Рішення

від 29.09.2016 по справі 911/2121/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа № 911/2121/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрсоцбудВ» , м. Київ

до 1) Ірпінської міської ради Київської області , Київська обл., м. Ірпінь

2) Комунального підприємства В«ІрпіньжитлоінвестбудВ» , Київська обл., м. Ірпінь

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ В«Будівельна фірма В«СинергіяВ» , м. Ірпінь,

ОСОБА_1, м. Ірпінь

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом: Ірпінської міської ради Київської області, Київська обл., м. Ірпінь

до товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрсоцбудВ» , м. Київ

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

про визнання припиненими правовідносин суборенди

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 01.04.2016;

від відповідача1: ОСОБА_4, довіреність №01-20/2624 від 06.09.2016., ОСОБА_5, довіреність № 01-20/3343/1 від 13.11.2015

від відповідача2: не з'явився;

від третіх осіб : не з'явилися.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд», звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, Комунального підприємства «Ірпіньжитлоінвестбуд» про визнання договору оренди недійсним.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 18.12.2007 між ОСОБА_2 аграрним університетом (з 30.10.2008 найменування ОСОБА_2 аграрного університету змінено на ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України, надалі за текстом Університет) та ТОВ «Укрсоцбуд» (надалі позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) був укладений договір суборенди земельної ділянки, в порушення умов якого 28.12.2015 Університет в односторонньому порядку його розірвав, після чого рішенням Ірпінської міської ради земельна ділянка розділена ні шість окремих ділянок, одна з яких за спірним договором оренди від 24.03.2016 була передана в користування КП «Ірпіньжитлоінвестбуд», тому ТОВ «Укрсоцбуд» вважає порушенням його прав як суборендаря в зв'язку з незаконним одностороннім розірванням договору суборенди та просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:089:022 площею 2,1495 га, №б/н від 24.03.2016, укладений між Ірпінською міською радою Київської області та КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» з моменту його укладання.

02.08.2016 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Ірпінської міської ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрсоцбудВ» про визнання припиненими правовідносин за договором суборенди земельної ділянки від 18.12.2007.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на те, що 28.12.2015 між Ірпінською міською радою Київської області та Університетом було укладено угоду про припинення укладеного між ними договору оренди земельної ділянки у зв'язку з чим в силу ч. 4 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», чинність договору суборенди земельної ділянки припинена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2016 прийнято зустрічну позовну заяву для її спільного розгляду з первісним позовом.

06.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю, мотивуючи тим, що на підставі рішення Ірпінської міської ради №667-9-VII від 11.03.2016 земельну ділянку площею 2,1495 га за адресою: м. Ірпінь вул. Г. Сковороди, 9 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку було надано в оренду КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» строком на 5 років та відповідно до даного рішення було укладено договір оренди земельної ділянки №58 від 24.03.2016. При прийнятті даного рішення Ірпінська міська рада діяла в межах своїх повноважень, керуючись ст. 12, 93, 124, 134 Земельного кодексу України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також відповідач 1 за первісним позовом зазначив, що 28.12.2015 між Ірпінською міською радою Київської області та ОСОБА_2 Університетом біоресурсів і природокористування України було укладено угоду про припинення укладеного між ними договору оренди земельної ділянки у зв'язку з чим в силу ч. 4 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», чинність договору суборенди земельної ділянки припинена.

07.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання, яке судом задоволено.

07.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому просить заборонити ТОВ «Будівельна фірма Синергія» (код 38733480) та будь-яким іншим особам, проводити будівельні, підготовчі, проектні роботи на земельних ділянках, цільове призначення для будівництва кадастровий номер 3210900000:089:0222 площею 2,1495 га та кадастровий номер 3210900000:089:02227, площею 0,56345 га, що знаходиться в м. Ірпінь Київської області в районі ВАТ «Ірпіньмаш», вул. Григорія Сковороди до набрання законної сили рішення суду у справі. Заявою від 19.09.2016 позивач просив вжити зазначені заходи забезпечення позову тільки щодо земельної ділянки площею 2,1495га.

07.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №911/2823/16 за позовом ТОВ «Укрсоцбуд» до Ірпінської міської ради Київської області, Університету про визнання недійсною угоди про припинення договору оренди землі №396 від 28.03.2016.

07.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю, посилаючись на те, що відповідач не довів належними доказами, що позивач не вів будівництво протягом трьох років підряд, а тому правовідносини за договором суборенди не підлягають припиненню на підставі п.4 ч.1. ст. 416 ЦК України. Також позивач за первісним позовом зазначив, що розірвання договору суборенди землі в односторонньому порядку не допускається за жодних підстав, що свідчить про протиправність дій Університету щодо розірвання договору суборенди.

20.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, в якому зазначив, оскільки предметом позовних вимог за зустрічним позовом є визнання припиненими правовідносини суборенди за договором суборенди земельної ділянки від 18.12.2007, а підставою позову у справі №911/2823/16 є укладення угоди про припинення договору оренди землі №396 від 28.03.2006, позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне встановити в цьому провадженні відповідні обставини, що свідчать про дійсність зазначеної угоди, оскільки ці обставини мають значення для вирішення справи.

20.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення до клопотання про забезпечення позову.

21.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшли заперечення з приводу клопотання ТОВ «Укрсоцбуд» про забезпечення позову, в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову у справі №911/2121/16, мотивуючи тим, що позивач за первісним позовом в своєму клопотанні про застосування заходів забезпечення позову не обґрунтував належним чином, що саме ТОВ «Синергія» виконує будівельні роботи на земельних ділянках визначених в клопотанні, оскільки єдиним належним та достатнім доказом того, що та чи інші особа здійснює у встановленому порядку ті, чи інші будівельні роботи є зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, однак позивач таких доказів суду не надав. Також відповідач-1 зазначив, що позивач не обґрунтував яким чином виконання можливого рішення суду про визнання недійсним спірного договору оренди може бути утрудненим, або унеможливленим внаслідок незастосування заявлених заходів забезпечення позову, так само як і не обґрунтував позивач наявності зв'язку між забороною здійснення будівельних робіт і предметом позовної вимоги. Відповідач-1 зазначає, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:089:0222 площею 2,1495 га, а позивач за первісним позовом просить заборонити будівельні роботи ще й на земельній ділянці кадастровий номер 3210900000:01:089:0223 площею 0,6344 га, яка не має відношення до предмету позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.09.2016 до участі у справі залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ТОВ В«Будівельна фірма В«СинергіяВ» (08200, Київська обл.., м. Ірпінь, вул. Мечникова, буд.101-а, код 38733480) та ОСОБА_1 (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 86-А).

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом наполягав на задоволенні позову та клопотанні про зупиненні провадження у справі. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представники відповідача 1 за первісним позовом заперечували проти задоволення первісного позову, наполягали на задоволенні зустрічного позову. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі просили відмовити.

Представники відповідача 2 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2006 між Ірпінською міською радою Київської області (орендодавець) та Університетом (орендар) укладено договір оренди землі №104, згідно якого:

- орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для багатоповерхового житлового будівництва, яка знаходиться в м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» (п.1. договору);

- відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 5, 0000 га;

- договір укладено на 25 років до 13 березня 2031 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для: багатоповерхового житлового будівництва (землі житлової забудови). Цільове призначення земельної ділянки: для багатоповерхового житлового будівництва. Умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п.п. 14, 15, 16 договору);

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 20 договору);

- орендар земельної ділянки має право: передавати земельну ділянку в суборенду без зміни її цільового призначення (п. 30 договору);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін (п. 38 договору);

- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Договір зареєстрований у Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.2006 за № 396 (далі за текстом договір оренди від 28.03.2006).

28.03.2006 Ірпінська міська рада Київської області та Університет підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого Ірпінська міська рада Київської області передала, а Університет прийняв в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 25 років, земельну ділянку площею 5,0000 га, надану для багатоповерхового житлового будівництва, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» згідно рішення сорок шостої сесії четвертого скликання Ірпінської міської ради №1728-46-IV від 02.03.2006.

29.05.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» та Університетом було укладено договір № 172-4/9 відповідно до п. 1.1. якого сторони домовилися об'єднати свої зусилля з метою організації будівництва житлового комплексу на земельній ділянці площею 5 га, розташованої за адресою Київська область, м. Ірпінь, в районі заводу ВАТ «Ірпіньмаш», наданій в оренду Університету. Житловий комплекс (надалі - Об'єкт будівництва) включає в себе будинки, об'єкти соціальної сфери, інженерні мережі, мережі водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, підсобні та допоміжні надвірні споруди (трансформаторні підстанції, бойлерну), гаражі. Інші споруди благоустрою, передбачені проектом на будівництво комплексу.

22.05.2007 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю позивачу надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 41/04-03/07, а саме з будівництва житлового комплексу в районі заводу «Ірпіньмаш». Строк дії дозволу - до 01.06.2012.

18.12.2007 року Університет (орендар) та товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» (суборендар) уклали договір суборенди, відповідно до п. 1 якого орендар -Університет передає, а суборендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для багатоповерхового житлового будівництва, яка знаходиться в м. Ірпінь, в району ВАТ «Ірпіньмаш».

Згідно умов договору:

- в суборенду передається земельна ділянка площею 5,0000 га (п. 2 договору);

- договір укладено на 23 роки до 18.12.2030 (п. 7 договору);

- земельна ділянка передається в суборенду для: багатоповерхового житлового будівництва (землі житлової забудови). Цільове призначення земельної ділянки: для багатоповерхового житлового будівництва. Умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п.п. 14, 15,16 договору);

- згідно п. 20 договору суборенди після припинення дії договору суборендар повертає орендарю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно із тим, у якому він одержав її в суборенду;

- дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання суборендарем земельної ділянки у власність або в оренду; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом за письмовою згодою орендаря та суборендаря; ліквідація юридичної особи-суборендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 37 договору);

- цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44 договору).

18.12.2007 Університет та товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсоцбуд» підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого Університет передав, а ТОВ «Укрсоцбуд» прийняв в тимчасове користування на умовах суборенди терміном на 23 роки, земельну ділянку площею 5,0000 га, надану для багатоповерхового житлового будівництва, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» згідно рішення сорок шостої сесії четвертого скликання Ірпінської міської ради №1728-46-IV від 02.03.2006.

23.07.2015 Університет звернувся з листом №2132 до Голови Ірпінської міської ради, в якому повідомило про неможливість використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та просило розірвати договір оренди від 14.03.2006 за взаємною згодою сторін.

28.12.2015 між Ірпінською міською радою та ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України було укладено угоду про припинення договору оренди землі №396 від 28.03.2006.

28.12.2015 Ірпінська міська рада та ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України підписали акт прийом-передачі (повернення) земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України передав (повернув), а Ірпінська міська рада прийняла земельну ділянку загальною площею 5,0000 га за адресою: м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» (кадастровий номер 3210900000:01:089:0070).

Рішенням 9 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 11.03.2016 № 667-VII надано КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» в користування на умовах оренди строком на 5 (п'ять) років земельну ділянку, загальною площею 2,1495га, (кадастровий номер 3210900000:01:089:0222) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з правом передачі в суборенду, яка розташована в м. Ірпені, вул. Г. Сковороди, 11.

24.03.2016 Ірпінською міською радою та комунальним підприємством «Ірпіньтжитлоінвестбуд» було укладено договір оренди, згідно якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення 9 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 11.03.2016 № 667-VII для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул.. Г. Сковороди, 11 (п.1 договору);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1495 га, кадастровий номер 3210900000:01:089:0222 у томи числі 2,1495 га - землі житлової і громадської забудови (п. 2 договору);

- договір укладено на 5 років з 11.03.2016 до 11.03.2021 року (п. 8 договору);

- початок виникнення права користування земельною ділянкою вважати дату підписання акту прийому-передачі земельної ділянки (додаток 1), який має бути підписаний не пізніше 5-ти денного терміну з дня прийняття рішення про затвердження технічної документації (проект землеустрою) щодо передачі земельної ділянки на умовах оренди, що надає право орендодавцю для нарахування орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (п. 8.1. договору);

- земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу (п.п. 14, 15, 16, 16.1 договору).

- договір набирає чинності з дня його державної реєстрації за винятком п.п. 8.1. п. 8 цього договору (п. 41 договору).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 11.03.2016 Ірпінська міська рада передала, а КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» приймає в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:089:0222, загальною площею 2,1495га, надану для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Г. Сковороди, 11 згідно рішення 9 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 11.03.2016 № 667-VII.

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» проведено 30.03.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі №810/1443/16 за позовом ТОВ «Укрсоцбуд» до Ірпінської міської ради Київської області, Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь, третя особа ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України про скасування рішення та визнання протиправними дій визнано протиправними та скасовано рішення Ірпінської міської ради Київської області від 17.12.2015 №126-5-VII "Про припинення дії договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 Університетом біоресурсів і природокористування України (раніше ОСОБА_2 аграрний університет) в м. Ірпінь в районі ВАТ "Ірпіньмаш". Визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Ірпені щодо присвоєння новим земельним ділянкам, які створені за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:089:0070 площею 5,0000 га, яка знаходиться в м. Ірпінь Київської області в районі ВАТ "Ірпіньмаш", кадастрових номерів: 3210900000:01:089:0222, площею 2,1495 га; 3210900000:01:089:0223, площею 0,6344 га; 3210900000:01:089:0224, площею 0,4112 га; 3210900000:01:089:0225, площею 0,7297 га; 3210900000:01:089:0226, площею. 0,5118 га; 3210900000:01:089:0227, площею 0,5634 га.

Окрім того, ухвалою від 23.05.2016 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №810/1443/16, Київський окружний адміністративний суд зупинив рішення №126-5-VII від 17.12.2015 «Про припинення дії договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України в м. Ірпінь в районі ВАТ «Ірпіньмаш».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області, Ірпінської міської ради Київської області - задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року - скасовано, провадження по справі закрито. 07.09.2016 Київським апеляційним адміністративним судом винесено додаткову ухвалу, якою заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі №810/1443/16 скасовано.

Звертаючись до суду із розглядуваним первісним позовом, позивач посилається на те, що спірним договором оренди землі №б/н від 24.03.2016, укладеним між Ірпінською міською радою Київської області та КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» порушено його права землекористування, які належать йому на підставі договору суборенди землі від 18.12.2007 року та оскільки Університет не мав жодних підстав ініціювати розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.03.2006 із відповідачем 1, що призвело до односторонньої відмови від договору суборенди від 18.12.2007, вважає, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:089:022 площею 2,1495 га, №б/н від 24.03.2016 укладений між Ірпінською міською радою Київської області та КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» підлягає визнанню недійсним з моменту його укладання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до вимог частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки зміни або розірвання договору, зобов'язання сторін припиняються у разі розірвання договору.

Відповідно до п. 38 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

23.07.2015 Університет звернувся з листом №2132 до Голови Ірпінської міської ради, в якому повідомив про неможливість використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та просило розірвати договір оренди від 14.03.2006 за взаємною згодою сторін.

28.12.2015 між Ірпінською міською радою та ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України було укладено угоду про припинення договору оренди землі №396 від 28.03.2006.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 20 договору оренди землі сторони обумовили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

28.12.2015 Ірпінська міська рада та ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України підписали акт прийом-передачі (повернення) земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України передав (повернув), а Ірпінська міська рада прийняла земельну ділянку загальною площею 5,0000 га за адресою: м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» (кадастровий номер 3210900000:01:089:0070).

Надаючи правову оцінку угоді від 28.12.2015, укладеній між Ірпінською міською радою та ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України щодо припинення договору оренди землі №396 від 28.03.2006 суд приходить до висновку, що сторонами дотримано вимоги чинного законодавства щодо порядку припинення правовідносин за договором у спосіб його розірвання за взаємною згодою сторін.

При цьому суд має констатувати, що право сторін за договором оренди щодо його розірвання не може бути обумовлене існуванням іншого правочину - договору суборенди щодо цієї земельної ділянки, адже договір суборенди є похідним договором та обмежений строком дії, чинністю основного договору та не може мати обмежувальних для сторін за основним договором положень.

Позивач за первісним позовом виклав в позові доводи, які зводяться до того, що перебування земельної ділянки у його користуванні унеможливлює припинення правовідносин з оренди земельної ділянки, що виникли між іншими особами у спосіб їх припинення за взаємною згодою, водночас, посилання на відповідні положення законодавства, що передбачали б саме такий спосіб припинення правовідносин з оренди землі, позивач у позові не зазначив, а ті посилання, що в позові містяться, висновків суду не спростовують.

Отже правовідносини за договором оренди землі №396 від 28.03.2006, укладеним Ірпінською міською радою та ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України є припиненими з 28.12.2015 року.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що ОСОБА_2 університет біоресурсів і природокористування України, звертаючись до Ірпінської міської ради з заявою про припинення дії договору оренди №396 від 28.03.2006 діяв протиправно, адже це свідчило про намір та реалізацію мети щодо одностороннього припинення дії договору суборенди від 18.12.2007, укладеного позивачем із ОСОБА_2 університетом біоресурсів і природокористування України. В обґрунтування цієї позиції позивач посилається на положення договору суборенди, що передбачають заборону на односторонню відмову від договору та передбачають можливе позбавлення права суборенди або у спосіб письмового погодження порядку вилучення земельної ділянки або у спосіб розірвання договору за взаємною згодою сторін (п.п. 37-39 договору суборенди від 18.12.2007).

Надаючи доводам сторін в цій частині належну юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 37 договору суборенди землі договір припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання суборендарем земельної ділянки у власність або в оренду; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом за письмовою згодою орендаря та суборендаря; ліквідація юридичної особи-суборендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Після припинення дії договору суборендар повертає орендарю земельну ділянку у стані, ні гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду (п. 20 договору суборенди).

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

З огляду на викладені обставини, у зв'язку з припиненням договору оренди землі від 28.03.2006, укладеного між Ірпінською міською радою Київської області та Університетом, що відбулося у спосіб встановлений законом, чинність договору суборенди земельної ділянки від 12.12.2007 є також припиненою з моменту припинення дії договору оренди від 28.03.2006, тобто з 28.12.2015.

Положення п.п. 38,39 договору суборенди розглядуваних правовідносин не стосуються, адже регулюють інші підстави для розірвання (припинення) договору.

Посилання позивача за первісним позовом на договір № 82 від 23.12.2010, укладений виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ «Укрсоцбуд» судом до уваги не приймаються, адже висновків суду про відмову у задоволенні первісного позову не спростовують. Зазначеним договором ТОВ «Укрсоцбуд» прийняв на себе зобов'язання перед виконавчим комітетом Ірпінської міської ради щодо участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня та стосуються соціальних зобов'язань позивача, натомість його укладання не створює для позивача додаткових гарантій та не обмежує відповідачів у праві припинити дію договору оренди від 28.03.2006 із наслідками припинення дії і договору суборенди від 18.12.2007.

Надаючи належну юридичну оцінку доводам позивача щодо визнання недійсним договору оренди від 24.03.2016 № 58, укладеного Ірпінською міською радою та комунальним підприємством «Ірпіньжитлоінвестбуд» суд приходить до наступних висновків.

Рішенням 9 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 11.03.2016 № 667-VII надано КП «Ірпіньтжитлоінвестбуд» в користування на умовах оренди строком на 5 (п'ять) років земельну ділянку, загальною площею 2,1495га, (кадастровий номер 3210900000:01:089:0222) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з правом передачі в суборенду, яка розташована в м. Ірпені, вул. Г. Сковороди, 11.

При прийнятті даного рішення Ірпінська міська рада діяла в межах своїх повноважень, керуючись ст. 12, 93, 124, 134 Земельного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

24.03.2016 на підставі зазначеного рішення укладено спірний договір оренди земельної ділянки №58 між Ірпінською міською радою та комунальним підприємством «Ірпіньжитлоінвестбуд».

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, визнання правочину недійсним.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту зазначених вимог Закону слідує, що необхідною передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Враховуючи, що рішення 9 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради від 11.03.2016 № 667-VII «Про надання КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» в користування на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в м. Ірпінь, вул. Г Сковороди, 11» є чинним та не скасовано, а також приймаючи до уваги, що судом в перебігу розгляду справи не встановлено порушення вимог закону, як під час припинення дії договору оренди від 28.03.2006 так і під час подальшого розпорядження земельною ділянкою Ірпінською міською радою, суд дійшов висновку, що підстав для визнання недійсним договору оренди №б/н від 24.03.2016, укладеного між Ірпінською міською радою Київської області та комунальним підприємством «Ірпіньжитлоінвестбуд» щодо земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:089:0222 площею 2,1495 га, у суду не має, що зумовлює висновки про відмову у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову суд приходить до наступних висновків.

В обґрунтування зустрічного позову про визнання припиненими правовідносин за договором суборенди від 18.12.2007, укладеним між ТОВ «Укрсоцбуд» та Університетом Ірпінська міська рада посилається на те, що оскільки було припинено правовідносини за договором оренди, укладеним Ірпінською міською радою із Університетом 28.12.2015, то оскільки договір суборенди від 18.12.2007 є похідним від первісного договору оренди то його припинення зумовлює припинення і договору суборенди.

На цій підставі Ірпінська міська рада просить суд визнати припиненими правовідносини за договором суборенди від 28.12.2015, укладеним ТОВ «Укрсоцбуд» та Університетом.

Надаючи доводам сторін, в цій частині належну юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З наведених положень закону вбачається, що ним не передбачений такий спосіб захисту як визнання правовідносин припиненими.

Під таким способом захисту права, як припинення правовідносин, треба розуміти право особи на звернення до суду з вимогою про розірвання договору, а спосіб захисту - визнання права (його відсутності) має на меті, перш за все, захист абсолютних прав (наприклад, права власності) у речових правовідносинах.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав.

Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В будь-якому випадку, позивач, звертаючись до суду має обрати ефективний засіб, який здатен забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, можна зробити висновок, що порушені, невизнані або оспорюванні права можуть бути захищені і у спосіб, хоча і не визначений законом або договором, однак такий спосіб захисту має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права.

Звертаючись із зустрічним позовом, позивач обрав спосіб захисту, який не передбачений законом та договором.

Ірпінська міська рада Київської області не є стороною за договором суборенди від 18.12.2007 та хоча предметом цього договору і є право користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Ірпеня, але прав позивача за зустрічним позовом не порушує.

З висновків, до яких суд дійшов вище вбачається, що із припиненням орендних правовідносин між Ірпінською міською радою та Університетом за договором від 28.03.2006 припинилися і похідні від цього договору правовідносини, зокрема правовідносини щодо суборенди землі за договором від 18.12.2007, укладеним ТОВ «Укрсоцбуд» та Університетом.

Підтвердженням припинення таких правовідносин може служити прийняття Ірпінською міською радою рішення щодо нового розпорядження земельною ділянкою, її поділ, надання у користування новим учасникам за новими орендними правовідносинами, що передбачають і фактичне передання у користування спірної земельної ділянки та навіть її забудову новим користувачем.

Наведене є свідченням того, що право Ірпінської міської ради Київської області, як суб'єкта права власності на земельну ділянку жодним чином не порушується позицією ТОВ «Укрсоцбуд» про те, що у нього збереглися права орендаря на цю земельну ділянку навіть за умови припинення основного договору оренди від 28.03.2006.

ТОВ «Укрсоцбуд» не обмежений у праві звернення до суду із позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, якщо вважає, що вони є порушеними але реалізація ТОВ «Укрсоцбуд» свого процесуального права не може породжувати прав у Ірпінської міської ради, у якості заперечень проти позову звертатися із власними позовами, метою яких не є захист порушених прав, адже такі права не є порушеними, а, по суті, встановлення юридичного факту - факту припинення правовідносин за договором суборенди, укладеним ТОВ «Укрсоцбуд» із Університетом, факту відсутності у позивача за первісним позовом права за договором суборенди від 18.12.2007.

Тим більше, Ірпінська міська рада Київської області вимагає визнати припиненими правовідносини починаючи з певної дати - 28.12.2015, тобто встановити факт припинення правовідносин за договором ретроспективно, починаючи з дати припинення основного договору оренди.

На думку суду вимоги позивача про встановлення юридичних фактів не можуть виступати самостійним предметом спору і, відповідно, способом захисту, а можуть та мають бути досліджені та встановлені під час вирішення спору про право .

Тобто свобода розсуду, свобода застосування та вибору способу захисту порушеного права є обмеженою, адже має узгоджуватися із змістом порушеного права та оцінкою відповідності обраного способу захисту суті порушення.

Суд може погодитися із тим, що сприйняття ТОВ «Укрсоцбуд» свого становища як законного землекористування земельною ділянкою може завдавати певних труднощів у реалізації Ірпінською міською радою свого права по розпорядженню земельною ділянкою, щодо якої позивачем заявляються претензії, водночас, навіть наявність негативних наслідків від такого розуміння ТОВ «Укрсоцбуд» свого правового становища у розглядуваних правовідносинах не може виправдовувати подання позову, який не відповідає ознакам ефективного, належного способу захисту, адже право ради не є порушеним, а з огляду на вимогу про ретроспективне встановлення факту, такий спосіб не можна вважати і превентивним для захисту права ради на майбутнє.

Наведене зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні зустрічного позову.

При цьому відмовляючи у задоволенні зустрічного позову судом враховано, що права ТОВ «Укрсоцбуд» як користувача земельною ділянкою площею 5,0000 га, розташованою за адресою м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» є припиненими, в силу припинення правової підстави для такого користування - договору суборенди від 18.12.2007. Припинення договору суборенди від 18.12.2007 відбулося 28.12.2015 внаслідок припинення договору оренди від 28.03.2006, що відбулося із дотриманням вимог законодавства у спосіб укладання угоди про припинення від 28.12.2015, що презюмує відсутність у ТОВ «Укрсоцбуд» права на земельну ділянку площею 2,1495 га, що розташована за адресою м. Ірпінь, вул. Г.Сковороди, 11, що є новим об'єктом землекористування та перебуває у користуванні третіх осіб на відповідній правовій підставі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Київської області справи № 911/2823/16 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди від 28.12.2015 суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Досліджуючи клопотання ТОВ «Укрсоцбуд» про зупинення провадження у справі, зміст позовної заяви, що було подано позивачем по справі № 911/2823/16 суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення цього клопотання відсутні, а його задоволення призвело б до невиправданого затягування розгляду цієї справи.

Як вбачається, судом здійснено власну оцінку угоди від 28.12.2015, укладеної Ірпінською міською радою та Університетом, про визнання якої ТОВ «Укрсоцбуд» подано позов, адже суд необмежений в можливості здійснити самостійну оцінку цього правочину, як такого, що пов'язаний із предметом спору.

Судом встановлено, що Ірпінська міська рада та Університет припинивши дію договору оренди від 28.03.2006, уклавши угоду про припинення від 28.12.2015 діяли із дотриманням вимог закону та реалізація ними свого права на припинення орендних правовідносин не перебуває у залежності від згоди на це ТОВ «Укрсоцбуд» як суборендаря земельної ділянки.

Враховуючи здійснену судом самостійну оцінку зазначеного правочину, та з огляду на висновки про дотримання вимог законодавства під час припинення договору оренди від 28.03.2006, суд дійшов висновку про неможливість зупинення проводження у справі, адже таке зупинення суперечило б приписам ст. 79 ГПК України.

Клопотання позивача за зустрічним позовом про вихід за межі позовних вимог судом задоволено бути не може. В тексті зазначеного клопотання міститься прохання з метою захисту прав Ірпінської міської ради вийти за межі позовних вимог та встановити дійсність угоди від 28.12.2015. Водночас, перевірка дійсності, правомірності, законності зазначеного правочину входить до безпосереднього кола фактів, що підлягало встановленню в межах цієї справи з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи, було встановлено та не потребує прийняттю окремого процесуального рішення з цього питання.

Отже, з огляду на висновки суду про відсутність порушення права Ірпінської міської ради та недоцільність застосування такого способу захисту права як визнання правовідносин припиненими, вбачається також недоцільним прийняття судом процесуального рішення про визнання угоди від 28.12.2015, укладеної Ірпінською міською радою та Університетом дійсною, адже її дійсність презюмується.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, з матеріалів справи судом також не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, судом враховано, що в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, що в сукупності із іншими обставинами дає суду підстави дійти висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 44, 49, 66, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 29.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.10.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник