Рішення

від 22.09.2016 по справі 910/15836/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2016Справа №910/15836/16

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-А";

про стягнення 18 134,17 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Майданік В.Ю., представник, довіреність № б/н від 21.09.2016 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 10 483,21 грн. заборгованості, 6 705,82 грн. інфляційних втрат, 945,14 грн. 3% річних, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 року порушено провадження у справі № 910/15936/16, розгляд справи призначено на 22.09.2016 року.

У судовому засіданні 22.09.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Предметом діяльності Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач), згідно з п.3.2.2. Статуту є, серед іншого, забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг, з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРИЗОНТ-А" (надалі - відповідач) займає приміщення за адресою м. Київ, вул. Юрія Гагаріна, 2/35.

Позивач, на підставі договорів з тепло та водопостачальними організаціями (ПАТ «Київенерго», ТОВ «ЄВРОРЕКОНСТРУКЦІЯ», ПАТ АК «Київводоканал» приєднав до своєї мережі відповідача, як субабонента, та надавав відповідачу послуги з центрального опалення, холодного водопостачання, а відповідач фактично споживав послуги, але не здійснював оплату за їх споживання.

Таким чином, між відповідачем і позивачем фактично склалися позадоговірні відносини, які підпадають під ознаки договору про надання комунальних послуг. Позивач не припиняв весь період, за який виникла заборгованість, надавати відповідачу комунальні послуги, а відповідач продовжував ними користуватися, від їх отримання не відмовлявся.

Так, за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. позивачем було надано відповідачеві комунальні послуги вартістю 10 483 грн. 21 коп., з них: за послугу з центрального опалення - 9 537,25 грн.; з холодного водопостачання - 945,96 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть 'бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі балансоутримувач) власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Отже, позивач як балансоутримувач, має права, передбачені пунктом 6 частини 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово- комунальних послуг.

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні» є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст. З Закону). Відповідно до зазначеного Закону (ст. 1), споживачем є фізична або юридична особа, яка споживає або має намір споживати комунальні послуги. У розумінні ст.1 згаданого закону особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, що вона фактично користується чи має намір користуватися цими послугами. Тому обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» від 20 травня 1999р. № 686-ХІУ, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Несплата відповідачем вартості наданою та отриманою послуги порушують права позивача як балансоутримувача будівлі, в якому перебуває відповідач, а також права позивача як колективного замовника (абонента) комунальних послуг, яким укладено договори з виконавцями цих послуг.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача, за змістом якого останній визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 10 483,21 грн. та зобов'язується її погасити до 01.03.2017 р.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-А" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10 483,21 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 945, 14 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 705,82 грн. за період з 01.11.2012 р. по 31.07.2016 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-А" 3% річних у розмірі 945,14 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 705,82 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ-А" (інд. 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33, код ЄДРПОУ 37470620) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 10 483 (десять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 21 коп. заборгованості, 6 705 (шість тисяч сімсот п'ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 14 коп. 3% річних та 1 387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 27.09.2016 р.