г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 171/1138/16-к
Номер провадження 1-кп/213/204/16
В И Р О К
Іменем України
05 жовтня 2016 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника потерпілої: Держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області- ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 42015040410000005 від 27.03.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився: м.Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, освіта: базова вища, працює: головою фермерського господарства «БОБКО», одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарства «БОБКО» (код ЄДРПОУ № 20271190) (далі-ФГ «БОБКО») здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_1 від 30.10.1992року та зареєстроване за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вул. Гагаріна, 83. Згідно зі статутом господарства предметом діяльності є виробництво, виготовлення, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції на засадах підприємництва, здійснення інших видів діяльності, пов`язаних з аграрним виробництвом України. Відповідно до установчого договору ФГ «БОБКО» від 11.05.2005 року за № 546- затверджено головою господарства ОСОБА_6 .
Вказане господарство використовувало згідно Державного акту на право постійного користування землею (серії ДП АП № 000085 від 24.01.1997року), земельну ділянку на території Великокостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, площею 47,2 га, яка надавалась ОСОБА_7 для ведення селянського (фермерського) господарства. ОСОБА_7 був членом ФГ «БОБКО», обробляв її і вирощував сільськогосподарську продукцію. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.06.2015 року.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Статтею 126 зазначеного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Так, після смерті батька, ОСОБА_6 знаючи, що в ФГ «БОБКО» відсутні правовстановлюючі документи на право використання вказаної земельної ділянки, без їх переоформлення, в нього виник умисел на подальше використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Діючи з метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_6 , будучи головою ФГ «БОБКО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, в період часу з 15.06.2005року по 25.03.2015року, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, самовільно зайняв та з корисливих мотивів використовував земельну ділянку розташовану на території Великокостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, площею 47,2 га для ведення селянського фермерського господарства, вирощування сільськогосподарських культур, чим завдано матеріальну шкоду державі на суму 146398гривень 92 коп. в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровської області, яка у відповідності до примітки до ст. 197-1 КК України у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і визнається значною шкодою.
Згідно висновку судової експертизи з питань землеустрою за № 20 від 22.03.2016 фактична сума завданих збитків внаслідок самовільного зайняття ФГ «БОБКО» земельної ділянки площею 47,2 га, яка розташована на території Великокостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», станом на момент виявлення відповідного правопорушення, а саме - на 2015 рік, становить 146398 (сто сорок шість тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 92 копійки.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України він визнає в повному обсязі, щиро розкаявся. Викладені в зміненому обвинувальному акті обставини не оспорював. Після смерті батька -він не оформив своєчасно документи на земельну ділянку через юридичну необізнаність. При визначенні міри покарання, просив суд суворо не карати.
Представник потерпілої сторони: Держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області- ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона підтримує змінене обвинувачення. Разом з цим пояснила, що комісією з обстеження земельної ділянки на території Великокостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області було встановлено, що обвинувачений незаконно використовував земельну ділянку площею 47,2 га, документи належним чином на користування землею не оформив. Просила суворо не карати обвинуваченого.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно кваліфікували за ст.197-1 ч.1 КК України.
Вказані докази у своєму взаємозв`язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 винуватий у вчиненні вищезазначеного кримінально караного діяння, передбаченого ст. 197-1 ч.1 КК України за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який вину визнав повністю, щиро кається, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, одружений, раніше не судимий, цивільний позов не заявлено, представник потерпілого на суворій мірі покарання не наполягала.
Суд ураховує також наявність у обвинуваченого відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом`якшуючих покарання обставин, а саме: визнання вини, щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у вигляді штрафу в доход держави у межах санкції ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.
Суд розглядає кримінальне провадження стосовно обвинуваченого в межах пред`явленого зміненого обвинувачення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 -9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу- не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в доход держави в розмірі двісті десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3570 (три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу- не обирати.
Матеріали кримінального провадження № 42015040410000005 від 27.03.2015 року залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №171/1138/16-к, пр.№ 1-кп/213/204/16.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2016 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 61817999 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу
Соловйова Л. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні