Рішення

від 28.09.2016 по справі 913/976/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 вересня 2016 року Справа № 913/976/16

Провадження №26пд/913/976/16

За позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідача 1: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Чмирівка, Старобільський район, Луганська область

відповідача 2: Новопсковського професійного аграрного ліцею, смт. Новопсковськ, Луганська область

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов'язання звільнити займані ділянки

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: Перегонцева Н.С., прокурор прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова за посвідченням №030322 від 14.11.2014;

від позивача: представник не прибув;

від відповдача-1 : представник не прибув;

від відповідача-2 : представник не прибув;

В судовому засіданні 28.09.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.09.2016 заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Новопсковського професійного аграрного ліцею про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 07.08.2013 між Новопсковським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Також заступник прокурора Луганської області просить суд припинити зобов'язання за цим договором на майбутнє та зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити займані ним земельні ділянки державної форми власності площею 161,4 га та 23,00 га, які він займає на підставі договору від 07.08.2013 та повернути їх Новопсковському професійному аграрному ліцею.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2016 призначено розгляд в судовому засіданні 19.09.2016 питання щодо підтвердження підстав представництва заступником прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з вказаними вимогами.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2016 підтверджено підстави представництва заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з вказаними вимогами, порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.09.2016.

26.09.2016 Міністерство освіти і науки України через канцелярію господарського суду Луганської області подало пояснення в яких зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.

27.09.2016 відповідач 1 через канцелярію господарського суду Луганської області подав пояснення, в яких зазначає, що 30.08.2016 між ФОП ОСОБА_1 та Новопсковським професійним аграрним ліцеєм Луганської області укладено угоду (яку відповідач 1 додає до відзиву) про дострокове розірвання вищевказаного договору про спільну діяльність від 07.08.2013 року. Відповідно до укладеної угоди сторони жодних претензій не мають та зобов'язань у майбутньому не несуть, земельні ділянки загальною площею 161.4 га та 23 га, які на підставі державних актів використовує Новопсковський професійний аграрний ліцей за актами прийому-передачі або будь-яким іншим чином не передавались, на цих ділянках здійснювалась тільки спільна діяльність. У зв'язку з чим відповідач 1 просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.

28.09.2016 заступник прокурора Луганської області на адресу електронної пошти господарського суду Луганської області надіслав лист, в якому зазначає, що ФОП ОСОБА_1 виконував на спірній земельній ділянці сільськогосподарські роботи, а Новопсковський професійний аграрний ліцей здійснював консультації по посіву, у зв'язку з чим усе отримане за договором повернути не має можливості, зазначає, що договір підлягає визнанню недійсним лише на майбутнє та просить суд в частини визнання договору недійсним позов задовольнити. У частини звільнення займаним ділянок загальною площею 161.4 га та 23 га, які займає ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 07.08.2013 прокурор вважає, що провадження у справі необхідно принипити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Сторони припинили спільну діяльність, використання земельної ділянки припинено відповідно до умов угоди, яка набула чинності 20.09.2016.

28.09.2016 в судове засідання представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Прокурор в судовому засіданні позов підтримав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою звернення заступника прокурора Луганської області з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України є те, що згідно статуту Новопсковського професійного аграрного ліцею управління майном, закріпленим за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання здійснює Міністерство освіти і науки України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заступника прокурора Луганської області правомірно, згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Міністерство освіти і науки України.

07.08.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (сторона-2) та Новопсковський професійний аграрний ліцей (сторона-1) уклали договір про спільну діяльність б/н. Умовами договору сторони погодили, що зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль (майна та коштів) спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва (п.1.). Сторони у ході ведення спільної діяльності по товарному сільськогосподарському виробництву, використовують земельні ділянки, які належать Стороні-1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 30 листопада 1995 року, який, зареєстрований за №45, та на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_3 виданого Новопсковською селищною радою 28 травня 2009 року, який зареєстрований за №030941600005 (п.1.2.). Спільна діяльність буде здійснюватись на земельних ділянках загальною площею 161,4 га та 23.0000 га, якісні показники земель відповідають призначенню (п.1.3.). Земельні ділянки, на яких буде проводитись спільна діяльність по веденню товарного сільськогосподарського виробництва є без споруд і будівель (п.1.4.). Управління спільною діяльністю по веденню товарного сільськогосподарського виробництва на даних земельних ділянках здійснює Сторона-2 (п.2.1.1). Сторона-2 виконує всі сільськогосподарські роботи у ході здійснення спільної діяльності на даних земельних ділянках своїми: технікою, посівним матеріалом та паливно-мастильними матеріалами (п.2.1.2). Сторона-2 надає можливість проходження учбової практики учням Новопсковського професійного аграрного ліцею Луганської області (п.2.1.3). Сторона-1 на даних земельних ділянках здійснює консультації по посіву і подальшому вирощуванню сільськогосподарських культур та проводе заходи по збереженню врожаю, Сторона-2 бере на себе обов'язки сплатити Стороні-1 суму у розмірі 80000 грн 00 коп. за дані роботи (п.2.1.4). Сільськогосподарські культури вирощенні на вищезазначених земельних ділянках при здійсненні спільної діяльності є власністю Сторони-2 (п.2.1.6.). Договір укладається строком з 1 січня 2014 року та дійсний до 31 грудня 2016 року (додаткова угода б/н до договору від 17.07.14).

В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_4 від 30 листопада 1995 року та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_3 від 28.05.2009.

Відповідно до листа №08-408вих-16 від 31.08.2016 заступник прокурор Луганської області, повідомив Міністерство освіти і науки України, про намір пред'явлення позову до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Новопсковського професійного аграрного ліцею про визнання недійсним договору про спільну діяльність та повернення земельної ділянки.

Згідно з поясненнями Міністерства освіти і науки Новопсковський професійний аграрний ліцей не звертався до МОН із клопотанням про погодження договору про спільну діяльність.

Відповідно до листа головного управління держгеокадастру у Луганській області №ДС-10-12-0.4-3340/18-16 від 29.08.2016 нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі по Новопськовському району Луганській області складає 26883,15 грн.

Згідно листа 10-28 0.3-505/15-16 від 23.08.2016 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 нормативна грошова оцінка не проводилась.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно до якого, загальна площа земельної ділянки, власником якої є Новопсковський професійний аграрний ліцей - 23,0000 га. Вартість 1 га - 18363,43 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 633115,98 грн.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно зі ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до приписів ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з пунктом 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону , тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» (редакція яка була чинна на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості; акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Частиною 2 статті 18 Закону №1060-ХІІ Про Освіту визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених

законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.6 закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Згідно з п.п. л п.18 ч.2 ст.5 закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність , договорів комісії, доручення та управління майном.

Постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном. Орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами , зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно з ст.8 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать: розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір про спільну діяльність б/н від 07.08.2013. У ході ведення спільної діяльності використовують земельні ділянки загальною площею 161,4 га та 23.0000 га, які належать відповідачу 2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 30 листопада 1995 року, який, зареєстрований за №45 та на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_3 виданого Новопсковською селищною радою 28 травня 2009 року. Відповідно до умов договору Сторона-2 виконує всі сільськогосподарські роботи у ході здійснення спільної діяльності на даних земельних ділянках своїми: технікою, посівним матеріалом та паливно-мастильними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що використання земельних ділянок загальною площею 161,4 га та 23.0000 га , здійснює відповідач -1, отже договір про спільну діяльність, є удаваним правочином, метою якого є приховування реальних правовідносин між сторонами. Проаналізувавши умови договору б/н від 07.08.2013, суд дійшов висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою, є договором оренди , а отже відносини сторін регулюються нормами щодо договорів оренди.

Оскільки договір б/н від 07.08.2013 було укладено у 2013 році, до правовідносин які виникли між сторонами, застосовується редакція статті 15 ЗУ «про оренду землі» яка була чинна на момент укладення.

Так, відповідно до статті 15 ЗУ України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону .

Враховуючи те, що договір оренди б/н від 07.08.2013, не відповідає вимогам статті 15 ЗУ «Про оренду землі», вимога прокурора в інтересах Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним вказаного договору є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що земельні ділянки загальною площею 161,4 га та 23.0000 га є державною формою власності, що підтверджується акт на право постійного користування землею НОМЕР_4 від 30 листопада 1995 року та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_3 від 28.05.2009. Договір про спільну діяльність б/н від 07.08.2013 укладений між відповідачем 1 - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем 2 - Новопсковським професійним аграрним ліцеєм, укладено з порушенням норм чинного законодавства, а саме п.20 ч.1 ст.6 закону України «Про управління об'єктами державної власності» відповідно до якого уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів та протирічить п.4 постанови КМУ №296 від 11.04.2012, оскільки не подано в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору, що підтверджується поясненнями Міністерства освіти і науки, в яких зазначено, що Новопсковський професійний аграрний ліцей не звертався до МОН із клопотанням про погодження договору про спільну діяльність.

Стосовно вимоги прокурора про зобов'язання звільнити займані ділянки, суд дійшов висновку про припинення провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПУ України, адже під час розгляду справи між відповідачами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої, сторони припинили спільну діяльність та відповідач - 2 фактично звільнив займані ділянки.

У відповідності до 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин судовий збір покладається на відповідача 1 в сумі 689,00 грн та на відповідача 2 в сумі 689,00 грн.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "про судовий збір" судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 07.08.2013 укладений між Новопсковським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та припинити зобов'язання за договором на майбутнє.

3. Припинити провадження у справі № 913/976/16 в частині позовної вимоги щодо зобов'язання звільнити та повернути фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Новопсковському професійному аграрному ліцею займані земельні ділянки державної форми власності площею 161,4 га та 23,0000 га, які він займає на підставі договору про спільну діяльність б/н від 07.08.2013.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Новопсковського професійного аграрного ліцею (ЄДРПОУ 21770073, місцезнаходження: 92300, Луганська обл., Новопськовський район, смт. Новопсков, вул. Леніна, буд.16) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ - 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

6. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2016.

Суддя С.В. Масловський