.2016 №61 та рахунок на оплату від 19.02.2016 №65.

У відповідь на вказаний лист замовник 16.03.2016 направив виконавцю повторну претензію про повернення передоплати у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків за договором.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом, та просив розірвати договір №К-12/15 від 28.05.2015 та стягнути з відповідача 635 040,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 626, частини 1 ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору перерахував на поточний рахунок відповідача передоплату у сумі 635 040,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №149 від 29.05.2015.

Відповідно додатку №2 до договору «План-графік виконання робіт», роботи повинні бути виконані в такі строки: перший етап робіт - протягом 33 днів, другий етап робіт - протягом 20 днів, третій етап - протягом 13,5 днів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 28.09.2015, однак в будь-якому випадку до повного виконання сторонам своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Таким чином, виходячи з аналізу указаних вище умов договору, усі роботи за договором повинні були бути виконані відповідачем протягом 66,5 днів після здійснення передоплати у період дії договору з 28.05.2015 по 28.09.2015.

За приписами частин 1 та 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору та відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Аналогічна правова норма закріплена ч. 1 ст. 615 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до розділу 4 договору по завершенні кожного етапу виконання робіт згідно з додатком №2 до даного договору, виконавець надає замовнику акт прийому виконаних робіт. При отриманні акту прийому виконаних робіт, замовник зобов'язаний розглянути його протягом трьох робочих днів з моменту отримання, підписати і повернути один екземпляр виконавцю, або в цей же строк надати мотивовану відмову від підписання акта прийому виконаних робіт. Відсутність після закінчення трьох робочих днів мотивованої відмови з боку замовника, оформленої у вигляді офіційного листа, означає, що роботи, виконані виконавцем в рамках даного договору, замовником прийняті. Розглянутий акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання, можуть бути передані замовником виконавцю по електронній пошті або з використанням факсимільного зв'язку.

Будь яких доказів виконання робіт та прийняття їх позивачем відповідно до умов договору, зокрема, і актів прийому виконаних робіт, відповідач не надав.

Таким чином судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання відповідно до умов договору не виконав, тим самим допустивши прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2016 замовник направив на адресу виконавця претензію №34, в якій повідомив виконавця про відмову від договору та вимагав повернути здійснену передоплату в сумі 635 040,00 грн.; 23.02.2016 замовник повторно направив на адресу відповідача претензію №45 про відмову від прийняття робіт та сплату заборгованості, в якій відмовлявся прийняти роботи через їх невідповідність умовам договору, а також вимагав повернути передоплату за договором. Крім того 16.03.2016 позивач направив виконавцю претензію про повернення передоплати у зв'язку із неналежним виконанням обов'язків за договором.

Встановивши наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем обумовлених договором робіт протягом тривалого часу є істотним порушенням останнім своїх зобов'язань, оскільки, як наслідок, позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, у зв'язку із чим вимога позивача про розірвання договору від 28.05.2015 №К-12/15 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Виходячи з системного аналізу змісту частини 2 ст. 849, частини 2 ст. 852 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; за приписами ст. 22 Цивільного кодексу України право на відшкодування збитків має особа, якій завдано збитків порушенням її цивільного права.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення є, зокрема, вартість невиконаних робіт, розмір яких є реальним та доведеним позивачем, а тому вимога позивача про стягнення передоплати у розмірі 635 040,00 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір від 28.05.2015 №К-12/15, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК КОНТАКТ-ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компента».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компента» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 9-В, оф. 211, код 30969356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК КОНТАКТ-ЦЕНТР» (36020, м. Полтава, вул. Небесної сотні (Леніна), 10/19, код 39142689) передоплату у розмірі 635 040 (шістсот тридцять п'ять тисяч сорок) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 10 903 (десять тисяч дев'ятсот три) грн. 60 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 03.10.2016.

Суддя В.О. Демидов