Постанова

від 29.09.2016 по справі 813/2649/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року № 813/2649/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2Я.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, у якому просить суд:

"- визнати протиправними дії Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий помер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область;

- зобов'язати Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область."

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при зверненні до Жовківської районної державної адміністрації з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий помер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область, позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на абз. 1-3 п. 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Зазначає, що єдиною вимогою законодавства для затвердження районною державною адміністрацією проекту землеустрою, є його попереднє погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України. Законом не передбачено подання власником земельної ділянки для затвердження проекту землеустрою будь-яких інших документів чи право районної державної адміністрації вимагати будь-які інші документи. Чинним законодавством не передбачено права районної державної адміністрації відмовити у затвердженні поданого проекту землеустрою з будь-яких підстав, оскільки у випадку дотримання власником земельної ділянки процедури погодження проекту землеустрою, передбаченої статтею 186-1 ЗК України, районна державна адміністрація зобов'язана у всіх випадках прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При цьому, у своїй відмові Жовківська РДА Львівської області не вказала про недотримання власником земельної ділянки, ОСОБА_2В процедури погодження проекту землеустрою. У свою чергу, Жовківська районна державна адміністрація не мала жодної законної підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення, оскільки він попередньо був погоджений у встановленому законом порядку. Вважає відмову Жовківської районної державної адміністрації протиправною та такою, що порушує його права.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що земельна ділянка площею 2,1230 га, на частину якої розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, була отримана ОСОБА_4 у приватну власність на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації від 30.08.2002 № 779 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю громадянам ОСОБА_3 сільської ради». Надалі ОСОБА_4 звернулась до ліцензованої організації щодо розробки землевпорядної документації із землеустрою, щодо поділу вищенаведеної земельної ділянки, внаслідок сформована нова земельна ділянка із земель пайового фонду площею 0,49 га з кадастровим № 4622787900:32:000:0065 (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства). Дану земельну ділянку площею 0,49 га (кадастровий № 4622787900:32:000:0065) ОСОБА_4 продала ОСОБА_5М за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.12.2013. Надалі ОСОБА_6 09.01.2014 уклав договір дарування на дану земельну ділянку з ОСОБА_2 Стверджує, що вищенаведені правочини щодо відчуження земельної ділянки площею 0,49 га з кадастровим № 4622787900:32:000:0065, відповідно до п 15. Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, є нікчемним, а отже власником даної земельної ділянки залишається ОСОБА_4, яка і повинна розпоряджатися вищезазначеним нерухомим майном, а отже обмеження щодо заборони зміни цільового призначення, купівлі-продажу земельної ділянка площею 0,49 га (кадастровий № 4622787900:32:000:0065) не підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Відповідач у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання від 08.09.2016 (вх. № 22382), в якому просить справу розглянути без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 04.07.2016 звернувся до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий помер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

На зазначену заяву позивачу надійшла відповідь Жовківської районної державної адміністрації Львівської області від 15.07.2016 № 02-36/2452, в якій повідомлено, що 13.11.2014 розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації затверджено детальний план території по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 0,49 га, кадастровим № 4622787900:32:000:0065. Відповідно до абз. 1 -3 п 15. Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Вважаючи підставу для відмови незаконною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно п. 15 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Згідно з ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 18 ст.186 Земельного кодексу України встановлено, що ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Стаття 186-1 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Для погодження проекту землеустрою згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу України розробник такого проекту (суб'єкт господарювання, який має ліцензію на таку діяльність) подає на погодження до органів, визначених цим Кодексом, за місцем розташування земельної ділянки, оригінал або у випадках, передбачених Кодексом, завірені ним копії проекту землеустрою.

Відповідні органи зобов'язані надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як встановлено судом, згідно з договором дарування земельної ділянки від 09.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 37, ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,49 га за кадастровим номером 4622787900:32:000:0065. Цільове призначення земельної ділянки: ведення особистого селянського господарства. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.01.2014 № 15905538.

Відповідно до вищевказаного правочину, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,49 га на території ОСОБА_3 сільської ради Жовківського району (за межами населеного пункту).

Крім того, 13.11.2014 розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 затверджено детальний план території по зміні цільового призначення земельної ділянки площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

При цьому, 11.04.2014 Жовківською районною адміністрацією відмовлено ОСОБА_2Я в затвердженні детально плану території вищезазначеної земельної ділянки з тих підстав, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель пайового фонду, ОСОБА_2 не погодився з таким рішенням Жовківської РДА та звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 у справі № 813/4961/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 28.10.2011 у справі № 876/8919/14, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправними дії Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови позивачу в затвердженні детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 0,4900 га з кадастровим номером 4622787900:32:000:0065 з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування АЗС на території ОСОБА_3 сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту) та зобов'язано Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області затвердити ОСОБА_2 детальний план території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 0,4900 га з кадастровим номером 4022787900:32:000:0065 з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування АЗС на території ОСОБА_3 сільської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту).

Також 11.12.2014 позивач звернувся до Відділу Держземагентства у Жовківському районі Львівської області з метою погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900;32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район. Львівська область, але йому було відмовлено в такому погодженні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 у справі № 813/8630/14 задоволено позовні вимоги Романіва О Я. до Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області та зобов'язано Відділ Держземагентства у Жовківському районі Львівської області погодити ОСОБА_2Я, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

Суд звертає увагу, що вимогою законодавства для затвердження районною державною адміністрацією проекту землеустрою, є його попереднє погодження в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України та не передбачено подання власником земельної ділянки для затвердження проекту землеустрою будь-яких інших документів чи право районної державної адміністрації вимагати будь-які інші документи.

Чинним законодавством не передбачено права районної державної адміністрації відмовити у затвердженні поданого проекту землеустрою з будь-яких підстав, оскільки у випадку дотримання власником земельної ділянки процедури погодження проекту землеустрою, передбаченої статтею 186-1 Земельного кодексу України, районна державна адміністрація зобов'язана у всіх випадках прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Суд зазначає, що Жовківська районна державна адміністрація не мала підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення, оскільки він попередньо був погоджений установленому законом порядку.

При цьому, у своїй відмові Жовківська районна державна адміністрація не вказала про недотримання власником земельної ділянки, ОСОБА_2, процедури погодження проекту землеустрою.

Вирішуючи питання про правомірність відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, суд звернув увагу, що така відмова, оформлена листом від 15.07.2016 № 02-36/2452, є необґрунтованою, зокрема, вона не містить викладу конкретних недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на нормативно-правові акти, приписи яких не дотримано заявником.

З огляду на те, що відмова відповідача є необґрунтованою, заявник позбавлений можливості усунути наявні недоліки, та, як наслідок, реалізувати своє право власника на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дії Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий помер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область протиправними.

Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція викладена в постанову Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

З урахуванням тієї обставини, що позивач неодноразово звертався до Жовківської районної державної адміністрації з одних і тих же питань, тому суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий помер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

3. Зобов'язати Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування автозаправної станції, площею 0,4900 га, кадастровий номер 4622787900:32:000:0065 за адресою: ОСОБА_3 сільська рада, Жовківський район, Львівська область.

4. Стягнути з Жовківської районної державної адміністрації Львівської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн 42 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 04.10.2016.