Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/14472/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/14472/16

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Укренергокомплект»

про стягнення 46 720,80 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Годицький А.І. (дов. №862 від 22.04.2016);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Укренергокомплект» про стягнення пені у розмірі 20 764,80 грн. та штрафу у розмірі 25 956,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №596 від 28.04.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14472/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.09.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2016 у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 10.08.2016, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 27.09.2016.

27.09.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача з'явися у судове засідання 27.09.2016, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.04.2015 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діяв відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Укренергокомплект» (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №596 (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є стрічка фільтрувальна FSLW 2, яка передбачена специфікацію №1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 309 800,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 61 800,00 грн.

Загальна сума договору складає 370 800 грн (п. 2.2 договору).

За умовами п. 3.1 договору продукція поставляється постачальником у 2015 році на умовах: DDP Інкотермс-2000, в строк 30 календарних днів з моменту направлення заявки замовником. Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Кузнецовськ, ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що заявка на поставку продукції направляється замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу (поштові реквізити) постачальника, що вказана постачальником у п.3.1 даного договору. Додатково, в той же день заявка направляється постачальнику на його електронну адресу та за допомогою факсимільного зв'язку на номер, що вказані у п. 3.1 даного договору. Перебіг строку поставки, що вказаний у п. 3.1 даного договору, починається з дня наступного за днем направлення заявки замовником. Доказом направлення заявки є квитанція поштового відділення. Відповідальність за достовірність реквізитів за якими направляється заявка несе постачальник.

Оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної через 30 календарних днів з дати поставки (п.6.1 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції. У випадку порушення постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов'язань по договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 (п. 10.1 договору).

Специфікацією №1 сторони погодили найменування товару, що буде поставлятися, його кількість та вартість, а саме: стрічка фільтрувальна FSLW 2 у кількості 6 штук, загальною вартістю у розмірі 370 800,00 грн з ПДВ.

Матеріали справи містять заявку позивача на поставку товару від 05.10.2015 №041/5-17-2132/8730 відповідно до умов п. 3.1 договору, яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується копією поштової квитанції від 05.10.2015, а також лист відповідача від 22.12.2015 №203 про отримання листа про підтвердження поставки 11.10.2015.

Також матеріали справи містять претензію позивача від 29.02.2016 №001-9/1686 та досудове попередження від 13.04.2016 №001-9/3172 з вимогою сплатити нарахування штрафних санкцій, які були залишені відповідачем без відповіді.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що відповідачем порушено строки поставки товару, обумовлені умовами договору, у зв'язку із чим просив стягнути з останнього пеню у розмірі 20 764,80 грн. та штраф у розмірі 25 956,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором поставки №596 від 28.04.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 3.1 договору продукція поставляється постачальником у 2015 році на умовах: DDP Інкотермс-2000, в строк 30 календарних днів з моменту направлення заявки замовником. Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Кузнецовськ, ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Матеріали справи містять заявку позивача на поставку товару від 05.10.2015 №041/5-17-2132/8730, яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується копією поштової квитанції від 05.10.2015, а також листом відповідача від 22.12.2015 №203 про отримання листа про підтвердження поставки 11.10.2015.

Таким чином перебіг строку поставки закінчився 04.11.2015.

Разом з тим, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач не здійснив поставку продукції.

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач, в порушення умов договору, порушив строки постачання обумовленого сторонами товару, у зв'язку із чим позивачем відповідно до умов п.9.1 договору нараховано пеню у розмірі 20 764,80 грн. та штраф у розмірі 25 956,00 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 9.1 договору у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції. У випадку порушення постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов'язань по договору.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вказана стаття поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом України. У зв'язку з цим на положення Господарського кодексу України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацом другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів).

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 05.11.2015 по 30.12.2015 та штрафу у розмірі 7% від суми непоставленої продукції, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 20 764,80 грн. та штраф у розмірі 25 956,00 грн.

За таких обставин, зважаючи на нездійснення відповідачем поставки у строки, обумовлені договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «Укренергокомплект» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 9, код 38234789) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (34400, Рівненська область, м. Вараш, код 05425046) пеню у розмірі 20 764 (двадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп., штраф у розмірі 25 956 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 03.10.2016.

Суддя В.О. Демидов