Ухвала

від 03.10.2016 по справі 520/11975/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/11975/16-ц

Провадження № 2/520/4996/16

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

03.10.2016 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

30.09.2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просив суд ухвалити рішення, яким:

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час придбання ОСОБА_2 часток розміром 87/1000 та 51/1000 на земельну ділянку, площею 0,0563 га, кадастровий номер 5110136900:39:004:0163, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, земельна ділянка 5-А;

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час придбання ОСОБА_2 на частку розміром 51/1000 частин у спільній частковій власності на житловий будинок, загальною площею 1814,1 кв.м., житловою площею 623,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег. 5-а;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 174\1000 частин, що складають ? частину на частку в розмірі 87\1000 частин земельної ділянки, площею 0,0563 га, кадастровий номер 5110136900:39:004:0163, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, земельна ділянка 5-А, як таке, що було набуто ним у порядку поділу спільного сумісного майна;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 102\1000 частин, що складають ? частину на частку в розмірі 51\1000 частин земельної ділянки, площею 0,0563 га, кадастровий номер 5110136900:39:004:0163, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, земельна ділянка 5-А, як таке, що було набуто ним у порядку поділу спільного сумісного майна;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 102\1000 частин, що складають ? частину на частку в розмірі 51\1000 частин у спільній частковій власності на житловий будинок, загальною площею 1814,1 кв.м., житловою площею 623,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег 5а, як таке, що було набуто ним у порядку спільного сумісного майна.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 петровича на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, що територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог ст.ст. 119 ЦПК України, а саме не в повному обсязі сплачений судовий збір.

Так позивачем не визначено ціну позову та згідно квитанцій сплачено судовий збір у розмірі 1262, 50 гривень за вимоги майнового характеру, та 1102,42 гривень за вимоги немайнового характеру, однак суддя вважає, що зазначена сума судового збору не відповідає дійсній вартості майна.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», встановлена у 2016 році мінімальна заробітна плата в місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

З позовних вимог вбачається, що позивач об'єднав 3 вимоги майнового характеру з 2 немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (який набрав законної сили 01.11.2011 року) передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 % ціни позову але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 6 890 гривень.

Разом з тим відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (в редакції від 01.09.2015 року) передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0, 4 % мінімальної заробітної плати, що становить 551, 20 гривень.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Крім того в пункті 13 вказаної Постанови зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становить - 20 670 гривень (за три вимог майнового характеру 6890х3) + 1102, 40 гривень (за 2 вимоги немайнового характеру 551, 2 х 2 ) = 21 772, 40 гривень , а з урахуванням сплаченої суми судового збору 1 262, 50 гривень та 1 102,42 гривень, не сплачена сума складає 19 407, 48 гривень .

Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок: відкритий в банку - ГУДКУ в Одеській області, ( Київського району м. Одеси)

Код отримувача (код за ЄДРОУ): 38016923;

Банк отримувача: УК у м. Одесі

Код банку отримувача (МФО): 828011

№ доходного рахунку 31218206700005

Код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Також відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України

Згідно абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

У зв'язку з тим, що до Київського районного суду міста Одеси не надійшло підтвердження про зарахування сплаченого судового збору у розмірі 1262, 50 грн. за квитанцією № ПН1978 від 30.09.2016 року та судового збору у розмірі 1 102, 42 гривень за квитанцією № ПН1915 від 30.09.2016 року до спеціального фонду Державного бюджету України, позивачеві необхідно надати до суду документ (витяг) на підтвердження зарахування сплаченого вищевказаного судового збору , за подання даної позовної заяви до спеціального фонду Державного бюджету України, сплачених за реквізитами Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 13.10.2016 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.