ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
У Х В А Л А
"29" вересня 2016 р. Справа № 911/612/16
Суддя Антонова В.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Союз» на дії державних виконавців Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №911/612/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Союз»
до Приватного підприємства фірма «Каменяр»
про стягнення 256 361,64 грн
За участю представників:
від позивача ОСОБА_3 (дов. б/н від 18.01.2016);
від відповідача (скаржника) ОСОБА_4 (дов. б/н від 21.07.2016);
від Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю В«МГК СОЮЗВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства фірма В«КаменярВ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 256 361,64 гривень, з яких 200 000,00 гривень - сума основного боргу, 45 772,60 гривень - пеня, 3 189,04 гривень - 3% річних, 6 400,00 гривень - інфляційні втрати у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №51 від 02.04.2015 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2016 позовні вимоги ТОВ В«МГК СоюзВ» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства фірма В«КаменярВ» (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, будинок 40, код 13735594) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«МГК СОЮЗВ» (04111, м. Київ, вул. Салютна 15, код 35031891) - 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 64 251 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят один) гривень 91 коп. пені, 4 380 (чотири тисячі триста вісімдесят) гривень 80 коп. 3% річних, 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 коп. інфляційних втрат, 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п'ять) гривень 48 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Київської області від 16.03.2016 року у справі № 911/612/16; прийнято по справі нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з приватного підприємства Фірма В«КаменярВ» (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, будинок 40, код 13735594) на користь товариства з обмежено ювідповідальністю В«МГК СОЮЗВ» (04111, м. Київ, вул. Салютна 15, код 35031891) - 200 000 (двісті тисяч) грн. основного боргу, 59 791 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 77 коп., пені 4 076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 70 коп. 3% річних та 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. інфляційних втрат.
04.07.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі №911/612/16 видано відповідні накази.
22.08.2016 до господарського суду Київської області від Приватного підприємства фірма В«КаменярВ» надійшла скарга від 17.08.2016 (вх. № 217/16 від 22.08.2016) на дії державних виконавців Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області, у якій скаржник просить суд: визнати незаконними дії головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження №51680755 від 15.07.2016, не пізніше наступного робочого дня боржникові - ППФ В«КаменярВ» ; визнати незаконними дії старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо винесення та не направлення постанови про арешт коштів боржника - ППФ В«КаменярВ» по ВП №51680755 від 25.07.2016; зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити дії по скасуванню постанови про арешт коштів боржника - ППФ В«КаменярВ» від 25.07.2016 ВП №51680755.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2016 матеріали скарги передані судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2016 розгляд скарги призначено на 15.09.2016, зобов'язано відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області надати суду письмові пояснення по суті скарги та матеріали виконавчого провадження №51680755.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2016 розгляд скарги відкладено на 29.09.2016, повторно зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області надати суду письмові пояснення по суті скарги та матеріали виконавчого провадження №51680755.
У судовому засіданні 29.09.2016 представник скаржника підтримав подану ним скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 29.09.2016 заперечив проти задоволення скарги та надав свої письмові заперечення на скаргу.
Представник Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання 29.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, вимоги ухвал господарського суду Київської області від 05.09.2016 та 15.09.2016 не виконав, матеріали виконавчого провадження №51680755 та письмові пояснення по суті скарги не надав.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що у відповідності до ст. 121-2 ГПК України незявлення в судове засідання належним чином повідомлених представників Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області не перешкоджає розгляду скарги на дії ДВС, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників органу ДВС.
Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
15.07.2016 головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 51680755 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 01.07.2016 за № 911/612/16 про стягнення з ППФ «Каменяр» на користь ТОВ «МГК СОЮЗ» 270 268,47 грн, та постанова про відкриття виконавчого провадження № 51680602 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 01.07.2016 за № 911/612/16 про стягнення з ППФ «Каменяр» на користь ТОВ «МГК СОЮЗ» 71,50 грн, якими встановлено 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення суду.
Пунктом 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Стаття 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначає, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що зазначені вище постанови про відкриття виконавчого провадження №51680755 та №51680602 від 15.07.2016 були направлені на адресу ППФ «Каменяр» 12.08.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту та довідкою з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень.
Скаржник отримав зазначені постанови про відкриття виконавчого провадження 16.08.2016.
Представник ВДВС пояснень та доказів спростування зазначених обставин не надав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та права боржника у виконавчому провадженні в частині несвоєчасного направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження №51680755 та №51680602 від 15.07.2016.
Відтак, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо ненаправлення боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження №51680755 від 15.07.2016 не пізніше наступного робочого дня є незаконними.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення (п. 2 ст. 30 Закону).
Однак, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2016, 25.07.2016 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби в рамках виконавчого провадження №51680755 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника у межах 270 268,47 грн, що обліковуються на всіх відкритих рахунках ППФ «Каменяр».
Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження.
Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно п. 1, 2, 4, 6 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", враховуючи положення ст. 121-2 ГПК України, роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от: звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Враховуючи вищевикладене та оскільки скаржник ППФ «Каменяр», не отримавши вчасно постанови про відкриття ВП було позбавлене права на самостійне виконання рішення по справі № 911/612/16, державний виконавець виніс постанову про накладення арешту на кошти боржника, не пересвідчившись при цьому, що боржником вчасно отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення та не направлення постанови від 25.07.2016 про арешт коштів боржника ППФ «Каменяр» у виконавчому провадженні №51680755 є незаконними.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги ППФ «Каменяр» та наявність підстав для її задоволення.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України , суд
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Приватного підприємства фірма «Каменяр» на дії державних виконавців Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №911/612/16 задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження №51680755 від 15.07.2016 не пізніше наступного робочого дня боржникові.
3. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо винесення та ненаправлення постанови від 25.07.216 про арешт коштів боржника - ППФ «Каменяр» по ВП №51680755.
4. Зобовязати Києво-Святошинській районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити дії по скасуванню постанови про арешт коштів боржника - ППФ «Каменяр» від 25.07.2016 ВП №51680755.
5. Копію ухвали надіслати сторонам по справі та Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Суддя В.М. Антонова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 11.10.2016 |
Номер документу | 61822799 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні