Ухвала

від 28.09.2016 по справі 817/624/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2016 року Р і в н е №817/624/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сала А.Б., за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник не прибув,

третьої особи:представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 доДержавного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністативним позовом до Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 30.06.2016 постановленою судом без виходу судді до нарадчої кімнати, залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12.08.2015 відповідачем було здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку, що знаходиться на території Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер 5623485000:05:031:0062, призначеної для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_5. Зазначила, що вказана ділянка була відчужена позивачем ОСОБА_3 на підставі договору міни від 15.10.2007 за №3826. Таким чином ігноруючи вищевказаний договір, відповідач зареєструвала право власносі з порушенням вимог законодавства. Вважає, що вказана реєстрація унеможливлює виконання договірних зобов'язань та може призвести до негативних наслідків у вигляді притягнення до цивільно-правової відповідальності.

В судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві. Просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки не відомі. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі. Судом не визнавалася обов'язковою участь третьої особи в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі договору міни від 15.10.2007 за №3826 посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_6 ОСОБА_2 була відчужена земельна ділянка площею 0,1 га, що знаходиться на території Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер 5623485000:05:031:0062 ОСОБА_3.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 отримано у власність частину земельної ділянки площею 0,1 га з земельної ділянки загальною площею 1,45 га, що стало підставою для виділення її в окремий об'єкт нерухомого майна та реєстрації права власності.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,45 га для ведення особистого селянського господарства громадянки ОСОБА_2 було сформовано дві земельні ділянки площами 1,34 га та 0,1 га.

На підставі заяви ОСОБА_7 від 12.08.2015 за реєстраційним номером 12785337 та документів, поданих для державної реєстрації, 12.08.2015 державний реєстратор прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23599896 та видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 42138308.

На підставі вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4В було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_2 площею 0,1 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер - 5623485000:05:031:0062.

Оскільки, на думку позивача відповідачем не було досліджено належним чином державний акт ЯБ №069869 в якому приватним нотаріусом ОСОБА_6 проставлена відмітка, що земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер - 5623485000:05:031:0062 віджужено на підставі договору міни, то рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 23599896 від 12.08.2015 підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі В« Zand v. AustriaВ» вказав, що словосполучення В«встановлений закономВ» поширюється не лише на правову основу самого існування В«судуВ» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття В«суд, встановлений закономВ» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає В«усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається В«судом, встановленим закономВ» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1 с. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При цьому, термін В«суб'єкт владних повноваженьВ» , позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2015 державним реєстратором прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4В було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_2 площею 0,1 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер - 5623485000:05:031:0062.

Оспорення рішення, дій чи бездіяльності відповідача після оформлення права власності на спірну земельну ділянку передбачає наявність цивільного спору про право власності на неї, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у спосіб, визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України, а також у відповідності до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічного змісту правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.03.2016 справа №21-5430а15.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З врахуванням наведеного суд вважає, що ці позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя Сало А.Б.