Ухвала

від 29.09.2016 по справі 803/99/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 876/2273/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (далі - ТзОВ «Українська сирна компанія») 29.01.2016 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі-Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0017981501 від 28.09.2015 року, видане Луцькою об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 28 вересня 2015 року № НОМЕР_1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції скаргою Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що внаслідок порушення позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання у строки, встановлені законом, Луцькою ОДПІ правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених Податковим кодексом України, а норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України є прямою та не звільняє платника податків від нарахування штрафу за порушення строку сплати податків незалежно від причин такого прострочення. Окрім цього, зазначає, що представник ТзОВ «Українська сирна компанія» у судовому засіданні не заперечив факт несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ, проте суд першої інстанції не взяв цього при прийнятті оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Українська сирна компанія» є юридичною особою, зареєстроване платником ПДВ.

Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «Українська сирна компанія», якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України ТзОВ «Українська сирна компанія», а саме підприємство не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ протягом граничного строку: по строку 30.01.2015 року в сумі 2073,10 грн. фактично сплачено (погашено) 05.02.2015 року в сумі 2073,10 грн., по строку 17.06.2015 року в сумі 576120,90 грн. фактично сплачено (погашено) 22.06.2015 року в сумі 576120,90 грн. та складено акт від 05.08.2015 року № 3271/15-01/37425007 (а.с.16-19).

Таким чином, підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 57819,40 грн.

На підставі акту перевірки від 05.08.2015 року №3271/15-01/37425007 Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 28.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0017981501, яким за затримку на 65 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 578194,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 57890,40 грн.

За результатами адміністративного оскарження Рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області від 13.11.2015 року №7152/10/03-20-10-03-06 та ДФС України від 28.12.2015 року №27772/6/99-99-10-01-01-25 скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.16-19, 34-36).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області провела перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «Українська сирна компанія», право на проведення якої нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Колегія суддів зазначає, що правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.126.1 ст.126.1 ПК, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

В силу пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України під погашенням податкового боргу розуміється зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п .50.1. ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що в картці особового рахунку платника ПДВ - ТзОВ «Українська сирна компанія» за платежем 14010100 (ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за 2015 рік (а.с.66-73) проведено нарахування податкового зобов'язання з ПДВ згідно поданої платником податку податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 2534,00 грн. (а. с. 74-75), по терміну сплати 30.01.2015 року. Нарахована сума податку частково перекрита наявною на цю дату переплатою в сумі 460,88 грн., а решту - 2073,12 грн. погашено платником 05.02.2015 року (платіжне доручення від 05.02.2015 року № 514 на суму 3100,00 грн.).

Крім того, в картці особового рахунку платника ПДВ 17.06.2015 року проведено нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 583318,00 грн., визначеного ТзОВ «Українська сирна компанія» в поданому 17.06.2015 року уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - травень 2015 року, яким виправлено помилки за звітний (податковий) період - лютий 2015 року, а саме, збільшено за лютий 2015 року суму ПДВ, що підлягає сплаті на 583318,00 грн. (а.с. 76-77). Нарахована сума податку частково перекрита наявною на цю дату переплатою в сумі 7197,11 грн., а решту суми - 576120,89 грн. перекрито 22.06.2015 року шляхом проведення в обліку задекларованої у податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року (а.с. 78-79) суми від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 639071,00 грн. та, відповідно, погашено наявний на цю дату борг.

Загальна сума штрафу складає 57819,40 грн., що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (а.с. 10) і не заперечується позивачем.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не містить норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань (податкового боргу) у разі подання уточнюючого розрахунку після закінчення граничного строку подання розрахунків та спливу граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Аналізуючи приписи пункту 126.1 ст. 126 ПК України, апеляційний суд вважає, що цією нормою прямо передбачена відповідальність у випадку несплати податкового зобов'язання (податкового боргу) у строк, встановлений Податковим кодексом України, а тому ця норма є прямою та не звільняє платника податків від нарахування штрафу за порушення строку сплати податків.

Посилання суду першої інстанції на відсутність повноважень податкового органу на проведення перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ТзОВ «Українська сирна компанія», є помилковим, так як, на погляд колегії суддів, така перевірка є по суті камеральною перевіркою по узгоджених документах і не потребувала проведення документальної перевірки (сума боргу та терміни його сплати платником визнавався, що не потребували встановлення таких фактів документальною перевіркою).

Звертаємо увагу на постанову Верховного суду України від 09.02.2016 року по справі №21-538а14, якою підтверджено правильність податкового повідомлення-рішення податкового органу про сплату штрафу за п. 126.1 ст. 126 ПК України, яке було прийняте на підставі акта про результати перевірки своєчасності сплати заборгованості з податку на прибуток, а не акта документальної перевірки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що Луцькою ОДПІ правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених Податковим кодексом України, оскільки позивачем порушено свій обов'язок щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання у строки, встановлені законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим неправомірно задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, 26.09.2016 року на адресу суду надійшло клопотання Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про закриття провадження у справі з тих підстав, що господарським судом Волинської області 05.04.2016 року в справі №903/844/15 винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи ТзОВ «Українська сирна компанія». На сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що ТзОВ «Українська сирна компанія» (код ЄДРПОУ 37425007) має статус припиненої юридичної особи (запит Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

З матеріалів справи видно, що Господарським судом Волинської області 05.04.2016 року в справі №903/844/15 винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія».

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 08.04.2016 року державним реєстратором внесено запис №11981170016005899 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія». Дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому таке підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю з врахуванням вищенаведених обставин.

Керуючись ст. ст. 157, 160 ч. 3, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі №803/99/16 скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_2

Ухвала у повному обсязі складена 04.10.2016 року.