Рішення

від 26.09.2016 по справі 910/10372/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016Справа №910/10372/16

За позовомОСОБА_1 доПовного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія" провизнання недійсним рішення зборів в частині

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився від відповідача: Музика Д. м. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом заявою до Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія", в якому просить суд визнати недійсним рішення зборів суддів Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія" від 12.05.2005 в частині виключення ОСОБА_1 з числа засновників Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10372/16/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 витребувано від Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Шевченківської районної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві реєстраційну справу Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія" та оголошено перерву в судовому засіданні на 03.08.2016.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/1487 від 03.08.2016 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2016 у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А. Б., справу № 910/10372/16 передано для розгляду судді Дупляк О. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 прийнято справу № 910/10372/16 до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 відкладено розгляд справи на 12.09.2016, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, який був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 розгляд справи відкладено на 26.09.2016.

В судове засідання 26.09.2016 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи, в яких проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав їх необгрунтованості.

Позовні вимоги про визнання недійсними рішення зборів Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія" від 12.05.2005 в частині виключення ОСОБА_1 з числа засновників юридичної особи мотивовані порушенням її корпоративних прав. Так, позивач стверджує, що не подавала заяву про вихід з товариства за три місяці, як це передбачено законодавством та установчим договором.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на правомірність оскаржуваного рішення загальних зборів Повного товариства "Київський міський ломбард "Меленчук і компанія" в частині виключення позивача зі складу учасників юридичної особи.

Поряд з запереченнями проти позову, відповідач також просить застосувати до позовної заяви наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити у позові в порядку ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 26.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 27.12.1999 Мінською районною державною адміністрацією міста Києва було зареєстровано Повне товариство "Київський міський ломбард", засновниками цього товариства виступили 58 фізичних осіб, серед яких в тому числі, позивач - ОСОБА_1.

В подальшому найменування Повного товариства "Київський міський ломбард" було змінене на Повне товариство "Київський ломбард "Мельничук і компанія" за рішенням Загальних зборів учасників від 22.06.2005, оформленого протоколом № 1 (продовжене засідання з 12.05.2005).

Відповідно до установчого договору про створення та діяльність Повного товариства "Київський міський ломбард" від 20.11.1999, що укладався на невизначений строк, статутний фонд товариства складав 10 000,00 грн і був поділений на 1 000 часток.

Грошовий внесок позивача, за даними установчого договору, становив 100,00 грн., частка в статутному фонді - 1 %, кількість голосів - 10.

Позивач стверджує, що 12.05.2005 відповідачем було проведено засідання Загальних зборів учасників Повного товариства "Київський міський ломбард" та прийнято незаконне рішення, а саме: ОСОБА_1 незаконно виведено (виключено) зі складу учасників юридичної особи.

Зазначене рішення оформлене протоколом Загальних зборів учасників № 1 від 12.05.2005.

Незаконність виключення позивач обґрунтовує тим, що вона не подавала заяву про вихід зі складу товариства за три місяці, як це передбачено п.п. 7.3.7 установчого договору про створення та діяльність Повного товариства "Київський міський ломбард" та ч. 1 ст. 126 Цивільного кодексу України.

Статтею 119 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 12.05.2015) повне товариство визначалося як юридична особа, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Частиною 1 ст. 126 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 12.05.2015) передбачалося, що учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.

Підпунктом 7.3.1 установчого договору про створення та діяльність Повного товариства "Київський міський ломбард" від 20.11.1999 до прав учасників товариства було віднесено право вийти зі складу товариства, попередивши про це не пізніше, ніж за три місяці та право отримати вартість свого внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства відбулося виключно в межах правового поля, а саме: на підставі її власної заяви, у зв'язку з чим, твердження позивача про незаконність рішення та порушення її прав не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що 31.12.2004 відповідачем було отримано від ОСОБА_1 нотаріально посвідчену заяву датовану 20.12.2004, згідно з якою вона просила вивести її зі складу засновників товариства та провести розрахунок згідно з річним балансом підприємства на день подачі заяви.

Засідання Загальних зборів учасників Повного товариства "Київський міський ломбард", що оформлене протоколом № 1 відбулося 12.05.2005.

З указаного протоколу вбачається, що питанням п'ятим порядку денного засідання було розгляд заяв шести учасників товариства, зокрема, і позивача, про вихід з товариства, щодо названого питання загальними зборами було заслухано виступ Голови правління товариства Меленчук Л.Т., виступ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Музики Д.М., подання цими особами належним чином складених заяв, внаслідок чого було прийнято рішення про вихід з товариства шести осіб, серед яких, в тому числі, ОСОБА_1 Отже, належним чином оформлена заява про вихід позивача з товариства була подана товариству більше, ніж за три місяці до проведення засідання Загальних зборів учасників товариства.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала протокол № 1 від 12.05.2005, тобто, її участь в засіданні Загальних зборів учасників документально підтверджена, так само як і волевиявлення щодо виходу з повного товариства у передбаченому законодавством порядку та з дотриманням умов установчого договору.

У протоколі № 1 засідання Загальних зборів учасників Повного товариства "Київський міський ломбард" зафіксовано, що на момент проведення такого засідання відповідач мав копію заяви позивача про вихід з товариства, проте, оскільки присутня на засіданні ОСОБА_1 подала оригінал належним чином оформленої заяви, питання про її вихід було розглянуте по суті.

На переконання суду, подання заяви про вихід з повного товариства є дією, спрямованою на припинення прав та обов'язків учасника товариства. Таке право учасника товариства на вихід з товариства, так само як і його реалізація не можуть залежати від згоди товариства чи інших його учасників, адже у цьому конкретному випадку, це є невід'ємним суб'єктивним правом фізичної особи (громадянина).

З викладеного слідує, що учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не слід пов'язувати ні з рішенням вищих керівних органів юридичної особи, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід або вручення заяви до органів зв'язку, тоді як положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Отже, враховуючи, що оригінал належним чином оформленої заяви про вихід з учасників товариства позивачем було пред'явлено відповідачеві безпосередньо на засіданні Загальних зборів учасників Повного товариства "Київський міський ломбард" 12.05.2005, ОСОБА_1 слід вважати такою, що втратила статус учасника товариства.

Оскільки позивач особисто була присутня на засіданні Загальних зборів учасників, особисто подала належним чином оформлені заяву та підтримала її на засіданні, підстави вважати наявним факт порушення її корпоративних прав у суду відсутні.

Законодавча норма про тримісячний строк (ч. 1 ст. 126 Цивільного кодексу України) спрямована на недопущення порушення права на вихід особи з товариства .

Відповідачем не було порушено право позивача на вихід з товариства, заяву ОСОБА_1 було прийнято від неї особисто на засіданні зборів, заслухано її виступ, і, питання про вихід розглянуто лише після отримання оригіналу належним чином оформленої заяви.

Оскільки встановленими судом фактичними обставинами справи підтверджується добровільний і свідомий вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, використання позивачем положень Установчого договору та Цивільного кодексу України на тримісячний строк не спрямоване на захист порушеного права, адже факт порушення права позивача в даному випадку відсутній.

Зважаючи на викладене вище, позов ОСОБА_1 відхиляється судом повністю, зважаючи на відсутність факту порушень прав чи то законних інтересів позивача у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення відповідачем.

Поряд з цим, судом відхиляється вимога відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, з огляду на таке.

Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .

Відповідно до ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки в ході з'ясування фактичних обставин справи, встановлення істини у спорі та при його вирішенні суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність порушення прав та/або законних інтересів позивача, відмова у задоволенні позову не може ґрунтуватися на недотриманні строків позовної давності.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок позивача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2016.

Суддя О. М. Дупляк