Рішення

від 26.09.2016 по справі 916/2063/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р.Справа № 916/2063/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженню відповідальністю „ТРАК ДРАЙВ"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

про стягнення 64672,57 грн.,

За участю представників:

Від позивача: Лінькова М.І. (за довіреністю )

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженню відповідальністю „ТРАК ДРАЙВ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 64672,57 грн. заборгованості, з яких 45110,39 грн. - основний борг, 7803,11 грн. - пеня, 9949,00 грн. - 50% річних, 1810,07 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманих послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів № 141/16, на положення ст.ст. 1, 2, 44, 54, 64, 193, 216, 218 ГПК України, та інші обставини викладені в позовній заяві та поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

26.09.2016 р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.2016 р. між Товариством з обмеженню відповідальністю „ТРАК ДРАЙВ" (виконавець, позивач) та фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 (замовник, відповідач) про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів № 141/16 (договір), за умовами якого виконавець зобов'язується на замовлення замовника протягом дії даного договору здійснювати надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів (ДТЗ) замовника (в тому числі, але не виключно - заміна мастил та запасних частин, діагностика ДТЗ тощо), надаючи окремі види послуг, а замовник зобов'язується приймати послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт та оплачувати їх вартість в порядку та на умовах встановлених Договором.

За умовами п. 3.1 договору роботи виконуються відповідно до замовлення-наряду, що підписується представниками сторін. Представником замовника є особа, яка залишає ДТЗ на ремонт (технічне обслуговування). В замовленні-наряді зазначаються: перелік замовлених робіт та їх вартість, перелік та вартість необхідних запасних частин, вартість та перелік необхідних при ремонті ДТЗ допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт замовником, а також терміни виконання робіт.

Відповідно до п. 3.2 Договору підписання замовником замовлення-наряду є свідченням згоди замовника з вартістю замовлених робіт та вартістю необхідних для виконання робіт та вартістю необхідних для виконання робіт запасних частин і матеріалів, а також термінами виконання замовлених робіт.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості послуг та використаних матеріалів в безготівковому порядку у гривнях на банківський рахунок виконавця.

Згідно з п.5.8 договору клієнт зобов'язаний провести повну оплату за встановлені запчастини до повного закінчення ремонтних робіт, а на виконанні роботи в окремих випадках може надаватися відстрочка до 7 календарних днів.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками контрагентів.

На підставі наряду-замовлення від 28.12.2015 р. № ТД-00002039 виконавцем були виконані роботи на суму 60110,39 грн.

28.01.2016 р. замовник підписав акт виконаних робіт №ТД-00000097 та отримав рахунок на оплату № 104.

Відповідачем здійснювалась часткова оплата по вищевказаному рахунку на загальну суму 15000,00 грн. (акт звірки додається).

28.01.2016 р. відповідач надав керівництву позивача гарантійний лист, в якому зобов'язався погасити заборгованість.

З метою позасудового врегулювання спору Позивач направив 11.05.2016 р. на адресу відповідача направлялася претензія (вих. № 06) з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач не сплатив отриманні послуги у розмірі 45110,39 грн., у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області за захистом своїх прав в рамках провадження по даній справі.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг.

Виконавець (позивач) свої зобов'язання виконав належним чином і Замовник (відповідач) ці послуги прийняв.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 45110,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2 Договору за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодовування фактично завданих збитків, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, без обмеження строку нарахування пені, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України та звернення до суду за її примусовим стягненням.

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, виконавець матиме право, окрім стягнення передбаченого пунктом 6.2 договору, додатково стягнути з замовника 50 % річних від простроченої суми за весь час прострочення (ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.ст.32,33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, виходячи з п.6.3 Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 7803,11 грн. та 50% річних - 9949,00 грн. в повному обсязі.

Вимоги позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 1810,07 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі - 1622,53 грн. (за період з 13.02.2016 р. по 22.07.2016 р.), оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626 ЦК України, ст.ст.173, 193, 216, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженню відповідальністю „ТРАК ДРАЙВ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67661, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженню відповідальністю „ТРАК ДРАЙВ" (67633, Одеська обл., Біляївський район, с. Котовка, вул. Балтська дорога, 148-Г, код 37913687) 45110/сорок пять тисяч сто десять/грн. 39 коп. основного боргу, 7803/сім тисяч вісімсот три/грн. 11 коп. пені, 9949/девять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять/грн. 00 коп. - 50% річних, 1622/одну тисячу шістсот двадцять дві/грн. 53 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 1374/одну тисячу триста сімдесят чотири/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 26.09.2016 року.

Повний текст рішення складений 03 жовтня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков