Ухвала

від 04.10.2016 по справі 826/21347/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21347/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування ППР, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо оподаткування коштів військовим збором.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15 липня 2015 року №0003241702; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс» (код ЄДРПОУ 35077208) 182 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) на відшкодування судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 31 серпня 2015 року №154.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15 квітня 2015 року №690, наказу від 20 квітня 2015 року №727, наказу від 22 червня 2015 року №1146, пп.78.1.11 п.78.1 статті 78 ПК України та на виконання постанови прокурора у кримінальному провадженні від 18 березня 2015 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сентіс» (код ЄДРПОУ 35077208) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 10 квітня 2015 року, про що складено Акт перевірки від 01.07.2015 №396/1-26-50-22-07-35077208 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету військового збору, в Акті перевірки зазначається, що нарахування військового збору відбувалось згідно чинного законодавства, але мали місце випадки невірного визначення сум військового збору, а саме: за підсумками проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_3, являючись директором ТОВ «Сентіс», отримав кошти в сумі 42 380, 36 грн. згідно грошового чеку №ЛЗ7047519 від 04 вересня 2014 року з призначенням платежу «на господарські витрати», при цьому документи, що підтверджують здійснення витрат даних коштів на потреби підприємства - відсутні.

Враховуючи наведене, ДПІ в Акті перевірки дійшла висновку, що в порушення пп. 14.1.54, пп. 14.1.55., п. 14.1 статті 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 статті 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 статті 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ТОВ «Сентіс» не утриманий військовий збір у вигляді інших доходів, які утворилися внаслідок отримання грошових коштів з призначенням платежу «на господарські витрати», при відсутності документів, що підтверджують здійснення витрат даних коштів на потреби товариства. Наведене, як вказано у Акті перевірки, призвело до заниження військового збору на суму 635,71 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2015 року №0003241702, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на 635,71 грн. за основним платежем та на 158,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Законом України №1621-VII від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, Податковий кодекс України, а саме підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення», доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 01 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

Згідно вищевказаного п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, платниками військового збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно п.п.163.1.1, 163.1.2 п.163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1. п. 164.1 статті 164 ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 статті 164 ПК України).

Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються також й інші доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. При виплаті таких доходів податкові агенти (роботодавці), крім іншого, зобов'язані утримувати 1,5 відсотка військового збору від суми виплаченого доходу.

Водночас статтею 165 ПК України встановлюється виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та які, відповідно, не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Зокрема, пп. 165.1.11 п.165.1 статті 165 ПК України встановлюється, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно п.170.9 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до абз. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Звіт про використання коштів, виданих під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт (абз. «б» пп. 170.9.2. п. 170.9 статті 170 ПК України).

Як зазначалося вище та не заперечується сторонами, директор ТОВ «Сентіс» гр. ОСОБА_3 04 вересня 2014 року отримав у касі підприємства грошові кошти в сумі 42 380, 36 грн. на господарські витрати підприємства.

Вказані кошти були витрачені від імені ТОВ «Сентіс» на розрахунки із КП «Київміськсвітло», на підтвердження чого до матеріалів справи залучено рахунки на оплату послуг КП «Київміськсвітло», а саме:

- №02ВТМП від 03 вересня 2014 року на суму 19 871, 02 грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: ст.метро Харківська, підземний перехід під пр. Бажана в м. Києві»;

- №01ВТМП від 03 вересня 2014 року на суму 18 999, 48 грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: просп. Леся Курбаса, 4-а в м. Києві»;

- №03ВТМП від 03 вересня 2014 року на суму 3 509, 86 грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: просп. Бажана Миколи, Б/Н 6, підземний перехід, перетин з дніпровською набережною (ст. метро Осокорки) в м. Киві».

Оплата вказаних рахунків здійснена згідно квитанцій: №17-1694 від 04 вересня 2014 року, №17-1678 від 04 вересня 2014 року та №17-1685 від вересня 2014 року на відповідні суми, копії яких залучено до матеріалів справи.

Загальна сума оплати за вказаними розрахунковими документами склала 42 380, 36 грн., що відповідає сумі грошових коштів, яка видана директору товариства.

Крім того, директором товариства у визначений законом п'ятиденний строк було складено звіт про використання вказаних коштів, копія якого також наявна в матеріалах справи.

Таким чином, як і було вірно встановлено судом першої інстанції, грошові кошти в сумі 42 380, 36 грн. були видані ТОВ «Сентіс» директору підприємства гр. ОСОБА_3 під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок підприємства, а саме на оплату послуг КП «Київміськсвітло», а тому відповідно до положень пп. 165.1.11 п.165.1 статті 165 ПК України такі кошти (доходи) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Відтак, відповідач не спростував належними і допустимими доказами наведених обставин, не довів суду обставин, які б були підставою для утримання позивачем як податковим агентом військового збору із виданих коштів, а його не знайшла свого підтвердження в ході розгляду даної справи. У зв'язку з наведеним колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про безпідставність визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.

Враховуючи зазначене, правомірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.