Ухвала

від 28.09.2016 по справі 813/6060/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/50828/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в письмовому провадженні касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження, замість Львівської митниці Міндоходів та її правонаступника - Львівську митницю ДФС.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року заяву задоволено. Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Львівську митницю Міндоходів ліквідовано, правонаступником визнана Львівська митниця ДФС, тому є правові підстави до заміни сторони виконавчого провадження.

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 4 листопада 2015 року ухвалу окружного суду скасував та постановив нову про відмову в задоволенні вимог, викладених в заяві, посилаючись на те, що виконавче провадження ще не відкрито, тому заміна сторони виконавчого провадження є передчасною.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судоми, просить ухвалу цього суду скасувати і залишити в силі судове рішення першої інстанції. Вказує на те, що Львівська митниця Міндоходів реорганізована у Львівську митницю ДФС, виконавче провадження з виконання рішення суду було розпочато. Стягнення з боржника відбувається внаслідок безспірного списання коштів бюджету.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто в письмовому провадженні.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Частиною першою статті 264 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Поняття виконавчого провадження наведено у статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), згідно якої виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами статті 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з положень зазначеної норми, виконавче провадження вважається відкритим з моменту винесення відповідної постанови.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, виконавче провадження за виконавчим листом позивача не відкрито, тому суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин статті 264 КАС України, яка регламентує заміну сторони виконавчого провадження.

В даному випадку мова може йти про процесуальне правонаступництво.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок апеляційного суду не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман